Справа № 745/450/25 Головуючий у 1 інстанції Смаль І. А.
Провадження № 33/4823/627/25
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
17 листопада 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Салая Г.А.,
захисника - Ульянової Т.В. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові апеляційну скаргу захисника Ульянової Т.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 25 червня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець смт. Сосниця Чернігівської області, працюючий у фермерському господарстві “Євгенія Яницького» проживаючий по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп судового збору.
Місцевим судом установлено, що 17.05.2025 о 18:24 год, ОСОБА_1 по вул. Бойківка у с. Чорнотичі, керував автомобілем “Volkswagen Т-5», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на службову відеокамеру, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права та за невідповідності висновків суду матеріалам справи. Вказує, що на відеозаписі зафіксовано відсутність факту відмови від проходження огляду ОСОБА_1 та неодноразова згода його проїхати в лікарню для проходження огляду, а його прохання почекати не може розцінюватись, як відмова, оскільки була обґрунтована об'єктивними причинами, адже він напередодні загубив мобільний телефон та боявся залишити товариша у безпорадному стані, який був у стані сильного алкогольного сп'яніння. Зауважує, що ОСОБА_1 неодноразово на відео повторює, що він не відмовляється від проходження огляду у медичному закладі, проте, поліцейськими це проігноровано. На думку захисту, направлення на огляд в лікарню виписано поліцейськими формально та за відсутності у водія реальних ознак сп'яніння та без належної відмови щодо огляду на стан сп'яніння. Також поліцейськими не було роз'яснено права та обов'язки водію, а також наслідків такої відмови. Вважає, вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп'яніння без фактичного встановлення ознак сп'яніння, є необґрунтованою. Вказує на відсутність даних по справі про вручення водію копії протоколу про адміністративне правопорушення, що унеможливлює притягнення водія до відповідальності, оскільки у суду немає процесуально-правових підстав для відхилення доводів про недоведеність вини. Зазначає, що судом не враховано факт відсутності безперервного відеозапису. Наголошує на неповному установленні судом обставин справи, а тому висновки суду відносно доведеності вини підзахисного, на думку апелянта, є хибними.
У засіданні апеляційного суду захисник підтримала вимоги апеляційної скарги та просивла їх задовольнити з викладених в ній підстав.
ОСОБА_1 у засідання апеляційного суду не з'явився, судом був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Вказане положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи. яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 266 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відповідно до п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 1452/735 від 09.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
З контексту п. 7 розділу 1 Інструкції вбачається наявне право водія відмовитися від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або ж не погодитися з результатом огляду. Такі дії водія мають потягти за собою обов'язок поліцейського направити особу на огляд до закладу охорони здоров'я.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 185988 від 17.05.2025 ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, від підпису у протоколі відмовився (а.с. 3).
Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у ОСОБА_1 поліцейськими установлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме, порушення мови, порушення координації рухів, огляд на стан сп'яніння не проводився. (а.с. 5).
Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, а саме, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження огляувідмовився. (а.с. 6).
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
Так, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського убачається, як було зупинено автомобіль “Volkswagen Т-5», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Поліцейськими повідомляє про ведення відео фіксації та про причину зупинки, а саме, водій не пристебнутий паском безпеки, а також надійшло звернення небайдужих людей про керування водієм у стані алкогольного сп'яніння. Під час спілкування з водієм поліцейський повідомляє, що вбачає у нього ознаки сп'яніння та пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу “Драгер» чи у лікаря-нарколога, на що водій відповів категоричною відмовою та додав, що “не буду проходити, бо вчора випивав». Поліцейський роз'яснює, що за відмову від проходження огляду також є відповідальність, на що водій вказав на розумінні ситуації. В подальшому поліцейськими ще неодноразово було запропоновано пройти огляд на місці події чи в лікарні, водій погодився в лікарні. На неодноразову вимогу поліцейських проїхати до лікарні водій ухилявся від відповіді та будь-яких дій. Поліцейський повідомляє про складання протоколу стосовно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП п. 2.5, а саме за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку. Поліцейський повідомляє про місце розгляду протоколу, від підпису у протоколі, отримання його копії та інших адміністративних матеріалах відмовився. Водія відсторонено від керування автомобілем. Будь-яких зауважень водій не виказував.
За таких обставин, апеляційний суд визнає цей відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення та у сукупності з іншими доказами зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відтак, доводи захисту про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання уникнути установленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Доводи у скарзі про те, що поліцейський не назвав ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 не є слушними. Апеляціний суд звертає увагу на те, що відповідно до чинного законодавства, працівник поліції самостійно на власний розсуд доходить висновку про наявність ознак сп'яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження таким водієм транспортного засобу огляду на стан сп'яніння. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, а також направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у результаті огляду та Актом огляду на стан сп'яніння, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, зокрема, порушення мова, порушення координації рухів.
Матеріали справи не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій чи необ'єктивного ставлення працівників поліції, в тому числі і при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно водія ОСОБА_1 .
На відеозаписі зафіксовані дії працівників поліції та особи, що притягається до адміністративної відповідальності, що у даному випадку є необхідним та достатнім для прийняття рішення по суті справи.
Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 виявляв бажання пройти огляд в лікарні, проте поліцейські проігнорували його вимогу не є слушними, та в повному обсязі спростовуються відеозаписом. Аналізуючи відеозапис, як доказ, апеляційний суд звертає увагу на те, що у водія ОСОБА_1 після належного роз'яснення поліцейським порядку проходження огляду та можливих наслідків такого огляду, був вибір або пройти огляд у встановленому законом порядку, якщо він вважав, що не має ознак сп'яніння, або відмовитися від проходження огляду.
Отже, волевиявлення ОСОБА_1 на відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у передбаченому законом порядку було добровільним та усвідомленим. Більш того, керування транспортним засобом у стані сп'яніння йому не інкримінується, а відмова водія, який має ознаки сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку є самостійним складом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395.
Посилання апелянта на відсутність безперервності відеозапису є безпідставними, оскільки у цій справі фіксація правопорушення відбувалася безперервно та з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року та п. 5 Розділу ІІ Наказу МВС від 18.12.2018 року № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису». Відеозапис відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні. Тому доводи про те, що поліцейські не вчиняли конкретних дій відносно доставлення ОСОБА_1 до лікарні для проходження огляду слід визнати безпідставними. Між тим, в апеляційній скарзі не вказано, які обставини, що істотно можуть вплинути на висновки по суті правопорушення, поліцейським не були зафіксовані під час використання відеофіксації.
Вказівка захисту на те, що на відеозаписі не зафіксовано факту відмови від проходження огляду ОСОБА_1 та неодноразової згода його проїхати в лікарню для проходження огляду, не заслуговують на увагу та в повному обсязі спростовуються відеозаписом, де о 18:26:11 год 17.05.2025 чітко зафіксований факт відмови водія від проходження огляду, який вказав, що проходити не буде огляд, оскільки вчора вживав алкогольні напої.
Доводи у скарзі відносно не роз'яснення ОСОБА_1 його процесуальних прав та обов'язків, на думку апеляційного суду, хоча і є слушними, проте захистом не наведено, якими правами ОСОБА_1 через свою необізнаність не мав змоги скористатися під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, крім того, згідно відеозапису поліцейськими було роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду, де водій повністю усвідомлював вимогу поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та у медичному закладі, наголошував на розумінні ситуації, в якій опинився, та будь-яких прохань, пропозицій чи зауважень з його боку не надходило.
При винесенні рішення, апеляційний суд не може взяти до уваги інші доводи сторони захисту, оскільки такі в повному обсязі спростовуються відеозаписом, та розцінює критично невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, оскільки воно повністю спростовується дослідженими в судовому засіданні матеріалами провадження. Підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи. Доводи апелянта апеляційний суд розцінює як такі, що мають формальний характер і спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.
Порушень вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови суду, апеляційний суд не вбачає.
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника Ульянової Т.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 25 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай