Суддя ОСОБА_1
Справа № 552/4351/22
Провадження № 1-кп/644/104/25
19.11.2025
19 листопада 2025 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участі: прокурорів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого, секретаря судових засідань ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
До ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 190 КК України, на стадії досудового розслідування був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
У зв'язку з закінченням строку дії якого прокурор вважав доцільним його продовження, оскільки продовжують зберігатись ризики того, що обвинувачений, під загрозою суворого покарання, може здійснити спробу ухилитись від суду, а також, перебуваючи не в умовах попереднього ув'язнення, може вплинути на свідків та потерпілих або ж вчинити нове кримінальне правопорушення.
Обвинувачений та його захисник покладались на рішення суду при вирішенні вказаного клопотання прокурора.
Відповідно до вимог ст. 178, 199 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання або продовження запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути, як на вид запобіжного заходу, так і на підстави його продовження.
Направлення до суду для розгляду по суті обвинувального акту, за яким ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кількох злочинів, свідчить про те, що обґрунтована підозра у вчиненні останнім вказаних кримінальних правопорушень продовжує зберігатись.
Відтак продовжують зберігатись ризики, які були встановлені судом при застосуванні на стадії досудового розслідування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке, у разі доведеності його вини, може бути призначене покарання у виді довічного позбавлення волі, наявність непогашених судимостей, відсутність міцних соціальних зв'язків, свідчить про існування ризику переховування ОСОБА_8 від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також, зважаючи на те, що суд обґрунтовує свої висновки лише на показаннях свідків, які він сприймав безпосередньо під час судового засідання, а не наданих в ході досудового розслідування, продовжує зберігатись ризик того, що перебуваючи не в умовах попереднього ув'язнення, ОСОБА_8 може впливати на свідків сторони обвинувачення з метою зміни ними в суді показань, які вони дали в ході досудового розслідування.
Крім того, відсутність законного джерела до існування та неодноразові притягнення до кримінальної відповідальності, свідчить про наявність ризику того, що ОСОБА_8 , перебуваючи не в умовах ізоляції від суспільства, може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинне забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Наведені вище обставини у своїй сукупності свідчать про наявність підстав для продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою і відсутність на даній стадії судового розгляду підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 314-317 КПК України, суд
Дію запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, продовжити до 17 січня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Судді ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3