Справа № 383/941/25
Номер провадження 2/383/499/25
18 листопада 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої - судді Адаменко І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Зербул С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу №383/941/24 за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У липні 2025 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.01.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 76183946 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Після того, як відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора і 08.01.2024 року заповнено електронну заявку на отримання позики на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://mycredit.ua/, ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 76183946 у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту Договору позики (за обраними позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми позики). В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету позичальником первісний кредитор здійснив ідентифікацію (встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних) і верифікацію (перевірку і підтвердження належності відповідній особі ідентифікаційних даних) особи в порядку, передбаченому чинним законодавством. 08.01.2024 року позичальник після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору позики, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на вказаний нею номер телефону НОМЕР_1 одноразовий ідентифікатор FRO86L66Ge, який боржником було 08.01.2024 року введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору, на умовах визначених офертою. Відповідно до вказаного договору позичальник надав відповідачу у користування кошти в сумі 9000 грн. на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язувався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов'язання за Договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформлені позики, проте, відповідач не виконував взяті на себе зобов'язання, чим допустив істотні порушення умов Договору, не повернувши кошти, які були йому надані у вигляді позики відповідно Договору, та не сплативши відсотки за користування позикою, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. 22.05.2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №01.02-14/24, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору, а новий кредитор набув права вимоги первісного кредитора за Договорами та сплатив первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-14/24 заборгованість ОСОБА_1 за Договором позики № 76183946 станом на дату відступлення склала 36000,00 грн. Новий кредитор жодних додаткових нарахувань не здійснював, тому станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором № 76183946 від 08.01.2024 року становить 36000,00 грн, з яких: 9000 грн - заборгованість за основним боргом та 27000,00 грн - заборгованість по відсотках, яку відповідач не повернув, тому позивач просить стягнути вказану заборгованість з відповідача, а також стягнути судовий збір.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2025 року визнано явку представника позивача обов'язковою.
Представник позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду від представника позивача надійшла заява, в якій вказує, що позовні вимоги підтримуються позивачем у повному обсязі та просить розглядати справу без участі представника позивача, при цьому надав згоду на заочний розгляд справи, у разі неявки відповідача (а.с.50 зворот - 51).
Відповідач ОСОБА_1 повторно до суду не з'явилася по невідомій суду причині, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином. До суду заяв чи клопотань не подала. Відзиву на позовну заяву від відповідача також не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ст. 280 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений відповідач до суду не з'явився, не подав заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі та відзиву на позов, тому враховуючи згоду позивача, суд ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази та оцінивши їх у відповідності до ст.89 ЦПК України вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).
Судом встановлено, що 08 січня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 76183946, відповідно до якого відповідач отримала у позику кошти в розмірі 9000 грн, строком на 30 днів, кінцева дата повернення позики - 06.02.2024 року (а.с.11-14).
Відповідно до п.1 Договору позики, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Згідно з п.2.2. Договору позики сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування позикою: процента ставка (базова) день - 2,5 % (фіксована), знижена процентна ставка становить 2,5 %. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70 %, пеня - 2,70%. Орієнтовна реальна річна процента ставка - 114432,08 %. Орієнтована загальна вартість позики - 15750,00 грн.
Відповідно до п.4 Договору позики проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики, виходячи із строку фактичного користування Позикою та до повного погашення заборгованості за Договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування Позикою, визначеного Договором/додатковими угодами. Товариство на власний розсуд може зупинити нарахування процентів до спливу строку, визначеного у першому реченні цього пункту.
Згідно з п.5.3. Договору позики позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі.
Відповідно до п.5.5. Договору позики позичальник попереджений, що у випадку неналежного виконання зобов'язань за Договором Позикодавець має
право без згоди Позичальника передати свої права кредитора (відступити право вимоги) за Договором, залучити колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості. При цьому обов'язок Позикодавця проінформувати Позичальника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості або відступлення права вимоги за Договором здійснюється Позикодавцем протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги або дати залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості, у спосіб, визначений ч. 1 ст. 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома Позичальника такого факту, а саме шляхом надсилання текстового повідомлення через засоби телекомунікації (направлення повідомлення на електронну пошту Позичальника, що зазначена у Договорі та/або шляхом розміщення повідомлення в особистому кабінеті Позичальника).
