Справа № 344/15799/25
Провадження № 3/344/5084/25
19 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Ковалюк І.П., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Так, ОСОБА_1 19 серпня 2025 року близько 11 год 20 хв здійснював провадження господарської діяльності без державної реєстрації та отримання ліцензії, а саме здійснював перевезення та висадку пасажирів на транспортному засобі марки «Citroen» н.з. НОМЕР_2 , по вул. Максимовича, 15 у м. Івано-Франківську, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. 19.11.2025 року на електронну адресу суду захисником ОСОБА_1 - адвокатом Феденчуком І.М. подано заяву про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. За таких обставин, керуючись ст.268 КУпАП, вважаю, що справу можна розглянути за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та захисника.
Дослідивши матеріали справи, подане клопотання, вважаю наступне.
Норма ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у здійсненні діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Відповідно до положень п.п. 5, 6 ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензія - право суб'єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;ліцензування - засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, спрямований на забезпечення безпеки та захисту економічних і соціальних інтересів держави, суспільства, прав та законних інтересів, життя і здоров'я людини, екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища.
Пунктом 24 статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачено, що ліцензуванню підлягає, зокрема, і перевезення пасажирів.
Адміністративним правопорушенням відповідно до вимог ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Частиною 12 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Статтею 9 Закону України «Про автомобільний транспорт», встановлені зобов'язання, зокрема, ліцензування на автомобільному транспорті, спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, тощо.
Тобто, з наведених вимог нормативно-правових актів та законів вбачається, що обов'язковою умовою належного перевезення пасажирів транспортним засобом є ліцензійний документ на право перевезення та державна реєстрація відповідно до вимог діючого законодавства, чого ОСОБА_1 пред'явлено не було під час перевірки 19.08.2025 року.
Крім того, як вбачається із долучених фото та відеозаписів, вбачається, що транспортний засіб марки «Citroen» н.з. НОМЕР_3 здійснював пасажирське перевезення.
Також, факт здійснення перевезень не заперечується і самим ОСОБА_1 , який в проколі в поясненнях вказав, що «Займаючись доглядом за хворою людиною, я здійснив правопорушення із за нехватки коштів на догляд і на повноцінне лікування. Дужа жалкую, що так вийшло. Прошу не карати, будь ласка за це правопорушення. Вдячний за розуміння»
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 доведена дослідженими матеріалами справи, а саме даними протоколу № 002173 від 19.08.2025 року; фотоматеріалами, відеозаписом,та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведені докази в їх сукупності, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 ,визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ,на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 - 605 гривень 60 копійок судового збору.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Іванна КОВАЛЮК