Справа № 344/10634/25
Провадження № 2/344/3890/25
17 листопада 2025 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Польської М.В.
секретаря судового засідання Соляник Т.І.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -
Представник позивача у червні 2025р. звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» суму заборгованості в розмірі 20160 грн, судовий збір - 2422,40 грн.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 27 листопада 2020 р. між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Займер» було укладено кредитний договір № 163931 на наступних умовах: - сума виданого кредиту 4000 грн; - строк кредиту 21 днів; - стандартна процентна ставка 2 % в день або 730 % річних. ТОВ «Займер» надало відповідачу кредит у вказаному розмірі, але відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення кредиту та сплати процентів.
Відповідно до договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021 р. ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 163931 в сумі 20160 грн, з яких: 4000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 16160 грн -прострочена заборгованість за процентами.
25.08.2025р. представник подав суду заяву про розподіл/відшкодування судових витрат та просив стягнути з відповідача 10500грн. витрат на правову допомогу.
25.08.2025р. відповідач подав суду відзив в якому позов визнав частково в частині суми заборгованості тіла кредиту в розмірі 4000.00 грн., а в решти позовних вимог просив відмовити. Також, у відзиві зазначив, що є військовослужбовцем та має право на спиання штрафних санкцій, пені та відсотків по кредиту згідно Закону.
27.08.2025р. представник позивача подав суду відповідь на відзив в якому зазначив, що позовні вимоги підлягають задоволенні в повному обсязі, оскільки відповідачем не було надано позивачу підтверджених документів щодо застосування відповідних пільг. Відзтв просив залишити без розгляду, а позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі та стягнути судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, та позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак скористався правом подачі відзиву.
Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 27 листопада 2020 р. між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Займер» було укладено договір про надання фінансового кредиту № 163931 на наступних умовах: сума виданого кредиту 4000 грн; строк кредиту 21 днів тобто до 17.12.2020; процентна ставка 2% на добу або 730 % річних.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить довідка про ідентифікацію. Разом з тим вказаний кредитний договір укладений за допомогою електронного сервісу та підписаний електронним підписом одноразового ідентифікатора, містить усі істотні умови, тому є чинним та обов'язковим для виконання.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 163931 від 27.11.2020, станом на 13.01.2025 загальний розмір заборгованості становить 20160.00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000 грн та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 16160 грн.
28.10.2021 між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» був укладений договір факторингу 01-28/10/2021, у відповідності до умов якого ТОВ «Займер» передає (відступає) ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» приймає належні ТОВ «Займер» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу 01-28/10/2021 від 28.10.2021 ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 163931 на суму заборгованості, що 20160.00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000 грн та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 16160 грн.
Позивач звертаючись до суду вказує, що первинний кредитор свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти на умовах передбачених договором, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, що становить 20160.00 грн.
ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» 31.01.2025 направило досудову вимогу на адресу відповідача щодо виконання зобов'язань за кредитним договором та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, що стало підставою звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів передбачених законом.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
У відповідності до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
А згідно приписів ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідач визнав заборгованість по тілу кредиту, а тому в цій частині позовні вимоги є обґрунтовані.
Щодо нарахування відсотків суд виходить із наступного.
З фактом нарахування процентів відповідач не погоджується з підстав наявності у нього пільг передбачених п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей'відповідно доКонституції Українивизначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
У статті 1, 2 даного Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей'закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими вКонституції Українита законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
В частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей'визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц та від 11 грудня 2019 року у справі № 521/7927/16-ц.
Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) виклав висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Так, із представленого відповідачем військового квитка від 06.09.2022 вбачається, що із 20.03.2022р. проходив службу у військовій НОМЕР_1 . Крім того, відповідно до Посвідчення серії НОМЕР_2 від 15.11.2018 відповідач має статус учасника бойових дій.
Таким чином, виходячи із вимог вищевказаного Закону, суд вважає необхідним у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами у сумі 16160 грн. - слід відмовити.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених по справі судових витрат, то суд виходить із наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 2442,40 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10500 грн.
Так, частинами 1 та 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до положень ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову на відповідача;
2) у разі відмови в позові на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас, в силу вимог ч.4 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частинами 5, 6 зазначеної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до вимог ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторони, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Тобто, закон вимагає від суду дослідження питань розумності і справедливості цього виду судових витрат.
Тому, враховуючи складність вказаної справи, - а саме, що це справа про стягнення заборгованості за кредитними договором, а тому не є складною, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого ним на виконання таких робіт, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження і адвокат не приймав безпосередню участь в судових засіданнях, а його участь фактично звелась лише до складання позовної заяви, а також, враховуючи принцип розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн. з урахуванням співмірності виконаних адвокатом робіт та заявленої суми до стягнення.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір у сумі 480,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 141, 178, 274-279, 263-265 ЦПК України, суд -
Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження 04080, м.Київ, вул.Кирилівська, буд.82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за кредитним договором № 163931 від 27.11.2020 року у розмірі 4000 грн. (чотири тисячі гривень) за основною сумою боргу.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження 04080, м.Київ, вул.Кирилівська, буд.82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) 480,63 грн. (чотириста вісімдесят гривень 63 копійки) судового збору та 2000.00грн. (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
В решті задоволення вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 19 листопада 2025 року.
Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА