Справа № 629/5998/25
Номер провадження 3/629/1287/25
18.11.2025 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Каращук Т.О., при секретарі судового засідання Лукаренко А.Р., розглянувши матеріали, що надійшли з Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, посвідчення водія НОМЕР_2 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.130 КУпАП,-
До суду надійшов протокол, в якому вказано, що 16.08.2025 року о 22:02 год. в с-щі Краснопавлівка, мікрорайон, біля будинку 6, водій ОСОБА_1 , керуючи Chevrolet Cobalt, НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме нестійка хода, запах з порожнини рота. Від проходження освідування на стан сп?яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив п.2.5.ПДР. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано працівниками поліції за ч. 1 ст.130 КУпАП.
На підтвердження викладеного працівниками поліції надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №425316 від 16.08.2025 року, акт, направлення, розписка, копія постанови, довідки, копія посвідчення та тимчасового дозволу, диск.
18.11.2025 року на адресу суду надійшли заперечення захисника, в яких вона вказала, що ОСОБА_1 з викладеним в протоколі не згоден. Адвокат зазначила, що протокол було складено за відсутності ОСОБА_1 , що є порушенням. Крім того, акт і направлення складено о 22:10 год. 16.08.2025 року, однак на відеозаписі в це час працівники поліції його не складали. Захисник вказала, що акт і направлення не складались в присутності водія, а сам акт повинен складатися в двох примірниках, один з яких вручається водію. Також, в акті зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від підпису, однак підпис його стоїть. Таким чином, захисник просила закрити провадження по справі у зв»язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Адвокат також наполягала на тому, що відсторонення водія від керування не було здійснено під відеозапис або в присутності свідків. Враховуючи вищевказане, захисник наполягала на недопустимості доказів та просила закрити провадження у справі за відсутності складу правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з'явилися, про причини неявки не повідомили, про час, дату і місце розгляду були повідомлені належним чином.
Інспектор у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час, дату і місце розгляду був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Згідно із ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи,
вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як вбачається з положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести повну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Так, при перевірці матеріалів справи та перегляді відеозаписів, було встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Так, зокрема, ч.ч.1, 2 ст.35 Закону України «Про національну поліцію» наведений вичерпний перелік випадків, коли поліцейський має право зупинити транспортний засіб, а ч.3 ст.35 цього ж Закону закріплює обов'язок поліцейського поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстав зупинки, визначених цією статтею. Право водія дізнатись про причини зупинки транспортного засобу посадовою
особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом та прізвище і посаду цієї особи, також гарантоване ст. 16 Закону України «Про дорожній рух».
Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, оскільки порушив п.16 ПДР України, про що йому було повідомлено та про що свідчить долучена до матеріалів копія постанови.
Перевіривши твердження захисника про складення протоколу за відсутності особи водія, суддя дійшов наступного.
Факт перебування особи водія за декілька метрів від місця складення протоколу не свідчить про його оформлення без участі ОСОБА_1 , оскільки останній не був позбавлений можливості підійти і знаходиться поряд з працівниками поліції.
Посилання адвоката на те, що акт та направлення не були складені в присутності ОСОБА_1 , і факт того, що в час, зазначений в направленні, працівники поліції на відеозаписі не складали даних документів, підтверджується викладеним на відеозаписах.
Однак, з відеозапису вбачається факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, що узгоджується та підтверджує викладене в акті та направленні.
Слід також вказати, що твердження захисника про те, що в акті зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від підпису, однак підпис його стоїть, не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи.
Стосовно посилань адвоката на те, що відсторонення водія від керування здійснено було з порушеннями, суд дійшов до таких висновків.
Так, суддею було встановлено, що про відсторонення та про те, що машину буде передано тверезому водію працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 під відеозапис.
В матеріалах справи міститься розписка про передачу автомобіля ОСОБА_2 .
З урахуванням вищевказаного, суддя вважає, що факт відсторонення було зафіксовано, як і відомості про відмову від огляду в акті та направленні узгоджуються з іншими матеріалами, а тому наявні порушення не можуть вказувати на відсутність складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, дослідивши всі докази в їх сукупності, вивчивши викладене захисником в запереченнях, суддя вважає, що наявні порушення в діях працівників поліції є незначними та не спростовують факту вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги всі докази в їх сукупності, суддя вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст.130 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, суддя враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майнове положення, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.
Враховуючи зазначене, суддя вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції статті 130 ч.1 КУпАП.
Також, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, суддя вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605, 60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч. 1, 284 ч.1 п.1, 289 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави (протокол серії ЕПР1 №425316 від 16.08.2025 року, р/р UA168999980313020149000020001, отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код
отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.),код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 605, 60 грн.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно із положеннями ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Відповідно до ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
На постанову суду може бути подана скарга до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Т.О. Каращук