Справа № 953/6655/25
н/п 2/953/2904/25
19 листопада 2025 року
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.
за участю секретаря судового засідання Лушпай В.О.
розглянув у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (далі - Товариство) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 7865865 від 07.05.2024 у розмірі 21 667,51 грн. Також просить стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
Позовна заява мотивована тим, що позивач отримав права вимоги відповідно до договору факторингу за кредитним договором зобов'язання за якими відповідачка належним чином не виконувала, через що у неї утворилась заборгованість спочатку перед первісним кредитором, а потім перед позивачем.
Виклад позиції відповідача
Відповідачка правом на подачу відзиву не скористався.
Процесуальні дії у справі
Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 11.07.2025 відкрив спрощене позовне провадження та призначив судове засідання на 08.08.2025.
Розгляд справи неодноразово відкладався через неявку сторін та необхідність належного повідомлення відповідача у справі, останній раз до 19.11.2025.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позовній заяві вказав, що у разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача провести заочний розгляд справи без участі представника позивача та ухвалити заочне рішення.
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилася. Про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином. Поштові відправлення повернулися до суду з відмітками: "адресат відсутній за вказаною адресою" (на судове засідання 19.09.2025) та "адресат відсутній за вказаною адресою" (на судове засідання 19.11.2025), що згідно зі ст. 128, 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відповідачка не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та не з'явилася у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Суд ухвалою від 19.11.2025, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, постановив проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280, 281 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом
07.05.2024 ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 уклали договір № 7865865 про надання споживчого кредиту (далі - договір), відповідно до якого на умовах договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до п. 1.3 - 1.10.2., 2.1, 2.2 договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 5 000,00 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 350 днів. Детальні терміни повернення кредиту, визначені в Графіку платежів, що є додатком № 1 до цього Договору. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,50 % в день та застосовується в межах строку кредиту; знижена процентна ставка 1,425 % в день та застосовується відповідно до умов. Якщо Споживач до 01.06.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання
Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 10 352,45 % річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 9 797,85 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 31250,00 грн.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням застосування зниженої процентної ставки 31156,25. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. У випадку, якщо Товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання Договору, а у наступний календарний день, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в п. 1.4. Договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Товариством в Особистому кабінеті.
07.05.2024 ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 уклали Додаткову угоду до Договору №7865865 про надання споживчого кредиту від 07.05.2024. За якою сторони домовились збільшити суму кредиту на 1 300,00 гривень, в зв'язку з чим погодили внести зміни до Договору. Відповідно до п. 1.1. - 1.3. сума кредиту(загальний розмір) складає: 6 300,00 гривень; тип кредиту - кредит; денна процентна ставка складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,50% в день (розрахунок: (33 075,00 грн. / 6300,00 грн. )/ 350 дн. * 100% = 1,50% в день); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1,49% в день (розрахунок: (32 956,88 грн. / 6300,00 грн. )/ 350 дн. * 100% = 1,49% в день); загальні витрати зазначені в Договорі на дату його укладання, збільшаться та складуть: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 33 075,00 грн.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 32 956,88 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 10 352,48% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 9 797,88% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту зазначена в Договорі на дату його укладення збільшиться та складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 39 375,00 грн.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 39 256,88 грн.
Відповідно до виписки про рух коштів, наданої АТ КБ "ПРИВАТБАНК" 07.05.2024 відбулось я зарахування коштів на платіжну карту відповідачки у розмірі 5 000,00 грн і 1 300,00 грн.
Згідно з розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 7865865 від 07.05.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить 21 667,50 грн. з розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувались з 07.05.2024 (укладення договору) до 30.08.2024.
27.11.2024 Товариство та ТОВ " АВЕНТУС УКРАЇНА" уклали договір факторингу № 27.11/24-Ф, відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.
Згідно з витягом з додатку № 1 до договору факторингу № 27.11/24-Ф від 27.11.2024 Товариство отримало право грошової вимоги за кредитним договором № 7865865 від 07.05.2024, ПІБ: ОСОБА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; загальна сума заборгованості разом - 21667,51 грн; залишок по тілом кредиту - 6 300 грн; залишок по відсотками - 10 867,51 грн; сума заборгованості за пенею - 4 500 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами (указана позиція є сталою, постанови Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка 07.05.2024 уклала договір про надання споживчого кредиту № 7865865 та додаткову угоду до договору № 7865865 про надання споживчого кредиту, що підтверджується електронним підписом одноразовим ідентифікатором (С2554, 07.05.2024 та С8665, 07.05.2024, відповідно). Наведене вказує на те, що сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.
Крім того, факт укладення кредитного договору відповідачкою не заперечується.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Суд встановив, що первісний кредитор за кредитним договором надав ОСОБА_1 кредит шляхом перерахування коштів на рахунок відповідачки, який використовувався відповідачкою, що підтверджується банківською випискою АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про зарахування коштів, тобто виконав свої зобов'язання з надання коштів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Суд встановив, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідачки за кредитними договором № 7865865 відповідно до договору факторингу, а тому з дати відступлення прав вимоги, а саме з 27.11.2024 Товариство стало кредитором за вказаним кредитним договором на підставі ст. 512 ЦК України.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданих позивачем вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 21 667,51 грн; залишок по тілу кредиту - 6 300 грн; залишок по відсотками - 10 867,51 грн; сума заборгованості за пенею - 4 500 грн.
Щодо нарахування процентів за користування кредитом суд враховує, що відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому згідно з пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Указаний Закон набув чинності 23.12.2023.
З матеріалів справи, зокрема, з розрахунку, вбачається, що нарахування проценти в розмірі 1,5 % здійснювалось з 07.05.2024 (укладення договору) до 30.08.2024, тобто в межах 240 строку передбаченого пунктом 17 Прикінцевих та перехідних Закону України "Про споживче кредитування", а тому нараховані проценти є правомірними.
Отже, первісний кредитор виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання боржнику коштів у користування (право вимоги за якими згодом перейшло до позивача), однак в порушення ст. 509, 525, 1048, 1049, 1054 ЦК України та умов договору відповідачка зобов'язання належним чином не виконувала, внаслідок чого у останньої перед позивачем утворилась заборгованість.
Суд визнає обґрунтованими позовні вимоги в частині суми заборгованості по тілу кредиту та процентам.
Щодо нарахування пені
Суд встановив, що позивач здійснив нарахування пені у розмірі 4 500 грн за несвоєчасне виконання зобов'язання.
Згідно з пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Суд враховує, що положеннями цивільного законодавства (ЦК України - основний акт цивільного законодавства) передбачено звільнення боржника від сплати неустойки, а у разі її нарахування підлягає списанню. Указана норма є імперативною і підлягає безпосередньому застосуванню.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває по теперішній час.
Верховний Суд у постанові від 12.022025 у справі № 758/5318/23 зробив висновок, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, оскільки неустойка за кредитним договором нарахована у період дії воєнного стану, то відповідач звільняється від обов'язку її сплати на користь ТОВ "Споживчий центр" і суд вважає за можливе безпосередньо застосувати пункт 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, оскільки саме вказаним положенням урегульовані спірні правовідносини.
Положення Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" пункту 6 розділу ІV Закону №1734-VIII у новій редакції не змінює визначене ЦК України правове регулювання щодо звільнення позичальників від сплати на користь кредитодавців неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором у період воєнного стану, а норми ЦК України застосовуються безпосередньо до спірних правовідносин.
А тому, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 4 500 грн не підлягають задоволення.
Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягнення заборгованість у розмірі 17 167,51 грн, яка складається з 6 300 грн - основний борг; 10 867,51 - проценти.
Висновки за результатами розгляду заяви
Отже, позовні вимоги ТОВ "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню в розмірі 17 167.
Судові витрати
Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача судовий збір та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 6 000 грн та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 1919,30 грн.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви додав (в копіях):
- договір № 42649746 про надання правничої допомоги від 01.01.2025, укладений між ТОВ "Діджи Фінанс" та адвокатом Романенко М.Е.;
- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Романенко М.Е., в якому вказано вид наданих робіт, витрачений час на кожний з видів робіт, вартість наданих послуг та загальна вартість 6 000 грн;
- акт № 7865865 про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з чим з відповідача на користь Товариства підлягає стягненню витрати на правову допомогу пропорційно задоволеним вимогам.
Крім того, правила розподілу судових витрат унормовано статтею 141 ЦПК України.
У постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі № 759/17885/19 сформовано висновок, що випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною другою статті 141 ЦПК України, також визначені положеннями частин четвертої, п'ятої, дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п'ятою та дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд враховує, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу є непропорційним до предмету спору. Позивач заявив до стягнення 21 667,51 грн (які частково визнані судом обґрунтованими у розмірі 17 167,51), а витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн, тобто більш ніж 27 % від суми позову. При цьому справа, що розглядається не є складною (предметом є стягнення кредитної заборгованості, яка не потребує формування складної правової позиції). А тому заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу визнається судом непропорційною до предмету спору, що, враховуючи дані, конкретні обставини справи, є підставою для часткової відмови у задоволенні таких вимог (4 000 грн), а до стягнення підлягає сума у розмірі 2 000 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (код ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 17167 (сімнадцять тисяч сто шістдесят сім) гривень 51 копійка та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 919 (одна тисяча дев'ятсот дев'ятнадцять) гривень 30 копійок.
4. Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (код ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.
В іншій частині позовних вимог та вимог про відшкодування витрат на правову допомогу відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 19.11.2025.
Суддя Роман ВІТЮК