Справа № 635/7915/25
Провадження № 2/635/5807/2025
19 листопада 2025 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Якішиної О.М.
за участю секретаря Старишко Д.В.
представника відповідача адвоката Іванченко А.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
25.09.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 18.01.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі кредитний договір № 101359107, відповідно до умов якого відповідачу були надані кошти у сумі 18 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 777267. Після чого укладений Кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти зареєстрованої Відповідачем в Особистому кабінеті та визначеної в Кредитному договорі, що підтверджується Платіжним дорученням на користь Відповідача від Кредитодавця. ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши йому грошові кошти в обсязі та у строки, визначеними умовами кредитного договору. В подальшому між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК Кредит-Капітал» був укладений договір відступлення прав вимоги №110 МЛ/Т від 29.07.2024 р., згідно з якого ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача. Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісію і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором, у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутись з даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 29.09.2025 р. провадження у справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
07.10.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вказаної позиції зазначив, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.09.2024 у справі № 922/2585/24 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 призначеного арбітражного керуючого. Сума кредитних зобов'язань боржника ОСОБА_1 станом на 2024 рік становили 115 372,50 грн, в тому числі і за укладеним кредитним договором з ТОВ «Мілоан» № 101359107 від 18.01.2024 р., яке в свою чергу 29.07.2024 року відступило право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал». За час проведення процедури банкрутства ТОВ «Мілоан» та його правонаступник ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» у визначеному КУзПБ із кредиторськими вимогами до відповідача не звернулось у межах розгляду справи про банкрутство, а тому вимоги позивача вважаються погашеними на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 03.12.2024 року. Просила стягнути з позивача витрати на правову допомогу, понесені відповідачем, в розміріі12000 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача - адвокат Іванченко А.В. в судове засідання не з'явилась, була повідомлена про день та час розгляду справи належним чином. Подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Приймаючи участь в судовому засіданні 27.10.2025 р. заперечувала порти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про можливість розгляду справи у відсутність представників сторін.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить такого висновку.
Як було встановлено під час розгляду справи, 18.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 101359107. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 777267. Після чого, укладений Кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача.
Згідно п. 1.1 Кредитного договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти, а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом.
В п. 1.2 Кредитного договору зазначено, що сумма (загальний розмір) кредиту становить 18 000,00 грн.
Згідно п.1.3 Кредитного договору, Кредит надається загальним строком на 105 днів з 18.01.2024 р. (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 02.02.2024 р. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 02.05.2024 р. (дата остаточного погашення заборгованості).
В п. 1.5 Кредитного договору зазначено, що комісія за надання кредиту становить 1 800,00 грн., які нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду складають 4 590,00 грн., які нараховуються за процентною ставкою 1,70% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду складають 37 260,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2.30% ід фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Згідно п.1.6 Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.
В п. 2.1 Кредитного договору зазначено, що кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
За змістом п. 6.1. кредитного договору, договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та набуває чинності з моменту його укладання в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені - з моменту отримання кредиту. Укладання ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п.6.4 кредитного договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 кредитного договору), та підписаний ОСОБА_1 18.01.2024 року о 22:03 год., одноразовим ідентифікатором 777267.
Відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.5, 1.5.1, 1.5.2, 1.6 кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредит до 02.05.2024 р. і сплатити комісію за надання кредиту та процентів за користування кредитом.
Згідно із п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог кредитодавця.
До договору надані: копія графіку платежів за договором про споживчий кредит № 1013359107 від 18.01.2024, копія заяви на отримання кредиту, копія додаткових контактних даних Позичальника для взаємодії за кредитним договором.
Із дослідженого графіка платежів за кредитним договором № 101359107 від 18.01.2024 р., який є додатком №1 до Договору про споживчий кредит № 101359107 від 18.01.2024 р., дата останнього платежу повинна бути здійснена 02.05.2024 р., загальна вартість кредиту складає 61 650,00 грн., чиста сума кредиту 18 000,00 грн., сума процентів за користування кредитом - 41 850,00 грн. та 1 800,00 грн. комісії за надання кредиту.
У заяві на отримання кредиту № 101359107 (Додаток №2 до Договору) зазначена інформація та контактні дані Позичальника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та додаткова інформація.
Згідно з довідки про ідентифікацію, відповідач ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору використовував електронний підпис у формі одноразового ідентифікатора 777267, який був відправлений 18.01.2024 відповідачу на номер мобільного телефону: НОМЕР_2 , зазначений у договорі.
Аналогічні відомості містяться й у анкеті-заяві на кредит № 101359107, яка містить крім іншого й хронологію вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину.
Факт отримання відповідачем грошових коштів у сумі 18 000,00 грн. підтверджено копією платіжного доручення № 80942964 від 18.01.2024 р. про перерахування ТОВ «Мілоан» на рахунок відповідача ОСОБА_1 грошових коштів за кредитним договором № 101359107, на картковий рахунок № НОМЕР_3 .
На підтвердження факту набуття права вимоги позивач долучив до позовної заяви копію договору відступлення права вимоги №110 МЛ/Т від 29.07.2024 р., який укладено між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК "Кредит-Капітал"», за умовами якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі Боржників.
