Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/9927/25
Провадження № 1-кп/644/942/25
19.11.2025
19 листопада 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду м. Харкова кримінальне провадження, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221180001333 від 24.09.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Слов'янськ Донецької обл., українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, без місця реєстрації, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий:
1) 18.06.2003 вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, 11.04.2006 звільнений по відбуттю строку покарання;
2) 27.03.2007 вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя за ч.2 ст.186, ст.69 КК України до 1 року 9 місяців позбавлення волі, 21.10.2008 звільнений по відбуттю строку покарання;
3) 27.10.2009 вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, 28.08.2012 звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 3 дні;
4) 13.06.2013 вироком Красногвардійського районного суду АР Крим за ч.3 ст.186, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ст.ст. 70, 71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, 24.11.2016 на підставі ст.81 КК України звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців;
5) 16.05.2018 вироком Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької обл. за ч.1 ст.121, ч.1 ст.71, ч.5 ст.72 КК України до 5 років 9 місяців позбавлення волі, 06.04.2020 на підставі ст.81 КК України звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 27 днів;
6) 01.09.2022 вироком Київського районного суду м. Полтави за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.1 ст.296, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, 16.01.2025 на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.01.2025, відповідно до якої приведено вирок у відповідність, згідно вимогам Закону України від 18.07.2024 та звільнено від призначеного покарання за ст.185 ч.4 КК України на підставі ст.74 КК України, виключено з вироку ст.70 ч.1 КК України, вважати засудженим за вироком Київського районного суду м. Полтави від 01.09.2022 за ст.296 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі та з застосуванням ст.72 КК України згідно якому 1 день позбавлення волі відповідає 2 дням обмеження волі, вважати таким, що відбув покарання
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,
ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів проти власності, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин.
Так, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ (зі змінами), в Україні з 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан.
23.09.2025, приблизно о 14:30 годині, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_5 перебував на території КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25», розміщеної за адресою: м. Харків, пр-т Олександрівський, 122, куди прийшов з метою пошуку їжі. Достовірно знаючи, що в хірургічному корпусі вказаної лікарні на 1-му поверсі знаходиться холодильник загального користування, де зберігається їжа, доступ до якого вільний, ОСОБА_5 безперешкодно зайшов на 1-й поверх хірургічного корпусу, де у вказаному холодильнику знайшов їжу. Після чого ОСОБА_5 безперешкодно піднявся на 3-й поверх хірургічного відділення КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» та попрямував до палати №15, в якій раніше знаходився на лікуванні, де зайшовши у середину вказаної палати на ліжку побачив мобільний телефон ТМ «Samsung A26 5G 8/256» в корпусі чорного кольору, належний ОСОБА_4 , який знаходився на лікуванні у вказаному відділенні, та в цей час у нього виник раптовий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
В подальшому, ОСОБА_5 , цього ж дня приблизно о 14:45, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, реалізуючи свій раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою наживи та протиправного збагачення за рахунок інших осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення суспільних відносин у сфері власності та бажаючи їх настання, будучи упевненим, що його дії залишаться непоміченими, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_4 був відсутній в палаті, шляхом вільного доступу, таємно викрав з ліжка ОСОБА_4 належний останньому мобільний телефон ТМ «Samsung A26 5G 8/256» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи 8680,50 грн.
Після чого, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення - злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.
Допитаний під час судового розгляду ОСОБА_5 вину за пред'явленим обвинуваченням визнав повністю, показавши про фактичні обставини вчинення ним злочину за обставин, викладених в обвинувальному акті. Перебуваючи в лікарні від дійсно викрав телефон потерпілого, який в той же день здав до ломбарду Просив не позбавляти волі, він все усвідомив і щиро кається в скоєному.
Окрім визнання вини обвинуваченим, його вина в фактично скоєному підтверджується дослідженими під час судового розгляду належними і допустимими доказами, а саме:
-постановою старшого слідчого СВ ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 від 01.10.2025 року про визнання і приєднання до провадження речових доказів, а саме: мобільного телефону ТМ «Samsung A26 5G 8/256» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ;
-висновком судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-25/25057-ТВ від 09.10.2025;
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 23.09.2025 року знаходився на лікуванні в КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25», розміщеної за адресою: м. Харків, пр-т Олександрівський, 122. Вийшов з палати помити посуд, а коли повернувся, то побачив, що його телефон «Samsung A26 5G 8/256» в корпусі чорного кольору викрадено. Питався деякий час дзвонити на телефон, але він не відповідав. Потім дізнався, що обвинувачений здав його в ломбард. Телефон потерпілому повернули, але без чохла і сім-карти, на якій були кошти. Просить покарати обвинуваченого у відповідності із законом, оскільки він неодноразово судимий, належних висновків для себе не зробив і будь-яких дій по відшкодуванню шкоди не здійснив.
Суд, провівши у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, забезпечивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, безпосередньо дослідивши, надані сторонами кримінального провадження докази, давши їм, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, належну оцінку - суд дійшов висновку про доведеність винуватості обвинувачено го ОСОБА_5 у вчиненні дій за пред'явленим йому обвинуваченням та правильність кваліфікації дій обвинуваченого за пред'явленим обвинуваченням за ч.4 ст. 185 КК України.
Оцінивши в сукупності, досліджені судом докази, дії ОСОБА_5 суд вважає правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Вивченням даних про особу обвинувачено го ОСОБА_5 встановлено, що він раніш неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на обліках в наркологічному та психіатричному диспансері не перебуває, не працевлаштований, не одружений.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_7 , в ході досудового розслідування, визнано його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом на підставі ст. 67 КК України встановлено - рецидив злочинів.
Визнання в ході досудового розслідування обставин які пом'якшують покарання ОСОБА_5 - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, за оцінкою перевірки під час судового розгляду обставин пред'явленого обвинувачення, суд вважає безпідставним, мотивуючи це наступним.
Щире каяття є оціночне поняття, зміст якого визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування.
Щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання. розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в поведінці винної особи. Проте таких дій позитивного характеру по відношенню до потерпілого, осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого, в поведінці обвинуваченого ОСОБА_5 після скоєння ним тяжкого кримінального правопорушення судом не встановлено.
Під активним сприянням розкриттю злочину слід розуміти дії винної особи, спрямовані на те, щоб надати допомогу органам дізнання, досудового слідства і суду у встановленні істини у справі, з'ясуванні фактичних обставин, які мають істотне значення для розкриття злочину. Для визнання активного сприяння у розкритті злочину до обставин, що пом'якшують покарання має значення поведінка обвинуваченого, яка вказувала б на те, що за його сприяння розслідування злочину було поліпшено. Проте обставин, що обвинувачений надавав органам досудового слідства будь-яку допомогу в установленні невідомих їм обставин справи - судом не встановлені.
За відсутності ознак таких обставин по справі, визнання пом'якшуючими покарання обставинами - щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину слід вважати безпідставним.
Судом, в процесі судового розгляду ознак таких обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Згідно із ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У відповідності до п.п. 2,3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання, суд всебічно враховує фактичні обставини кримінального провадження у їх сукупності, враховуючи їх індивідуальний ступінь, особливості конкретного злочину та обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб, кількість епізодів злочинної діяльності, характер та ступінь наслідків, цінність тих суспільних відносин на які посягає винний, тяжкість наслідків (характер посягання), спосіб посягання форма й ступінь вини наявність кваліфікуючих ознак.
Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також з урахуванням обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання за скоєне, суд керується нормами ч. 2 ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує дані про особу винного, який будучи особою працездатного віку офіційно не працевлаштований, раніш неодноразово був засуджений за вчинення корисливих злочинів, однак належних висновків, щодо своєї поведінки в суспільстві людей не зробив, враховує ступінь тяжкості, суспільної небезпечності та наслідки вчиненого ним злочину, який законом віднесено до тяжких злочинів, суд враховує конкретні обставини вчинення ним злочину в умовах воєнного стану.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, призначає покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.185 КК України.
На переконання суду, таке покарання відповідатиме вимогам статей 50, 65 КК України та принципам законності, індивідуалізації та справедливості.
Підстав для застосування до призначеного судом покарання у виді позбавлення волі ст.75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробовуванням судом не встановлено. Звільнення від відбування покарання з випробовуванням, на переконання суду, не відповідатиме принципам законності, індивідуалізації та справедливості призначеного судом покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 118 КПК України витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України, залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 124, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Отже, судові витрати по проведенню судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-25/25057-ТВ від 09.10.2025 вартістю 3565,60 гривень підлягають стягненню з обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід в цьому кримінальному провадженні стосовно обвинуваченого не обирався.
Питання щодо речових доказів, судом вирішується у відповідності з положеннями ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 375 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк на 5 ( п'ять) років.
Початок строку відбування покарання за даним вироком рахувати ОСОБА_5 з моменту його фактичного затримання на виконання вироку суду.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави ( стягувач платежу - Держава, код доходів - 24060300, отримувач платежу - ГУК Харків, обл./МТГ Харків/24060300, п/рахунок - UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) - 25574728, банк Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998) - 3565,60 грн. в рахунок відшкодування витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-25/25057-ТВ від 09.10.2025.
Арешт, накладений ухвалою Індустріального районного суду м.Харкова від 03.10.2025 року на мобільний телефон ТМ «Samsung A26 5G 8/256» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , по набранню вироком законної сили - скасувати.
Речові докази, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 , а саме мобільний телефон ТМ «Samsung A26 5G 8/256» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 - по набранню вироком законної сили - вважати повернутим власнику.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1