Справа № 736/1217/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/654/25
Категорія - - ч.2 ст.389 КК України Доповідач ОСОБА_2
19 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження № 12025275360000079 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 13 червня 2025 року,
Цим вироком:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1 , не одружений, освіта професійно-технічна, не працює, раніше судимий: 19.12.2024 Корюківським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 180 годин,
засуджений за ч.2 ст.389 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.71, ст.72 КК України, до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2024 року та остаточно ОСОБА_8 призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 10 (десять) днів.
Відповідно до ст.75 КК України, ОСОБА_8 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та на нього покладено обов'язки, передбачені ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 не застосувався.
Долю речових доказів вирішено у порядку ст.100 КПК України.
Вироком місцевого суду встановлено, що ОСОБА_8 , будучи засудженим 19.12.2024 вироком Корюківського районного суду Чернігівської області за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді 180 годин громадських робіт, умисно систематично ухилявся від відбування призначеного йому покарання за наступних обставин.
06.03.2025 засудженого ОСОБА_8 поставлено на облік у Корюківському районному секторі № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області, 25.03.2025 ознайомлено під особистий підпис з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від їх виконання. Згідно з направленням № 443/35/10/1-25 від 25.03.2025, виданим Корюківським районним сектором № 3 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області, ОСОБА_8 повинен приступити до відпрацювання громадських робіт із 26.03.2025 на території комунального підприємства «Благоустрій» Корюківської міської ради, однак на вказану дату не прибув.
Фахівцем Корюківського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області ОСОБА_10 14.04.2025 з ОСОБА_8 проведено профілактичну бесіду та попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт за ч.2 ст.389 КК України.
У подальшому, 14.04.2025 ОСОБА_8 прибув до КП «Благоустрій» та повинен був приступити до відпрацювання громадських робіт із 15.04.2025.
У квітні 2025 року ОСОБА_8 , систематично, без поважних причин, не з'являвся до КП «Благоустрій» Корюківської міської ради для відбування покарання у виді громадських робіт 15, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 28, 29 та 30 квітня 2025 року, таким чином, не відпрацювавши у квітні 2025 року 48 годин із 48 годин, передбачених графіком.
Фахівцем Корюківського районного сектору № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області ОСОБА_10 21.04.2025 з ОСОБА_8 проведено профілактичну бесіду та попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт за ч.2 ст.389 КК України,
У травні 2025 року ОСОБА_8 , систематично, без поважних причин, не з'являвся до КП «Благоустрій» Корюківської міської ради для відбування покарання у виді громадських робіт 01, 02, 05, 06, 07, 08, 09, 12 та 13 травня 2025 року, таким чином, не відпрацювавши в травні 2025 року 36 години із 36 годин, передбачених графіком.
Відтак, у порушення вимог ч.3 ст.40 КВК України, засуджений ОСОБА_8 ухилився від відбування покарання у виді громадських робіт, та із передбачених вироком Корюківського районного суду від 19.12.2024 року 180 годин громадських робіт не відпрацював жодної години, чим не відбув покарання у виді 180 годин громадських робіт.
Не погоджуючись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи кваліфікацію дій, доведеність вини обвинуваченого, просив скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.389 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст.ст.71, 72 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 19.12.2024 й остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 10 днів. Вказує, що обвинувачений раніше судимий, вчинив злочин у період невідбутого покарання у виді громадських робіт, тому місцевий суд дійшов правильного висновку про необхідність призначення остаточного покарання на підставі ст.ст.71, 72 КК України. Водночас, місцевим судом помилково не враховано, що якщо особою злочин вчинено в період невідбутого покарання за попереднім вироком, то під час ухвалення нового вироку, із застосуванням положень ст.71 КК України, суд не може звільнити обвинуваченого від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, про що зазначено і в постанові Верховного Суду від 01.03.2023 (справа №758/15350/21). Суд, у порушення вимог ст.ст.21, 24 КПК України, перебрав на себе повноваження суду апеляційної інстанції та фактично здійснив перегляд вироку Корюківського районного суду від 19.12.2024 та змінив його, визнавши за можливе звільнити ОСОБА_8 від реального відбування покарання не лише за новий злочин, а й за вчинення попереднього кримінального проступку. Також при призначенні покарання місцевим судом не в повній мірі враховані дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, вчинив умисне кримінальне правопорушення, не працює, не відбув жодної години громадських робіт, призначених попереднім вироком суду.
Заслухавши доповідь судді; думку прокурора, котрий підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника, які просили залишити вирок місцевого суду без змін; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація його дій в апеляційній скарзі прокурором не оспорюються.
Водночас, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність є слушними, з наступних міркувань.
Відповідно до ст.65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Разом із тим, коли засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинить нове кримінальне правовопрушення застосовується призначення покарання за сукупністю вироків. У цьому разі суд відповідно до ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При цьому остаточне покарання має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов'язковому виконанню.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_8 раніше судимий вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2024 року за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 180 годин.
На час ухвалення вироку у цьому кримінальному провадженні, невідбута частина покарання за вироком Корюківського районного суду від 19.12.2024 року становила 180 годин громадських робіт.
Згідно з оскаржуваним вироком, ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, та йому призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. Зважаючи на те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення в період невідбутого покарання у виді громадських робіт за попереднім вироком Корюківського районного суду від 19.12.2024, місцевий суд, при визначенні розміру остаточного покарання, правильно застосував положення ст.ст.71,72 КК України.
Водночас, місцевий суд при призначенні ОСОБА_8 покарання, не зважаючи на те, що на момент ухвалення оскаржуваного вироку він не відбув покарання за попереднім вироком у виді громадських робіт, після виконання вимог ст.ст.71, 72 КК України, звільнив ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Проте, якщо особою кримінальне правопорушення вчинено в період невідбутого покарання за попереднім вироком, то під час ухваленням нового вироку, із застосуванням положень ст.71 КК України, суд не може звільнити обвинуваченого від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України.
Аналогічні правові висновки зазначені в постанові Верховного Суду від 01.03.2023 року у справі №758/15350/21).
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 вчинив новий злочин до відбуття покарання за попереднім вироком, у зв'язку з чим при призначенні остаточного покарання з урахуванням приписів статей 71, 72 КК України у виді обмеження волі рішення про звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання у виді обмеження волі, на підставі ст.75 КК України, є неприпустимим, що залишилось поза увагою місцевого суду.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , колегія суддів визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , колегією суддів не встановлено.
А тому, призначаючи ОСОБА_8 покарання, відповідно до вимог ст.65 КК України, колегія суддів бере до уваги ступінь суспільної небезпеки скоєного, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, його відношення до скоєного; дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, кримінальне правопорушення вчинив в період невідбутого покарання за попереднім вироком, не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання негативні характеристики відсутні; обставину, яка пом'якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання; та вважає за необхідне призначити покарання саме у виді обмеження волі в межах санкції ч.2 ст.389 КК України, із застосуванням положень ст.ст.71, 72 КК України при призначенні остаточного покарання, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, оскільки його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обов'язковим залученням до праці.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_8 слід рахувати з дня його прибуття і постановки на облік у виправному центрі.
За таких обставин, вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 , в частині призначеного йому покарання, підлягає скасуванню, з ухваленням нового вироку.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 13 червня 2025 року щодо ОСОБА_8 - скасувати, в частині призначеного покарання.
Призначити ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.389 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.71, ст.72 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2024 року й остаточно призначити ОСОБА_8 у покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 10 (десять) днів.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з дня його прибуття і постановки на облік у виправному центрі.
У решті цей же вирок залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржений в касаційному порядку протягом трьох місяців.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4