Суддя Попова В. О.
Справа № 644/3906/23
Провадження № 2/644/3898/25
13.11.2025
13 листопада 2025 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Попової В.О.,
за участю секретаря судового засідання Плаксій К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкова цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2
про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання
Представник позивача Лоскот М.І., яка діє на підставі довіреності, звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з вищевказаним позовом, в якому просила стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 75 105 грн 93 коп. за період з 01.01.2015 по 23.02.2022, інфляційні втрати у сумі 6 102 грн 25 коп., 3% річних у сумі 889 грн 38 коп. та сплачений судовий збір.
На обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що відповідачі зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до рішення Харківського міськвиконкому від 23.12.1998 № 1407 «Про призначення виконавців послуг у житловому фонді» КП «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг по централізованому теплопостачанню і підігріву гарячої води в житловому фонді м.Харкова. Проте, обов'язку щодо повної та своєчасної сплати за надані послуги відповідачі не здійснюють, що призвело до утворення заборгованості за період з 01.01.2015 по 23.02.2022 в розмірі 75 105 грн 93 коп. У зв'язку з простроченням виконання зобов'язань позивачем було нараховано 3% річних у сумі 889 грн 38 коп. та інфляційні втрати у сумі 6 102 грн 25 коп.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2023 року позовні вимоги Комунального підприємства “Харківські теплові мережі» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та підігрів гарячої води за період з 01.01.2015 по 31.03.2017 в сумі 23 110 грн 02 коп.; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та підігрів гарячої води за період з 01.04.2017 по 23.02.2022 в сумі 51 995 грн 91 коп., інфляційні втрати в розмірі 6 102 грн 25 коп. та 3% річних в сумі 889 грн 38 коп.; стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» суму сплаченого судового збору - по 1 342 грн 00 коп. з кожного.
30.06.2025 відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Індустріального районного суду м.Харкова із заявою про перегляд вказаного вище заочного рішення.
Ухвалою Індустріального районного суду від 29 липня 2025 заочне рішення, вказане вище, скасовано та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
11 серпня 2025 року через канцелярію суду від відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву. Згідно якого вони позовні вимоги визнають частково, а саме не визнають заборгованість за період з 01.01.2015 по 01.01.2018, зазначаючи що це період поза межами позовної давності. Визнають заборгованість за 2018 рік (січень-грудень) у розмірі 10 446 грн 86 коп., за 2019 рік (січень-грудень) у розмірі 12 501 грн 91 коп., за 2020 рік (січень-грудень) у розмірі 5 256 грн 38 коп., за 2021рік (січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень) у розмірі 6419 грн 50 коп., за 2022 рік ( січень - 23.02.2022) у розмірі 3 979 грн 74 коп. Нараховану заборгованість за послуги з теплопостачання в гарячу воду за серпень 2021 рік у сумі 7 505 грн 65 коп. вважають необґрунтованою та не визнають. Враховуючи необґрунтованість зробленого позивачем нарахування за послуги з теплопостачання та підігрів води за серпень 2018 рік (7505 грн 65 коп.), не визнають суму інфляційних втрат у розмірі 2 530 грн 15 коп. та суму річних за цей же місяць 356 грн 52 коп. Просять розгляд справи проводити у їх відсутність з урахуванням викладених у відзиві заперечень. (а.с. 113-116).
14 серпня 2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - Борисенко І.А., яка діє на підставі довіреності від 27.09.2023 № 01-40/10266/110, надійшла відповідь на відзив, згідно якої сторона позивача наполягає на позовних вимогах з підстав викладених у ній. Зазначає, що у разі застосування судом строку позовної давності, солідарний борг відповідачів за надані їм послуги за період з 12.03.2017 складатимуть: борг за постачання теплової енергії - 53 318 грн 89 коп., інфляційні втрати у розмірі 6 102 грн 25 коп., 3% річних у розмірі 889 грн 38 коп. (а.с. 123-131).
Інших клопотань, заяв тощо до суду не надходило.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином та своєчасно. Заяв про відкладення судового розгляду тощо до суду не надходило.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання повідомлялись належним чином та своєчасно. Заяв, клопотань тощо від них не надходило.
Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://court.gov.ua/fair/ та сайті Індустріального районного суду м. Харкова.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Згідно з правилами ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні факти та відповідні правовідносини.
Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщені осіб від 13.06.2023, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 3).
Будинок АДРЕСА_2 є багатоквартирним, з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює позивач - КП «Харківські теплові мережі».
Відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання шляхом відкриття абонентського особового рахунку № НОМЕР_1 на ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 25 Закону України «Про теплопостачання» теплопостачальні, теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору, а також норм і правил.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, до 01.05.2019 року регулювались Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІV (далі за текстом Закон України від 24.06.2004 № 1875-ІV), з 01.05.2019 року Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі за текстом Закон України від 09.11.2017 № 2189-VІІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України № 1875-IV від 24.06.2004, ч. 1 ст. 1 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно вимог п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України № 1875-IV від 24.06.2004, п. 5.ч. 2 ст. 7 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, споживач зобов'язаний сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», на підставі рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста» від 20.12.2006 № 1186 визначено виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води. Вказане рішення було прийнято Виконавчим комітетом Харківської міської ради з метою забезпечення безперебійної експлуатації енергетичного обладнання та споруд, підвищення надання якості послуг з теплопостачання та підігріву гарячої води, згідно Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно з п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
За змістом ст. 24 ч. 3 Закону України «Про теплопостачання» послуга з централізованого водовідведення надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водовідведення, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Відсутність відповідного договору не є підставою для відмови у стягненні заборгованості за послуги опалення, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією в даних правовідносинах є надання послуг та їх отримання відповідачами.
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія-товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Споживач теплової енергії- фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Тобто регулювання відносин здійснюється щодо постачання теплової енергії, яка призначена для купівлі- продажу. Основним обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
За Правилами користування теплової енергії від 03.10.2007 № 1198 споживач теплової енергіє є фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, або юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно договору.
Згідно п.п. 18,30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення ( далі Правила) затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005р., які діяли на момент виникнення заборгованості, споживач зобов'язаний сплачувати послуги з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води у строки, встановлені договором або законом; розрахунковим періодом для оплати послуг \ календарний місяці; плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води та теплової енергії або затверджених нормативів ( норм) споживання.
КП «ХТМ» надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідно із Законом Україні «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1182.
Разом з тим недотримання вимог законодавства щодо належного виконання зобов'язання призводить до порушення зобов'язань.
У відповідності до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію й ін. послуги) визначається за затвердженими у встановленому порядку тарифами.
Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м.Харкова КП «ХТМ» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання - протягом року.
Разом з тим недотримання вимог законодавства щодо належного виконання зобов'язання призводить до порушення зобов'язань.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Згідно ст. 68 ЖК України споживачі зобов'язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Відповідачі належним чином свої зобов'язання щодо оплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не виконували, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносили.
У відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежів, доданої до матеріалів справи, зазначено тарифи на опалення та гарячу воду, що застосовувались у певний період, опалювальна площа квартири, кількість зареєстрованих в квартирі осіб, нараховані суми та сплачені споживачами кошти.
Оскільки відповідачі офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовились від послуг, які надавало їм КП «Харківські теплові мережі», то в них виник обов'язок сплатити ці послуги.
Доказів того, що послуги відповідачам не надавались, що вони не користувались наданими послугами і потреби в таких послугах не мали, належними та допустимими доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено.
Відповідачі належним чином свої зобов'язання щодо оплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не виконували, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносили.
Згідно відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання за особовим рахунком № НОМЕР_1 наявна заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з 01.01.2015 по 23.02.2022 у розмірі 75 105 грн 93 коп.
Досліджуючи вимоги позивача та заперечення відповідачів в частині періоду виниклої заборгованості, суд зазначає наступне.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України)
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У відзиві на позовну заяву відповідачі просять застосувати строк позовної давності.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Положеннями ч.1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Загальні строки позовної давності є абстрактними, поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.
Спеціальна позовна давність визначена статтею 258 ЦК України.
Як свідчать матеріали справи, датою звернення КП «Харківські теплові мережі» із даною заявою до суду є 20.06 2023, а період нарахування заборгованості становить з 01 січня 2015 року по 23 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався, який постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 р. № 651 був скасовано з 01 липня 2023 року.
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.
Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.
Із 12 березня 2020 року на усій території України установлений карантин із подальшим продовженням відповідними постановами його строку.
Отже, оскільки з 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк його дії.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду 06 вересня 2023 року у справі №910/18489/20, у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі 947/8885/21.
Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину - 02 квітня 2020 року, на пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, а саме, дату звернення КП «Харківські теплові мережі» із даною позовною заявою до суду - 20 червня 2023 року , трирічний строк позовної давності щодо платежів за період з 01 січня 2015 року по 11 березня 2017 року включно позивачем пропущено.
Досліджуючи вимоги позивача та заперечення відповідачів в частині нарахування інфляційних витрат та 3% річних, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
В даному випадку правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов'язанням і на ці правовідносини поширюється дія ч.2ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність передбачена ч.2 ст. 625 ЦК України.
У зв'язку із простроченням відповідачами сплати комунальних послуг, позивачем заявлені вимоги про стягнення індексу інфляції за час прострочення в розмірі - 6 102 грн 25 коп. та 3% річних від простроченої суми в розмірі - 889 грн 38 коп., нараховані за період з 01.09.2020 по 28.02.2022.
Відповідачами до суду не надано контррозрахунок індексу інфляції за час прострочення та 3% річних від простроченої суми. У відзиві відповідачі просять відмовити в задоволенні вимог в цій частині, мотивуючи тим, що вони не згодні з нарахуванням за надані послуги позивачем за серпень 2021 року.
Однак, суд не погоджується з доводами відповідачів, враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, та надані позивачем розрахунки, суд приходить до висновку, що зроблені позивачем розрахунки заборгованості є обґрунтованими, та підстав їм не довіряти у суду не має.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд, встановивши, що у відповідачів є заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення, доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачів на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за надані послуги в межах строків позовної давності, тобто з 12 березня 2017 року по 23 лютого 2022 року, інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості за період з вересня 2020 року по лютий 2022 року, передбачених статтею 625 ЦК України, на підставі ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України.
В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, суд доходить висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягає також стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог судовий збір у розмірі 1 971 грн 72 коп. (60 310 грн 52 коп./82 097 грн 56 коп.*2 684 грн).
Керуючись ст.ст. 4, 12,13,19,76, 80,81,141, 264, 265 ЦПК України
Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», вул. Мефодіївська, б. 11, м. Харків, 61037 р/р НОМЕР_4 ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119 заборгованість за опалення та підігрів гарячої води за період з 12.03.2017 по 23.02.2022 в сумі 53 318 (п'ятдесят три тисячі триста вісімнадцять) грн 89 коп., інфляційні втрати в розмірі 6 102 (шість тисяч сто дві) грн 25 коп. та 3% річних в сумі 889 (вісімсот вісімдесят дев'ять) грн 38 коп., всього 60 310 (шістдесят тисяч триста десять) грн 52 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», вул. Мефодіївська, б. 11, м. Харків, 61037 р/р НОМЕР_4 ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119, суму сплаченого судового збору в розмірі 1 971 грн 72 коп. - по 985 (дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн 86 коп. з кожного.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 18.11.2025.
Головуючий - суддя: В.О. Попова