Справа № 642/5482/25
Провадження № 2-о/642/94/25
Іменем України
19 листопада 2025 року Холодногірський районний суд м.Харкова в складі:
головуючого - судді Грінчук О.П.,
за участю секретаря - Панової М.І.,
заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , про встановлення юридичного факту,
встановив:
Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити юридичний факт, а саме факт самостійного утримання та виховання ним дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 23.09.2025 справу відкрито в порядку окремого провадження.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав і просив задовольнити.
ОСОБА_2 надала заяву, в якій зазначила, що вимоги, заявлені ОСОБА_1 підтримує та просить задовольнити. Розгляд справи просила проводити в її відсутність.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з'явився, про дату і час розгляду повідомлявся своєчасно і належним чином, причини неявки суду невідомі.
Вислухавши заявника, дослідивши матеріали заяви, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з частиною 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану, при цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Зі змісту заяви вбачається, що заявник просить встановити факт самостійного виховання та утримання дітей.
Заінтересована особа, мати дітей, ОСОБА_2 , подала до суду заяву, в якій підтримала заявлені ОСОБА_1 вимоги.
ВП ВС в постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22, провадження № 14-132цс23, предметом розгляду якої були аналогічні правовідносини, виснувала, що в цій справі наявний спір про право, зокрема спір щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від участі у вихованні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов'язковим залученням органу опіки та піклування.
Велика Палата також зазначила, що доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов'язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов'язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов'язків (у тому числі умисного) та, безумовно, впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини, а визначена ч. 1 ст. 15 СК України невідчужуваність сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов'язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що становить предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини.
З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов'язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов'язків виховання дитини, питання, заявлене батьком у цій справі, не може з'ясовуватися безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини в позовному провадженні.
У частині 6 ст. 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту без розгляду, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз'яснює заінтересованими особами особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
Таким чином, враховуючи заявлені ОСОБА_1 вимоги, судом встановлено наявність спору про право, що, відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, є безумовною підставою для залишення заяви без розгляду.
Рішення суду про залишення заяви без розгляду не позбавляє ОСОБА_1 права звернутись до суду за захистом своїх невизнаних чи оспорюваних прав в позовному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись: ст.ст.293, 296, 315 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , про встановлення юридичного факту - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 його право звернутись до суду в позовному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 19.11.2025.
Головуючий: