Справа №: 398/4413/25
провадження №: 2/398/2721/25
Іменем України
"18" листопада 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Москалик В. В.,
за участю секретаря судового засідання Таран І. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Світлик Я.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в обгрунтування якого послалася на те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 25 квітня 2014 року було укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Олександрії реєстраційної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області, про що складено відповідний актовий запис №114. Від даного шлюбу народилия діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте, з початку 2025 року відносини між подружжям стали погіршуватися, що призвело до повного припинення шлюбних відносини між сторонами. Між подружжям виникали постійні конфлікти, абсолютно втратилося взаєморозуміння. Втрата поваги, взаємодопомоги та підтримки, сварки та непорозуміння в родині, справляють негативний емоційний вплив на дітей, на психо-емоційних стан подружжя. Саме тому збереження цього шлюбу суперечить як інтересам позивача, так і інтересам дітей. З січня 2025 року подружжя не проживають спільно, не виконують сімейні обов'язки та не вирішують спільно поточні родинні проблеми. Діти проживають разом з матір'ю. Позивач проживає окремо від родини. Укладення шлюбу здійснюється на засадах взаємної любові та поваги. Збереження подружніх відносин є неможливим, якщо втрачена їх основа. Оскільки подружні стосунки між сторонами припинені, їх відновлення сторони не бажають, збереження сім'ї та подальше спільне проживання позивача з відповідачкою є неможливим.
Позивач в судове засідання не з'явився, представник позивача подала заяву, просила розгляд справи провести без їх участі, задовольнити позовні вимоги та зазначила, що не заперечують проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила.
Отже, зважаючи на те, що суд вжив всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної заяви з огляду на наступне.
Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 21 червня 2025 року Берестинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Берестинському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, шлюб зареєстрований 25.04.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Олександрії реєстраційної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклали шлюб, про що складено актовий запис № 114, прізвище дружини після укладення шлюбу " ОСОБА_7 ".
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 подружжя має спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Встановлені судом сімейні правовідносини щодо розірвання шлюбу регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.
Згідно із ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно із ч. 1 ст. 24 СК України примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 2, 3, 4 ст. 56 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно із ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України).
Згідно зі ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Згідно з нормами наведеного законодавства позивач має право на звернення до суду з означеним позовом і, оскільки у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивач наполягає на розлученні та має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, і що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
На відшкодуванні судових витрат позивач не наполягав та просив не стягувати з відповідача сплачений ним судовий збір при подачі позову.
Керуючись ст. ст. 12-13, 19, 141, 247, 258-259, 265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладений 25 квітня 2014 року, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Олександрії реєстраційної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 114.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Вікторія МОСКАЛИК