Відповідно до п.6 Договору позики позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати Позики, установлених цим Договором (пролонгація) на підставі поданого до Позикодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування Позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку Позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для Позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням Строку Позики обираються Позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження Строку Позики та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами, а також відображаються Позичальнику в особистому кабінеті.
Договір позики та додатки до нього підписано електронним підписом позичальника, що відтворено шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора FRO86L66Ge і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений у п. 8 Кредитного договору «Юридичні адреси та реквізити сторін» (а.с.13).
Додатком № 1 до Договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №76183946 сторонами погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит від 08.01.2024 року, згідно з яким дата повернення кредиту та сплата нарахованих процентів: 06.02.2024, сума кредиту за договором 9000,00 грн, проценти за користування кредитом 6750,00 грн (а.с.13 зворот).
Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , та в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.14 зворот - 15 зворот).
Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідачка та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Проте, відповідач у строки, визначені Договором до 06.02.2024 року, свої зобов'язання не виконав.
Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.
Зобов'язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
На підтвердження виконання Договору позивачем надано лист ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» від 20 лютого 2025 року за №КД-000011716/ТНПП, відповідно якого підтверджується прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між компанією та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та завершення наступної платіжної операції: дата 08.01.2024 року, номер платежу cc7e38ee-4c11-4a24-986a-fc134a0e6241, сума платежу 9000 грн, отримувач ОСОБА_1 - ЕПЗ номер НОМЕР_2 (а.с.28).
Позивач надав розрахунок заборгованості відповідача перед ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», де за Договом позики №76183946 від 08.01.2024 року заборгованость в загальному розмірі складає 36000,00 грн, з якої: 9000,00 заборгованість за тілом кредиту та 27000,00 грн заборгованість за відсотками (а.с.26-27).
З досліджених вищезазначених доказів слідує, що первинний кредитор ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» умови Договору позики виконав, проте відповідач в порушення умов Договору позики №76183946 від 08.01.2024 року припустилася заборгованості (а.с.26-27).
Також, судом встановлено, що 22 травня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» агентство необхідних кредитів» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу №01.02-14/24, відповідно до умов якого Клієнт відсупає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором (а.с.29-36).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд також враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Суд звертає увагу, що в зазначеній нормі права мова йде про право грошової вимоги, яке не можна ототожнювати із зобов'язанням боржника, оскільки право вимоги є похідним наслідком, що виникає через невиконання боржником певного грошового зобов'язання.
З вказаного слідує, що право вимоги не може існувати саме по собі.
Згідно пункту 5 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» факторинг є видом фінансової послуги.
Відповідно до статті 9 вказаного Закону фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов'язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами. Договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов'язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 вказано, що визначальною ознакою договору факторингу є суб'єктний склад його учасників. Так, суб'єктний склад у договорі факторингу має три сторони: - клієнт, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 1079 ЦК України); - фактор, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ч.3 ст. 1079 ЦК України); - боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором, що вбачається із ч. 1 ст. 1077 ЦК України.
Згідно ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу
Згідно з п.2.2.- п.2.3. Договору за цим договором загальний розмір заборгованостей складає 83646226 (вісімдесят три міліони шістсот сорок шість тисяч двісті двадцять шість гривень 22 копійки) гривень, 22 коп., згідно з Реєстром боржників, який складається Стронами в паперовому вигляді та у формі електронного документа.
Реєстр боржників на паперовому носії (з основною інформацією за Договороми позики) підписується уповноваженими представниками Сторін і скріплюється печатками Сторін і є невід'ємною частиною цього Договору, Реєстр боржників у формі електронного документа передається Клієнтом Фактору на електронному носії (з додатковою інформацією за Договорами позики) і повинен повністю відповідати Реєстру боржників на поперовому носії, підписаному Сторонами. У випадку розбіжностей між інформацією, що наведена у Реєстрі боржників на паперовому носії та Реєстру боржників на електронному носії, перевагу має інформація Реєстру боржників на паперовому носії.
На підставі Реєстру боржників до договору факторингу №01.02-93/24 від 22.05.2024 року до ТОВ «ФК «ЄАПБ» також перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №76183946 від 08.01.2024 року в сумі 36000,00 грн, з яких: 9000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 27000,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.39 зворот).
За відступлення права вимоги згідно договору факторингу №01.02-93/24 від 22.05.2024 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» сплатило на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» грошові кошти в сумі 3696785,31 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції (а.с.37 зворот).