Згідно з копії витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав №110 МЛ/Т від 29.07.2024 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит-Капітал"» отримало право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 101359107, загальна сума заборгованості за вказаним кредитним договором становить 47 379, 6 грн., з яких: 10 800,00 грн - заборгованість за тілом кредиту (залишок); 34 779, 60 грн - сума заборгованості по відсотках; 1 800, 00 грн - сума заборгованості по комісії.
Позивачем проведено в досудовому порядку роботу з вирішення питання погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов'язань, а саме: ОСОБА_1 надсилалась письмова претензія про погашення кредитної заборгованості за вих.№ 23776306/5977 від 12.08.2025 року.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Зобов'язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (скорочено КУзПБ), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Відповідно до положень ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч. 6 ст. 119 КУзПБ, з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 90 КУзПБ, у випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Верховний Суд зауважує, що частиною першою статті 45 КУзПБ встановлено обов'язок конкурсних кредиторів подати до господарського суду відповідні письмові заяви з вимогами до боржника у визначений законом строк. Разом з тим, хоч аналіз положень частини четвертої цієї статті свідчить про право кредитора заявити відповідні вимоги і після закінчення строку, встановленого для їх подання (що не впливатиме на характер та черговість таких вимог та матиме значення лише щодо права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), однак таке право не може звільнити кредитора від правових наслідків недотримання ним вказаного обов'язку щодо подання письмової заяви з вимогами до боржника у відповідні строки. Такими правовими наслідками є закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 6 частини першої статті 90 КУзПБ та визначена частиною четвертою цієї статті можливість визнання погашеними вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, а виконавчих документи за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню.
Згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 24.09.2024 у справі № 922/2585/24 судом встановлено, що у справі № 922/2585/24 від 24.09.2024 року відкрито провадження про неплатоспроможність ОСОБА_1 у зв'язку із неможливістю погасити заборгованість у розмірі 475179,79 грн. прийнято рішення ввести процедуру реструктуризації боргів боржника, в тому числі за кредитним договором № 101359107 від 18.01.2024 р. в сумі 115372,50 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.12.2024 року провадження у справі № 922/2585/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 закрито. Вимоги конкурсних кредиторів ОСОБА_1 , які не були заявлені у встановлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, в тому числі вимоги ТОВ «Мілоан» на загальну суму 115372,50 грн., вирішено вважати погашеними, а виконавчі документи за даними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд робить висновок, що 18.01.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини у зв'язку з укладенням договору про споживчий кредит № 101359107. ОСОБА_1 будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Цей договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. Крім того ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву визнав, що мав заборгованість по кредитному договору № 101359107, який було укладено із ТОВ «Мілоан».
Разом з тим, судом встановлено, що 24.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про порушення стосовно нього справи про неплатоспроможність, за наслідками розгляду якої 03.12.2024 року Господарським судом Харківської області винесено ухвалу про закриття провадження, оскільки після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), боржник ОСОБА_2 виконав план реструктуризації боргів заявлених кредиторами, та його звільнено від боргів відповідно до вимог ст.90 КУзПБ. Вимоги у межах справи про неплатоспроможність відповідача кредитором ТОВ «Мілоан» та його правонаступником ТОВ «ФК "Кредит - Капітал"» до боржника ОСОБА_1 заявлені не були. В резолютивній частині вказаної ухвали встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Ухвала Господарського суду Харківської області від 03.12.2024 року ніким не оскаржувалася та набрала законної сили 03.12.2024 року, а відповідно є обов'язковою до виконання.
Позивач отримав копію заяви із позицією відповідача по справі, однак суду будь-яких заперечень проти цього не подав. Враховуючи ту обставину, що відповідача звільнено від боргів на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, відсутні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором.
У підсумку, за результатом розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит - Капітал"» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог.
Оскільки у задоволенні позовних вимог суд повністю відмовляє, вимоги позивача про стягнення судових витрат на його користь задоволенню також не підлягають.
З приводу витрат на правову допомогу, понесених відповідачем, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частин першої, п'ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
20.05.2025 р. відповідачем та адвокатом Іванченко А.В. укладено договір про надання правничої допомоги на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді.
30.09.2025 р. відповідачем та адвокатом Іванченко А.В. укладено додаткову угоду № 5 до договору про надання правничої допомоги від 20.05.2025 р., якою визначено оплату гонорару адвоката за надання правничої допомоги у даній справі в розмірі 12000,00 грн.
Згідно акту прийому - передачі наданих послуг від 06.10.2025 р. адвокатом виконано наступні роботи: складання та подання до суду відзиву на позов.
Оскільки позовні вимоги задоволено, то з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені останнім судові витрати на правничу допомогу.
Разом з тим, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.
Так, Велика Палата Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі №922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У справі №922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн., які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит - Капітал"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит - Капітал"», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28, м. Львів, поштовий індекс: 79029.
Відповідач: ОСОБА_1 , РЕОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Суддя О.М.Якішина