Справа № 643/1681/25
Провадження № 2/643/2283/25
(заочне)
19.11.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Замікули Б.С.
за участю секретаря судового засідання - Каратаєвої Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», в інтересах якого діє Сердійчук Я.Я., звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №2954476 від 18.02.2022 у розмірі 35219,10 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.
18.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Лінеура Україна та ОСОБА_1 укладено Договір №2954476.
Відповідно до умов вказаного кредитного договору, первісний кредитор взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит в сумі 7000 грн строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день.
17.05.2023 укладено Договір №17052023, відповідно до якого ТОВ Лінеура Україна відступило на користь ТОВ «ФК «Європейська Агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №2954476.
23.05.2024 укладено Договір №23/05/24, відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська Агенція з повернення боргів» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2954476.
Відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання щодо погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, в зв'язку з чим, станом на день формування позовної заяви заборгованість перед позивачем становить 35219,10 грн, яка складається з заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) у розмірі 7000 грн та заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 28219,10 грн.
Ухвалою суду від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті, задоволено клопотання представника позивача про витребування інформації.
Сторони у судове засідання не з'явились.
Представник позивача у позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судові засідання повторно не з'явився. Про дату, час і місце слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином, шляхом направлення судової повістки за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причини неявки відповідача суду невідомі.
За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Направлені відповідачу судові повістки повернулись без вручення із зазначенням причини - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, заяву представника позивача, який не заперечував проти ухвалення заочного рішення, положення ч. 4 ст. 223 та ст. 280 ЦПК України, суд здійснив заочний розгляд справи на підставі наявних у ній даних та доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.
Судом встановлено, що 18.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Лінеура Україна та ОСОБА_1 укладено Договір №2954476.
Відповідно до умов вказаного кредитного договору, первісний кредитор взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит в сумі 7000 грн строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день.
Пунктом 2.1 вказаного кредитного договору визначено, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
З відповіді, наданої АТ КБ «Приват Банк» вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 18.02.2022 зараховано кошти у розмірі 7000 грн. Також надано виписку за договором №б/н за період з 18.02.2022 по 28.02.2022.
17.05.2023 укладено Договір №17052023, відповідно до якого ТОВ Лінеура Україна відступило на користь ТОВ «ФК «Європейська Агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №2954476.
23.05.2024 укладено Договір №23/05/24, відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська Агенція з повернення боргів» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2954476.
З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, наявна заборгованість у розмірі 35219,10 грн, яка складається з заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) у розмірі 7000 грн та заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 28219,10 грн.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а ст. 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, сторони повинні виконувати свої обов'язки належним чином і у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а ч. 1ст.1049 вказаного Кодексу встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору кредит у строк та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це не встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 2 ст.1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у свої сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.
Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано, а навпаки в наданій суду заяві позовні вимоги позивача відповідач визнав.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ТОВ «Факторинг партнерс» не повернуті, а також вимоги ч. 2ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Щодо витрат на правничу допомогу, то суд керується таким.
Представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній; справа належить до категорії незначної складності; має невелику ціну позову; справу розглянуто у порядку спрощеного провадження; правові позиції у цій категорії справ усталені; враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до 4 000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №2954476 від 18.02.2022 у розмірі 35219,10 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір у розмірі 3028 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, оф. 521;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Борис ЗАМІКУЛА