18.11.2025
Справа № 644/ 10193 /25
н.п. 1-кп/644/ 958 /25
Іменем України
18 листопада 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020005725 від 29.07.2024 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Удмуртії, Вавозького району, с. Вавож, з середньою спеціальною освітою, громадянина України, раніше не судимого, військовослужбовця ЗСУ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,
29.10.2025 року до Індустріального районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону - ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України на підставі ч.5 ст. 401 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 на посаді старшого стрільця 5 розрахунку 2 кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецького батальйону, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127 - 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, положень військової присяги, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідного дозволу командування та без документального оформлення відпустки чи відрядження та за відсутності законних підстав, 17.05.2024 самовільно залишив місце дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_2 .
Таким чином, ОСОБА_4 у період часу з 17.05.2024 по 07.10.2025 перебував поза місцем несення служби, а саме розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , обов'язки з військової служби за посадою не виконував.
За викладених вище обставин дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення місця несення служби без поважних причин понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Ухвалою суду від 30.10.2025 призначено підготовче судове засідання з розгляду клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, посилаючись на викладені в ньому обставини та просив суд звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КПК України, а кримінальне провадження закрити.
Судом роз'яснено ОСОБА_4 суть підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що суть підозри йому зрозуміла, підстави звільнення від кримінальної відповідальності, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. ОСОБА_4 підтвердив згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України та просив суд задовольнити клопотання прокурора та закрити кримінальне провадження на підставі ч. 5 ст. 401 КПК України.
Дослідивши клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та додані до нього матеріали, заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до приписів ст. ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на момент скоєння злочину ОСОБА_4 проходив військову службу в особливий період за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 на посаді старшого стрільця 5 розрахунку 2 кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецького батальйону.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває по теперішній час.
Відповідно до Указу Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.
Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язують ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
Відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІV (зі змінами), ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Відповідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст. ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, який на момент вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду старшого стрільця 5 розрахунку 2 кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецького батальйону у військовій частині НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант», вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, незаконно ухилився від проходження військової служби.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, ОСОБА_4 17.05.2024 в умовах воєнного стану без поважних причин, самовільно залишив місце служби - тимчасове розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , чим вчинив самовільне залишення місця несення служби без поважних причин понад три доби.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 в період з 17.05.2024 по 07.10.2025 включно перебував поза межами місця несення військової служби та проводив час на власний розсуд, обов'язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв.
08.10.2025 ОСОБА_4 добровільно та з власної ініціативи прибув до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві та повідомив про себе і вчинений ним злочин.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення місця несення служби без поважних причин понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 288 КПК України розгляд клопотання прокурора здійснюється у присутності сторін кримінального провадження та потерпілого в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, із особливостями, встановленими цією статтею. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Вимогами ч. 5 ст. 401 КК України передбачено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців за ч. 5 ст. 401 КК України можливе за наступних підстав: 1) особа вчинила злочин, передбачений ст. ст. 407, 408 КК України під час воєнного стану вперше; 2) особа підозрюється/обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених лише ч. 5 ст. 407 та ч. 4 ст. 408 КК України, тобто вчинених під час дії воєнного стану; 3) особа добровільно звернулась з клопотанням до слідчого, прокурора або суду про намір повернутись до своєї військової частини або іншої; 4) наявність письмової згоди командира відповідної військової частини на продовження проходження військової служби.
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України вперше.
У матеріалах справи наявне клопотання ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України у зв'язку із його наміром повернутися для продовження проходження військової служби в будь-якій іншій військовій частині Збройних Сил України.
До клопотання додано письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України на проходження ОСОБА_4 військової служби у складі даної військової частини.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності для продовження проходження військової служби, на підставі вимог ч. 5 ст. 401 КК України, у зв'язку з чим кримінальне провадження стосовно нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Керуючись ч. 5 ст. 401 КК України, ст. 284, п. 2 ч. 3 ст. 314, ст. ст. 369 - 372, 376, 392, 395 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону - ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020005725 від 29.07.2024 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України - закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Відповідно до ст.288 КПК України, зобов'язати ОСОБА_4 не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України для подальшого проходження військової служби, а командира військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України - після набрання ухвалою законної сили зобов'язати невідкладно поновити на військовій службі ОСОБА_4 .
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження для відома та після набрання ухвалою законної сили направити для виконання до військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня проголошення.
Суддя: ОСОБА_1