Справа № 724/3401/25
Провадження № 2/724/988/25
19 листопада 2025 року м. Хотин
Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді: Скрипника С.М.,
за участю секретаря судового засідання Філіпчука Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Хотині Чернівецької області, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.
У вересні 2025 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
В обґрунтування позову вказано, що 09.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 103349321 в електронній формі з використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, на підставі якого відповідач отримав кредит в розмірі 20 000,00 грн. та зобов'язався повернути грошові кошти надані у кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, однак відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконав.
17.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір №17/12-2021-62, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №103349321.
В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» 10.01.2023 уклало договір № 10-03/2023, відповідно до якого відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №103349321, який укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. Разом з тим, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором №103349321, відповідач не здійснив платежів для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів.
Загальний розмір заборгованості щодо повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на день звернення з позовом до суду становить 120714,30 грн., з яких: 16200,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 104514,30 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, які позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі та витрати на правову допомогу у розмірі 25000 грн.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Хотинського районного суду від 23 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судове засідання.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлений належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін шляхом направлення йому за місцем реєстрації копії ухвали суду про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, клопотань про проведення розгляду справи з його викликом в судове засідання не надійшло, правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався, позовна заява з матеріалами надсилалася належним чином, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Відповідач, у встановлений судом строк, не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву та доказів на підтвердження своїх заперечень.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини встановлені судом
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, які наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 09.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір №103349321, за умовами якого кредитодавець зобов'язався на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Також відповідачем була заповнено Анкету-заяву на кредит №103349321 (а.с.8-13).
Згідно вказаного договору сума кредиту становить 20000 грн. (п. 1.2. Договору); строк кредиту - 30 днів з 09.08.2021 року (п. 1.3. Договору); термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 08.09.2021 (п.1.4. Договору); орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за кредитом складає 20060 грн. (п.1.5. Договору); проценти за користування кредитом: 60.00 грн., які нараховуються за ставкою 0.01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2. Договору); стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6. Договору); Тип процентної ставки: фіксована.
Відповідно до п.2.2.3. Договору проценти нараховуються за статарною (базовою) ставкою, що визначена в п. 1.6.Договору, є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій тощо.
Згідно п. 2.3.1. Договору продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах.
Відповідно до п. 2.3.1.1. Для пролонгації договору на пільгових умовах позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства tengo.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://tengo.ua/s/documents і є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Відповідно до п.2.3.1.2. Договору пролонгація на стандартних (базових) умовах здійснюється за таких обставин: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.
Відповідно до п.6.1. Договору договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, містяться відомості про тип кредиту, суму кредиту, строк надання кредиту та спосіб надання кредиту, розмір процентної ставки та комісії, порядок користування та повернення кредиту, відповідальність за порушення умов кредитного договору тощо.
Додатком №1 до договору про споживчий кредит №103349321від 09.08.2021 року встановлений графік платежів за договором про споживчий кредит (а.с.14).
Відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту №103349321, у якому зазначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та вартості кредиту для споживача та порядок повернення кредиту (а.с.15).
В матеріалах справи містяться правила надання фінансових кредитів ТзОВ «Мілоан» (а.с.16-20).
Позивачем здійснено ідентифікацію позичальника, що підтверджується довідкою ТОВ «Мілоан», відповідно до якої відповідачу надано одноразовий ідентифікатор L91063, дата відправки ідентифікатора позичальнику 09.08.2021, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор (а.с.21).
Згідно копії квитанції LIQPAY №1729794865 підтверджується перерахування коштів в сумі 20000 грн. 09.08.2021 року (а.с.22).
ТзОВ «Мілоан» надано відомості про щоденні нарахування комісії за оформлення кредиту та нарахування процентів згідно п.1.5.2 договору, за кредитним договором №103349321 (а.с.23-24).
17.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір №17/12-2021-62, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників (а.с.27-31).
Додатками №2,4 до договору факторингу17/12-2021-62 від 17.12.2021 року є Акти приймання-передавання Реєстру Боржників (а.с.37-38).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №17/12-2021-62 від 17.12.2021, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло грошової вимоги до відповідача в сумі 64824,30 грн., яка складається з 16200,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 48624,30 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (а.с.39-42).
Заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом згідно копії розрахунку заборгованості станом 17.12.2021 року складає 64824,30 грн., а саме: 16200 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 48624,30 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги. Заборгованість відповідача станом на 10.01.2023 року складає 120714,30 грн., з яких: 16200 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 48624,30 грн. - заборгованість за відсотками, 55890 - нараховані відсотки згідно кредитного договору (а.с.25).
10.01.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» уклало договір № 10-03/2023, відповідно до якого відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами, а також підписали Акт про зарахування зустрічних вимог (а.с.43-55).
Додатками №2,4 до договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 року є Акти прийому-передачі Реєстру Боржників (а.с.56-57).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023, ТОВ «Коллект Центр» набуло грошової вимоги до відповідача в сумі 120714,3 грн., яка складається з 16200,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 104514,3 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (а.с.58-61).
Згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем, станом на 03.09.2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТзОВ «Коллект Центр» за кредитним договором №103349321 складає 120714,3 грн., з яких: 16200,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 104514,3 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (а.с.26).
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що відповідач має зобов'язання за договором №103349321 про надання коштів на умовах договору позики укладеного 09.08.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За умовами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. ч. 3, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Як передбачено ч. 1 ст. 12 Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
У постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 Верховний Суд зазначив, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
З огляду на викладене, факт підписання ОСОБА_1 електронних договорів шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, узгоджуються з вимогами ст. ст. 6 , 627 ЦК України та ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять доказів щодо спростування презумпції правомірності укладених кредитних договорів, зазначені договори недійсними не визнано.
В ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб'єктний склад у частині кредитора.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).
Зобов'язання, яке виникло між сторонами, є грошовим. Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов кредитного договору. Інших підстав, що свідчили б про припинення між сторонами грошового зобов'язання, судом не встановлено.
Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши йому, визначені договором кредитні кошти, натомість відповідач ОСОБА_1 взяті на себе за договором зобов'язання перед ТОВ «Мілоан» не виконав у повному обсязі та у належному розмірі, оскільки не вносив платежі, передбачені умовами кредитних договорів, та проценти за користування кредитом. У зв'язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача, утворилась заборгованість.
ТОВ «Коллект Центр» є належним позивачем, оскільки до нього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №103349321 на підставі договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 року від ТОВ «Вердикт Капітал», якому перейшло право грошової вимоги від первісного кредитора - ТОВ «Мілоан» на підставі договору факторингу №17/12-2021-62 від 17.12.2021.
Суд вважає, що копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Доказів того, що ОСОБА_1 сплатив заборгованість за кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов'язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач ТОВ «Коллект Центр» в обґрунтування заборгованості зазначає, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 120714,30 грн., з яких 16200 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 104514,30 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення.
З наданого стороною позивача розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором №103349321 станом на 17.12.2021 року (дату відступлення права вимоги) загальна заборгованість ОСОБА_1 складає 64824,30 грн. (16200,00 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 48624,30 грн. - заборгованість по відсоткам на дату відступлення права вимоги).
В подальшому, в період 17.12.2021 по 23.02.2022 року ТОВ «Вердикт капітал» нарахувало відповідачу відсотки в розмірі 55890,00 грн. Загальний розмір відсотків склав 104514,3 грн., що вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт капітал».
ТОВ «Коллект Центр» не здійснювали нарахувань відсотків за кредитним договором №103349321 від 09.08.2021 року.
Відповідно до положень ст.ст.1077,1078 ЦК України укладення договору факторингу не тягне за собою заміну сторони кредитодавця у договорі кредиту.
Метою укладення договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення на користь фактора права грошової вимоги до боржника/боржників, такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги.
Умовами укладеного між TOВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» договору факторингу №17/12-2021-62 від 17.12.2021 року не передбачено права фактора нараховувати боржникам проценти за користування кредитом на підставі кредитного договору.
Суд звертає увагу на ту обставину, що ТОВ «Вердикт Капітал» після набуття ним у TOВ «Мілоан» права вимоги за договором №103349321 від 09.08.2021 року до ОСОБА_1 , не мало права нараховувати відсотки за кредитом, оскільки не є стороною договору, а ТОВ «Мілоан», як сторона договору, відчужуючи 17.12.2021 року таке право в користь ТОВ «Вердикт Капітал» вважало, що строк платежу за договором 103349321 від 09.08.2021 року настав 17.12.2021 року.
З огляду на вказане, суд не вбачає підстав для задоволення вимог ТОВ «Коллект Центр» в частині стягнення заборгованості за нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» відсотки за період з 17.12.2021 по 10.01.2023 у розмірі 55890,00 грн.
При цьому суд зауважує, що нарахування і стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
Таким чином, дослідивши надані суду докази, матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за укладеним кредитним договором в сумі 64824,30 грн., з яких: 16200,00 грн. заборгованість по основному боргу, 48624,30 грн. заборгованість по відсоткам, яка існувала на час переходу прав вимоги від TOВ «Мілоан» до ТОВ «Вердикт Капітал».
Враховуючи вище викладене, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає, що позові вимоги слід задовольнити у частково.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (53,7 %).
При розподілі судових витрат по оплаті судового збору, суд враховує пропорційність задоволених вимог.
Позов заявлено всього на суму 120714,30 грн., а задоволено 64824,30 грн., тобто на 53,7 % (64824,30 грн х 100 % /120714,30 = 53,7 % ).
А саме, позовні вимоги задоволені на 53,7 %, - 2422,40 грн. (ставка судового збору, що підлягала сплаті за подання позову, з врахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8) х 53,7% = 1300,83 грн. судового збору за розгляд справи в суді, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім цього, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 25000 гривень.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При вирішенні питання щодо відшкодування витрат, понесених позивачем ТОВ «Коллект Центр» на професійну правову допомогу, суд дійшов наступного.
Відповідно до частин першої та третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
У рахунок стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачем заявлено 25000 грн. 00 коп.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію заявки про надання юридичної допомоги № 1457від 01 серпня 2025 року, копію витягу з акту № 13 про надання юридичної допомоги від 31 серпня 2025 року, згідно яких витрати понесені позивачем на правничу допомогу складають 25000 гривень.
Згідно витягу з Акту №13витрати понесені позивачем на правову допомогу становлять 25000 гривень, а саме 2 години усної консультації - вартість години консультації 2000 гривень, 3 години підготовки позиції та 5 годин складання позовної заяви - вартість години 3000 гривень.
Клопотань від відповідача щодо зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу з підстав не співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, до суду не надходило.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді позивачем, приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правничої допомоги, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, вважає, що стягнення витрат за надання професійної допомоги адвоката, підлягають до задоволення пропорційно задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі (25000*53,7%)= 13425,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.525,526,612,1050 ЦК України, ст.ст.258,263 265, 274-279ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість за Договором №103349321 від 09.08.2021 на загальну суму 64824 (шістдесят чотири тисячі вісімсот двадцять чотири) гривні 30 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1300 (одна тисяча триста) гривень 83 копійки, та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13425 (тринадцять тисяч чотириста двадцять п'ять) гривень 00 копійок.
В іншій частині вимог відмовити.
Копію рішення суду надіслати сторонам.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» адреса місця знаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, будинок 3 офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено 19 листопада 2025 року.
Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК