Справа № 643/20110/25
Провадження № 1-кс/643/6483/25
19.11.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні за № 62020170000000399 від 23.03.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Нова-Водолага Нововодолазького району Харківської області, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України,
Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 62020170000000399 від 23.03.2020 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, а також обґрунтованою підозрою про те, що наказом державного підприємства (далі - ДП) «Красноградське лісове господарство» № 37-К від 07.03.2018, ОСОБА_5 призначено на посаду в.о. майстра лісу Наталинського лісництва ДП «Красноградський лісгосп», у якому він працював до 02.04.2019.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» передбачено, що правоохоронні органи - органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у ЗСУ, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Відповідно до Положення «Про державну лісову охорону», затвердженого Постановою КМУ №976 від 16.09.2009, керівник, головний лісничий, інженери відділу (сектору) всіх категорій, лісничий, помічник лісничого, старший майстер лісу, майстер лісу підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагенствами, входять до складу державної лісової охорони.
При реалізації зазначених вище повноважень, згідно з вимогами ст.19 Конституції України, як службова особа державної лісової охорони ОСОБА_5 зобов'язаний був діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України, законами України та іншими діючими нормативно-правовими актами, у тому числі й керівними документами Держлісагенства та Положенням «Про державну лісову охорону» щодо припинення, запобігання та не допущення лісопорушень.
Відповідно до ч. 4 Положення «Про державну лісову охорону», затвердженого Постановою КМУ № 976 від 16.09.2009, основним завданням держлісохорони серед іншого є здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу; запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин.
При реалізації зазначених вище повноважень, згідно з вимогами ст.19 Конституції України, як службова особа державної лісової охорони ОСОБА_5 зобов'язаний був діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України, законами України та іншими діючими нормативно-правовими актами, у тому числі й керівними документами Держлісагенства та Положенням «Про державну лісову охорону» щодо припинення, запобігання та не допущення лісопорушень.
Крім того, відповідно до посадової інструкції, затвердженої 01.10.2018 заступником директора ДП «Красноградський лісгосп» ОСОБА_6 , майстер лісу Зачепилівського лісництва ДП «Красноградський лісгосп» ОСОБА_5 входить до складу державної лісової охорони. Перебуваючи на посаді майстра лісу, ОСОБА_5 відповідно до посадової інструкції, з якою він ознайомлений, забезпечує дотримання технологічних процесів всіх лісогосподарських робіт, правил відпуску лісу, рубок лісу, підсочки, побічного користування, санітарних правил в лісах, пожежної безпеки; бере участь, за дорученням лісничого, в роботі по відводу і таксації лісосік, огляду місць порубок та інших лісогосподарських робіт; здійснює облік та прийомку виконаних лісогосподарських робіт, а також прийомку лісо продукції; затримує, у встановленому порядку, осіб винних у лісо порушеннях з накладенням арешту на незаконно добутий матеріал.
Таким чином, відповідно до посадових обов'язків, ОСОБА_5 наділено функціями щодо управління та розпорядження майном, що полягало в здійсненні в установленому порядку його зберігання, переробки, реалізації та контролю за цими операціями.
Виконуючи вказані адміністративно - господарські та організаційно - розпорядчі обов'язки, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України ОСОБА_5 є службовою особою.
Крім цього, згідно Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України, затверджених Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 21.01.2013 № 9 (далі - Методичних вказівок), всі місця заготівлі деревини підлягають огляду (п. 8.1). Результати огляду, а також зауваження, зроблені при огляді, заносяться до акта огляду місць використання лісових ресурсів. (п. 8.5) У випадках, коли при огляді виявлені порушення лісового законодавства, складається протокол про адміністративне правопорушення вимог лісового законодавства (п. 8.6). Згідно п. 9.1 Методичних вказівок, контроль за дотриманням законодавства під час відведення і таксації лісосік, а також огляду місць заготівлі деревини здійснюється у процесі цих робіт, або після їх закінчення - державними лісогосподарськими підприємствами. Однак, всупереч вимог Методичних вказівок, робота щодо огляду місць заготівлі деревини належним чином не проводилась, порушення, що полягали у спилюванні дерев, не вимічених в рубку зафіксовані не були, що призвело до невиявлення незаконних рубок та непритягнення винних осіб до відповідальності, а відповідно, до незабезпечення відшкодування державі завданих протиправними діями збитків.
05.06.2018 комісією ДП «Красноградський лісгосп» у складі: майстра лісу обходу №3 (до якого входив кв. 47 вид. 11, кв. 53 вид. 4) Наталинського лісництва ОСОБА_5 , помічника лісничого цього лісництва ОСОБА_7 та за погодженням з інженером ОЗЛ «ДП «Красноградський лісгосп» ОСОБА_8 проведено огляд лісу та виявлено наявні ознаки погіршення стану лісових насаджень в кварталі 47 виділі 11 та кварталі 53 виділі 4 Наталинського лісництва, за результатами чого ними складено та підписано додаток № 2 до Санітарних правил - Повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень до якого долучено підтверджуючи вказані факти документи.
В подальшому, на підставі зазначеного Повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень та інших передбачених документів, заступником директора ДП «Красноградський лісгосп» ОСОБА_6 було підписано та видано лісорубний квиток серії ХАЛРК № 001933 від 17.09.2018, яким дозволено проведення вибіркової санітарної рубки у кв. 47 вид. 11, кв. 53 вид. 4 Наталинського лісництва ДП «Красноградський лісгосп» зі строком закінчення заготівлі 31.12.2018.
Для проведення вибіркової санітарної рубки 21.09.2018, між ДП «Красноградський лісгосп» в особі заступника директора цього ДП ОСОБА_6 та директором Фермерського господарства (далі - ФГ) «Покрова» в особі ОСОБА_9 , укладено договір № 213 «Про надання послуг пов'язаних з лісівництвом», яким передбачено надання послуг з лісівництва силами ФГ у кв. 47 вид. 11, кв. 53 вид. 4 Наталинського лісництва у період з 21.09.2018 по 31.12.2018.
Актом приймання-передачі від 21.09.2018 лісосіка, а саме: кв. 47 вид. 11, кв. 53 вид. 4 лісничим Наталинського лісництва ДП «Красноградський лісгосп» ОСОБА_10 для розробки передана директору ФГ «Покрова» ОСОБА_9 , яким у період з 21.09.2018 по 31.12.2018 на відповідній ділянці здійснені роботи, пов'язані з лісівництвом.
Перебуваючи на займаній посаді, ОСОБА_5 , як майстру лісу, під охорону був переданий обхід № 3 (до якого входили кв. 47 вид. 11, кв. 53 вид. 4) Наталинського лісництва КП «Красноградський лісгосп», де у період з 01.09.2018 по 30.09. 2018 ФГ «Покрова» проводило вибіркову санітарну рубку.
ОСОБА_5 , будучи наділеним повноваженнями щодо охорони лісів і ввіреного йому майна в закріпленому обході № 3 з прийняттям мір до попередження і зупиненні порушень правил пожежної безпеки, незаконних рубок…; проведенням контролю за станом, охорони і захисту лісів в району знаходження обходу №3, достовірно знаючи, що на обході № 3 (кв. 47 вид. 11, кв. 53 вид. 4) Наталинського лісництва ДП «Красноградський лісгосп», проводиться вибіркова санітарна рубка, неналежним чином виконуючи покладені на нього обов'язки щодо охорони лісу, у період з 01.09.2018 по 30.09.2018 маючи реальну можливість виконувати належним чином покладені на нього обов'язки з охорони лісу, не виконав вимог нормативних актів стосовно охорони лісів від незаконних рубок, не проводив заходи щодо охорони лісу, а саме лісосіки - кв. 47 вид. 11, кв. 53 вид. 4 щодо незаконного порубу деревини.
Крім того, після закінчення робіт, пов'язаних з лісівництвом, у період з 31.12.2018 по 06.09.2019, будучи службовою особою, наділеною повноваженнями щодо охорони лісу, маючи реальну можливість виконати належним чином свої обов'язки, не виконуючи їх, так як того вимагали інтереси служби, не проводив контроль за станом, використанням відтворенням охороною і захистом лісу , що перебувало в користуванні ДП «Красноградський лісгосп», не проводив заходи з охорони лісу, а саме лісосіки у кв. 47 вид. 11, кв. 53 вид. 4 Наталинського лісництва ДП «Красноградський лісгосп», щодо виявлення незаконної порубки лісу, допустив на кв. 47 вид. 11, кв. 53 вид. 4 Наталинського лісництва ДП «Красноградський лісгосп», незаконну порубку лісу, не встановленими під час досудового розслідування особами, у кв. 47 вид. 11 на суму 640 155, 13 грн. а також у кв. 53 вид.4 на суму 354 720,60 грн., а всього на загальну суму 994 875,73 грн., що більше ніж в 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим спричинив тяжкі наслідки
Таким чином, досудовим розслідуванням встановлено, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_5 , як службовою особою, наділеною повноваженнями щодо забезпечення додержання правил рубок лісу, природоохоронних правил у лісах та особою, яка згідно посадових обов'язків несе відповідальність за допущення незаконних порубів у ввіреному обході, своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що виразилось у відсутності контролю за фактами незаконних рубок лісу на ввіреній території, в кв. 47 вид. 11, кв. 53 вид. 4 Наталинського лісництва лісництва ДП «Красноградський лісгосп», допущені незаконні рубки лісу, а передбачені законодавством України заходи реагування на порушення не вжиті. Крім цього, ОСОБА_5 , як особою, що належить до складу державної лісової охорони не забезпечено виконання основних завдань держлісохорони щодо здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства, забезпечення охорони лісів від незаконних рубок, запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства. Внаслідок зазначеної вище службової недбалості державі завдано збитків на загальну суму 994 875,73 грн., що більше ніж в 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.
Відповідно до ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу та згідно ст. 1 цього ж кодексу перебувають під охороною держави.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» передбачено, що правоохоронні органи - органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у ЗСУ, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Відповідно до Положення «Про державну лісову охорону», затвердженого Постановою КМУ №976 від 16.09.2009, керівник, головний лісничий, інженери відділу (сектору) всіх категорій, лісничий, помічник лісничого, старший майстер лісу, майстер лісу підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагенствами, входять до складу державної лісової охорони.
ОСОБА_5 , відповідно до наказу Державного підприємства (далі - ДП) «Красноградське лісове господарство» №85 - К від 02 травня 2019 займав посаду виконувача обов'язків старшого майстра лісу Старовірівського лісництва ДП «Красноградський лісгосп».
До посадової інструкції старшого майстра лісу ДП «Красноградський лісгосп», затвердженої 10.10.2018 наказом №265, ОСОБА_5 окрім іншого, виконуючи обов'язки старшого майстра лісу Старовірівського лісництва ДП «Красноградське лісове господарство» здійснює керівництво відповідними працівниками лісгоспу при виконанні ними лісосічних, лісокультурних та інших лісогосподарських робіт; контроль за правильністю лісокористування (заготівлі деревних ресурсів) на закріпленій дільниці; приймає участь у проведенні ревізій обходів у частині наявності лісопродукції і довіреного майстрам майна, виявлення порушень лісового та земельного законодавства; перевіряє дотримання лісозаготівельниками та іншими лісокористувачами правил рубання лісу та інших видів користування лісом, вживає заходів до усунення виявлених порушень, забезпечує охорону лісів від незаконних порубок, незаконного використання земель лісогосподарського призначення, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого впливу на закріпленій Дільниці.
Окрім того, ОСОБА_5 , обіймаючи відповідну посаду, уповноважений проводити своєчасне (щоденне) приймання лісопродукції, здійснює керівництво відповідними працівниками лісгоспу та СПД на лісосічних роботах (на всіх видах рубок), зобов'язаний письмово доповідати вище стоячому керівництву про наявність фактів порушень вимог чинного законодавства на підпорядкованій йому дільниці та несе відповідальність за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності
Таким чином, відповідно до посадових обов'язків ОСОБА_5 наділено функціями щодо управління та розпорядження майном, що полягало в здійсненні в установленому порядку контролю за підпорядкованими службовими особами при проведенні операцій пов'язаних з його зберіганням, рубкою, переробкою, а також організацію лісозаготівлі, приймання і відпуск лісопродукції.
Виконуючи вказані адміністративно - господарські та організаційно - розпорядчі обов'язки, ОСОБА_5 , відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, був службовою особою.
При реалізації зазначених вище повноважень, згідно з вимогами ст.19 Конституції України, як службова особа державної лісової охорони ОСОБА_5 зобов'язаний був діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України, законами України та іншими діючими нормативно-правовими актами, у тому числі й керівними документами Держлісагенства та Положенням «Про державну лісову охорону» щодо припинення, запобігання та не допущення лісопорушень.
Так, 12.07.2019 між ДП «Красноградський лісгосп» в особі заступника директора ОСОБА_6 та ФО-П ОСОБА_11 укладено договір № 254 «Про надання послуг, пов'язаних з лісівництвом» на проведення робіт (трелювання деревини та рубки формування та оздоровлення лісів) у кварталах 61 та 62 Старовірівського лісництва ДП «Красноградський лісгосп»
Перебуваючи на займаній посаді ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи службовим становищем, розтратив майно державного підприємства, яке йому було ввірене, на користь третіх осіб, без проведення оплати та поза відповідним обліком.
Так, старший майстер Старовірівського лісництва ДП «Красноградський лісгосп» ОСОБА_5 , 24.07.2019 прийняв заготовлену ФО-П ОСОБА_11 у кв. 62 вид. 10 лісо продукцію колоди сосни категорії В та С у обсязі 6,215 м куб яка знаходилася неподалік с. Парасковія Нововодолажського району Харківської області.
24.07.2019, у не встановлений точно в ході досудового розслідування час, приблизно о 07:00 годині, знаходячись у с. Парасковія Нововодолазького району Харківської області, у кв. 62 вид. 10 Старовірівського лісництва ДП «Красноградський лісгосп», ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою особистого збагачення, розуміючи протиправність своїх дій, маючи умисел на розтрату чужого майна, яке було його ввірене та належало ДП «Красноградський лісгосп», а саме лісоматеріалів кругляку породи сосна у кількості 21 штука, у кількості 5,31 м куб., зловживаючи своїм службовим становищем, розтратив на користь третій осіб вищевказану лісопродукцію, чим спричинив ДП «Красноградський лісгосп» шкоду у розмірі 8496,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, тобто в розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
У ході досудового розслідування ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України, у зв'язку з відсутністю ОСОБА_5 за місцем проживання, повідомлення про підозру вручено його матері.
14.03.2020 слідчим у кримінальному провадженні № 12019220390000300 від 24.07.2020 винесено постанову про зміну кваліфікації з ч. 5 ст. 191 КК України на ч. 2 ст. 367 КК України.
У зв'язку з відсутністю ОСОБА_5 за місцем проживання, повідомлення про підозру вручено його матері ОСОБА_12
ОСОБА_5 по повістках на виклики до слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, та до Харківської обласної прокуратури не з'являється.
У зв'язку з неодноразовою неявкою ОСОБА_5 до прокуратури та до слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, відсутністю його за місцем проживання, 30.10.2019 Московським районним судом м. Харкова у кримінальному провадженні № 42019220000000461 від 19.07.2019 винесено ухвалу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу до суду для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
21.11.2019 ОСОБА_5 у кримінальному проваджені №62019170000001071 від 24.10.2019, яке у подальшому об'єднано з кримінальним провадженням №12019220390000300 від 24.07.2019 оголошено у розшук.
На теперішній час матеріали досудового розслідування стосовно підозрюваного за ч.2 ст. 191, ч.2 ст. 367 КК України ОСОБА_5 виділені в окреме кримінальне провадження №62020170000000399 від 23.03.2020.
23.03.2020 досудове розслідування у кримінальному провадженні №62020170000000399 від 23.03.2020 зупинено у зв'язку з не встановленням місця знаходження підозрюваного ОСОБА_5 .
Постановою прокурора від 23.03.2020 підозрюваний ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №62020170000000399 від 23.03.2020 оголошений у розшук.
Згідно матеріалів доручення СВ Нововодолажського ВП ГУНП в Харківській області №8246/119-90/01/14-2021 від 30.06.2021 підозрюваний ОСОБА_5 за місцем реєстрації та за місцем фактичного проживання відсутній. Згідно наявних даних, ОСОБА_5 06.10.2019 перетинав кордон України в пропуску Ягодин та по теперішній час до України не повернувся, можливе місце знаходження Республіка Польща.
Крім того, за останньою оновленою інформацію оперативного підрозділу ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на території Польщі.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання та дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, якими воно обґрунтовується, встановив таке.
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020170000000399 від 23.03.2020 за підозрою ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України, матеріали досудового розслідування якого виділене з кримінального провадження № 12019220390000300 від 24.07.2019.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим сином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КК України, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований інакше як до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до вимог ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу в обов'язковому порядку судом повинні враховуватися вимоги ст. 177, 178 КПК України.
Разом з тим, відповідно до частин першої-четвертої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Під час з'ясування, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінальний процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку (постанова Верховного Суду України від 19 березня 2015 року у справі №5-1кс15, постанови Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 659/234/16-к, 20 жовтня 2020 року у справі № 204/4728/15-к, 08 листопада 2019 року у справі № 372/2007/19, 30 травня 2019 року у справі № 639/793/17, 03 липня2019 року у справі № 551/403/16-к).
Належною процедурою стосовно підозрюваного, який перебуває за кордоном, є його притягнення до кримінальної відповідальності заочно або шляхом екстрадиції в Україну. Для ефективності судового розгляду у будь-якому разі необхідно ініціювати процедуру оголошення такої особи в міжнародний розшук.
У ст. 297-1 КПК України визначений вичерпний перелік статей Кримінального Кодексу України, за підозрою чи обвинуваченням яких може проводитись спеціальне досудове розслідування чи провадження (in absentia). Разом з цим КПК України вказує, що вказане провадження може проводитись і щодо інших злочинів, якщо злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук.
Правильність визначення поняття «міжнародний розшук» залежить від чіткості розуміння порядку оголошення особи в міжнародний розшук та його безпосереднього здійснення, встановлення органу, який оголошує особу в міжнародний розшук, моменту, з якого особа вважається такою, що перебуває у міжнародному розшуку. У зв'язку з цим необхідно здійснити системний аналіз положень чинного законодавства України, міжнародно-правових актів і міжнародних договорів, нормативних документів Інтерполу та Генеральної асамблеї Інтерполу, які регламентують ці питання.
Встановлення місця перебування підозрюваного та доставлення його до суду є необхідною умовою для успішного закінчення судового провадження. З цією метою відповідними суб'єктами здійснюється розшук особи, яка ухиляється від суду. Метою для усіх видів розшуку є отримання інформації про місцезнаходження розшукуваної особи та подальшого доставлення її до суду, правоохоронного органу. Розшук є комплексом слідчих, оперативно-розшукових, розшукових, інформаційно-довідкових, сигнальних та інших заходів, які здійснюються правоохоронними органами в місцях можливого перебування розшукуваних. В свою чергу, міжнародним розшуком є комплекс зазначених заходів, що заснований на нормах національного і міжнародного права та здійснюються поза межами держави - ініціатора за запитами спеціально уповноважених органів держав, силами правоохоронних запитуваних країн з використанням можливостей Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол.
Наразі в Україні діє лише один спосіб оголошення особи в міжнародний розшук - звернення до Інтерполу, про що й зазначає Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 04.09.2020 за № 849/35132 (далі - Інструкція).
Вказана Інструкція розроблена відповідно до КПК України, Законів України «Про Національну поліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол (із змінами) від 13 червня 1956 року (далі - Статут Інтерполу), Статуту Комісії з контролю файлів Інтерполу, затвердженого Резолюцією 85-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AG-2016-RES-06, Правил Інтерполу з обробки даних, затверджених Резолюцією 80-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AG/2011/RES/07 (із змінами), та міжнародних договорів України у сфері міжнародно-правового співробітництва.
Україна з 1992 року є членом Інтерполу. У 1993 р. Кабінет Міністрів України постановою № 220 затвердив «Положення про Національне центральне бюро Інтерполу». Міжнародне співробітництво правоохоронних органів України з органами Інтерполу, НЦБ іноземних держав, компетентними органами іноземних держав та міжнародними установами з використанням інформаційної системи Інтерполу здійснюється з питань та у формах, визначених правилами Інтерполу.
Інформаційна система Інтерполу використовується для обміну відомостями про фізичних та юридичних осіб, об'єкти, події та факти лише в рамках відповідного кримінального провадження та/або оперативно-розшукової (розшукової) справи (за умови вжиття вичерпних заходів на національному рівні), а також заходів з питань публічної безпеки і порядку, запобігання перетинанню та недопущення перетинання державного кордону особами, яким заборонено в'їзд або обмежено виїзд з України.
Міжнародний розшук підозрюваних, обвинувачених і внесення їх у базу даних Інтерполу являє собою комплекс відповідних заходів, один з яких є прийняття постанови (ухвали) про оголошення особи в міжнародний розшук і направлення цієї ухвали до Національного центрального бюро Інтерполу в Україні з відповідним клопотанням для передачі в подальшому до Комісії з контролю за файлами Інтерполу задля встановлення місцезнаходження особи.
Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276 - 279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
У ході досудового розслідування ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України, у зв'язку з відсутністю ОСОБА_5 за місцем проживання, повідомлення про підозру вручено його матері.
14.03.2020 слідчим у кримінальному провадженні № 12019220390000300 від 24.07.2020 винесено постанову про зміну кваліфікації з ч. 5 ст. 191 КК України на ч. 2 ст. 367 КК України.
18.03.2020 ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру за ч. 2 ст. 191 та ч. 2 ст. 367 КК України. У зв'язку з відсутністю ОСОБА_5 за місцем проживання, повідомлення про підозру вручено його матері ОСОБА_12
ОСОБА_5 по повістках на виклики до слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, та до Харківської обласної прокуратури не з'являється.
Відтак, ОСОБА_5 , відповідно до положень КПК України, набув статус підозрюваного.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджуються сукупністю зібраних в ході провадження доказів, зокрема:
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 24.07.2019, який показав, що ОСОБА_5 працював на посаді старшого майстра лісу Наталинського лісництва та мав доступ до КПК, на якому було роздрукована товарно-транспортна накладна на відпуск деревини;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , який показав, що саме ОСОБА_5 попрохав його забрати та перевезти деревину з лісосіки;
- протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_14 , який на місці показав де саме зустрів його ОСОБА_5 та місце де знаходилася вивезена їм деревина;
- протоколом огляду місця події від 24.07.2019 під час якого вилучено ТТН на відпуск деревини, викрадену деревину та інші речі та документи;
- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 від 17.10.2019, в ході якого були вилучені бірки для маркування деревини, ТТН та інші документи;
- протоколом огляду місця від 06.09.2019, під час якого зафіксовано на обході № 3 (кв. 47 вид. 11, кв. 53 вид. 4) Наталинського лісництва ДП «Красноградський лісгосп» незаконний поруб деревини, де відповідальним був ОСОБА_5 ;
- висновком комплексної судово-економічної та інженерно-екологічної експертизи № 19678/19679/19899-19902 від 25.09.2019 розрахунок шкоди заподіяної наслідок незаконного знесення не відведених до рубки дерев в кв. 47 вид. 11 Наталинському лісництві ДП «Красноградське лісове господарство» арифметично підтверджується в сумі 640 155,13 грн.; розрахунок шкоди заподіяної внаслідок незаконного знесення не відведених до рубки дерев в кв. 53 вид. 4 Наталинському лісництві ДП « Красноградське лісове господарство» арифметично підтверджується в сумі 354 720, 60 грн.;
- витягом із функціональних обов'язків ОСОБА_5 , згідно із якими він був відповідальний за охорону лісу на відповідних ділянках.
Постановою прокурора від 23.03.2020 підозрюваний ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №62020170000000399 від 23.03.2020 оголошений у розшук.
Згідно матеріалів доручення СВ Нововодолажського ВП ГУНП в Харківській області №8246/119-90/01/14-2021 від 30.06.2021 підозрюваний ОСОБА_5 за місцем реєстрації та за місцем фактичного проживання відсутній. Згідно наявних даних, ОСОБА_5 06.10.2019 перетинав кордон України в пропуску Ягодин та по теперішній час до України не повернувся, можливе місце знаходження Республіка Польща.
Крім того, за останньою оновленою інформацію оперативного підрозділу ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на території Польщі.
Постановою прокурора від 12.11.2025 підозрюваний ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №62020170000000399 від 23.03.2020 оголошений у міжнародний розшук.
Проведення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 можливе в рамках міжнародного оповіщення Генерального секретаріату Інтерполу або запиту про правову допомогу у кримінальному провадженні стосовно осіб, які розшукуються органами правопорядку України, для досягнення цілі міжнародного співробітництва з використанням інформаційної системи Інтерполу застосовується положення розділу IV Інструкції.
У разі прийняття ініціатором розшуку рішення про необхідність використання інформаційних систем Інтерполу стосовно вказаної особи у вигляді оповіщення певного кольору на їх адресу необхідно надати запит на публікацію оповіщення разом із документами, визначеними Розділом IV Інструкції для оповіщення відповідного кольору.
Оскільки Червоне оповіщення - єдина з карток, що дозволяє не лише відстеження місцезнаходження особи, а й її затримання, вимоги до публікації такої картки найвищі.
Окрім необхідності дотримання принципів Інтерполу (зокрема, нейтралітету та поваги до прав людини), вимагається наявність таких умов: вчинене особою діяння кваліфіковано як злочин відповідно до Кримінального кодексу України; особу в установленому законодавством порядку оголошено в розшук правоохоронними органами України: для притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк не менше двох років; для виконання вироку, яким особу засуджено до позбавлення волі на термін щонайменше шість місяців, або якщо невідбута особою частина покарання становить не менше шести місяців.
Відповідні вимоги фактично корелюються з вимогами, встановленими Європейською конвенцією про видачу правопорушників від 13.12.1957 р., оскільки червоне сповіщення видається саме з метою подальшої екстрадиції особи.
Для запиту публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу формуляр для запиту публікації Червоного оповіщення (додаток1), а також інформацію та документи, серед яких: завірені копії ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ухвали про оголошення розшуку особи (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії судового розгляду.
Головною вимогою інституцій Генерального секретаріату Інтерполу до публікації повідомлень із червоним кутом та циркулярних оповіщень є наявність ухвали слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо розшукуваної особи, що була винесена без посилання на використання каналів МОКП-Інтерпол для доведення факту оголошення її міжнародного розшуку.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії не тяжких злочинів та карається позбавленням волі за ч. 2 ст. 191 КК України - на строк до 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 367 КК України від 2 до 5 років позбавлення волі.
Тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпеки діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а також неодноразові неявки, перебування у розшуку, в сукупності дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності його поведінку, більш того, за вчинення вищевказаного злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років, що у сукупності свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, фактично уже переховується.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
У такому разі після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, суд за участю обвинуваченого розглядає питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях від 26.07.2001 у справі «Ілійков проти Болгарії», від 26.06.1991 у справі № 12369/86 «Летельє проти Франції» зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
За таких обставин вказані у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є доведеними, а репутація підозрюваного на даний час є негативною, оскільки він знаючи про наявність щодо нього кримінального провадження та будучи обізнаним зі своїми процесуальними обов'язками, ухиляється від органу досудового розслідування та суду.
Враховуючи особу підозрюваного, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить висновку, що застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою (більш м'якого) не забезпечить належної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування, а в подальшому судового розгляду у цьому кримінальному провадженні, виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому є доцільним обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Тримання ОСОБА_5 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в параграфі 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».
Оскільки в даному випадку питання про обрання запобіжного заходу вирішується в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, тобто для забезпечення доставки обвинуваченого, оголошеного в міжнародний розшук, для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, суд не вирішує питання про застосування застави відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України.
Зазначена процедура визначена ч. 6 ст. 193 КПК України і є складовою процесу міжнародного розшуку, без якої неможливе доставлення ОСОБА_5 в місце досудового розслідування.
Також, згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи наведені обставини, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання слідчого обґрунтоване і підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 193, 194, 197, 309, 392 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
За відсутності підозрюваного, обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні № 62020170000000399 від 23.03.2020, без визначення розміру застави.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту отримання її копії.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_15