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відтак, враховуючи вищевстановлені обставини та досліджені докази у справі, суд виснує, що позивачем доведено наявність у нього права вимоги до відповідача, в судовому засіданні підтверджено факт переходу права вимоги за договором позики №76183946 від 08.01.2024 від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «СВЕА ФІНАНС», та позивачем доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем у сумі 9000,00 гривень відповідно до умов вказаного договору.
Оскільки відповідачу фактично надано кредитні кошти у розмірі 9000,00 гривень, які відповідачем не повернуто, то суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині та про стягнення з ОСОБА_1 тіла кредиту в сумі 9000,00 гривень на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС».
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача процентів за договором позики в сумі 27000,00 грн, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, згідно умов Договору позики №76183946 від 08.01.2024 року, кредит відповідачу надано на 30 днів, тобто до 06.02.2024 року.
За змістом пункту 6 Кредитного договору позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати Позики, установлених цим Договором (пролонгація) на підставі поданого до Позикодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування Позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права. Ініціювання Позичальником продовження Строку Позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для Позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням Строку Позики обираються Позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження Строку Позики та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між Сторонами, а також відображаються Позичальнику в особистому кабінеті.
Відповідно до п.7.7 Правил у разі продовження строку користування Позикою, між Товариством та Позичальником укладається (підписується) відповідна додаткова угода. Укладення (підписання) такої додаткової угоди здійснюється в порядку та на умовах, передбаченими цими Правилами (а.с.16-25).
Отже, досліджені матеріали справи не підтверджують той факт, що відбулась пролонгація позики за правилами пункту 6 договору позики №76183946 від 08.01.2024 року та те, що для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник вчинив дії, передбачені даним пунктом.
Відповідно, строк користування позикою складав 30 днів та закінчився 06.02.2024 р., і лише в межах цього строку повинні бути нараховані проценти за користування позикою.
Але з наданого позивачем детального розрахунку заборгованості за договором позики №76183946 від 08.01.2024 року вбачається, що ним нараховано проценти за користування позикою, вже після закінчення строку користування нею, визначеного договором позики (а.с.26-27).
Передбачений частиною 1 статті 1048 ЦК України обов'язок сплати процентів за користування позикою існує в межах визначеного договором строку користування позикою, цей порядок встановлено Договором, тому поза межами цього строку проценти не нараховуються, а діють правила, встановлені частиною 2 статті 625 ЦК України.
Відповідні правові висновки висловлені в Постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 зробила такий уточнений висновок (п.141): «у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 зробила висновок, що для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з'ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Таким чином, оскільки відповідно умов Договору про надання позики визначено, сума позики становить 9000,00 грн, строк позики становить 30 днів, процентна ставка (базова, фіксована) становить, яка нараховується за кожен день користування позикою, процентна ставка (базова)/ день - 2,5%. Дата надання позики - 08.01.2024, дата повернення позики (останній день) - 06.02.2024. Відповідно 9000,00 грн (сума позики) * 30 (строк позики) *2,5% (процентна ставка) /100) = 6750,00 грн. Загальна сума процентів становить 6750,00 грн, а не 27000 грн.
Судом встановлено, що за договором позики відсотки за користуванням кредиту були нараховані за межами строку кредитування, відтак у задоволенні вимог позивача в частині нарахування відсотків за користування кредитом, починаючи з 07.02.2024 року в сумі 20250 грн. слід відмовити, у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Підсумовуючи викладене суд вважає, що заявлений позов до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача заборгованісті за Договором позики №76183946 від 08.01.2024 року в загальному розмірі 15750,00 грн, з яких: 9000,00 грн заборгованість за основиним боргом та 6750,00 заборгованість по процентів, відмовивши в задоволення іншої частини вимог, а саме в стягненні процентів за користування кредитом нарахованих за межами строку кредиту у розмірі 20250,00 грн.
У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України у зв'язку із частковим задоволенням позову з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1059,80 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором позики №76183946 від 08.01.2024 року у загальному розмірі 15750,00 грн (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят гривень 00 копійок), а також судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1059,80 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, 6, м. Київ, п.і. 03124.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІД паспорт № НОМЕР_3 виданий від 02.03.2020 року, орган видачі 3515, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено 19.11.2025 року.
Суддя І. М. Адаменко