19 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 677/2053/24
Провадження № 22-ц/820/2406/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П'єнти І. В.,
секретар судового засідання Демчук В. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 05 лютого 2025 року (суддя Васільєв С. В., повне судове рішення складено 05.02.2025) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
У грудні 2024 року ОСОБА_2 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначав, що 26 липня 2005 року зареєстрував шлюб з відповідачкою. Від спільного проживання дітей немає. Вважає одруження невдалим. На побутовому рівні через різницю в поглядах на життя виникали непорозуміння та конфлікти, що призвели до напружених відносин у сім'ї. Стресові ситуації стали постійними, втратили почуття любові та поваги один до одного. Вважає подальше збереження сім'ї неможливим. З січня 2022 року подружні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть, шлюб існує формально.
Тому позивач просив розірвати шлюб із ОСОБА_1 , зареєстрований 26 липня 2005 року виконавчим комітетом Воробіївської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, актовий запис № 3.
Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 05 лютого 2025 року позов задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 26 липня 2005 року виконавчим комітетом Воробіївської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, актовий запис № 3. Вирішено питання про судовий збір.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та закрити провадження у справі. Вважає рішення незаконним. Вказує, що під час розгляду справи знаходилась у Польщі та надсилала чоловікові кошти для проживання, оплати комунальних послуг, вони спілкувалися. Суд розглянув справу за її відсутності.
У засідання апеляційного суду учасники судового процесу не з'явилися, про розгляд справи повідомлені відповідно до вимог ЦПК України.
На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно установив, що з 26 липня 2005 року сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований виконавчим комітетом Воробіївської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, актовий запис № 3.
Від спільного проживання дітей немає.
Позивач не бажає поновлювати спільне проживання, подружні відносини та ведення господарства.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що подальше сумісне сімейне життя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з таких підстав.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (частина 1 статті 21 СК України).
За змістом положень частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною 1 статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами 3 і 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
На підставі частини 2 статті 104, частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей (частина 3 статті 109 СК України).
Положеннями частини 1 статті 110, статтею 112 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до частини 7 статті 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Звертаючись до суду з позовом, позивач вказував про відсутність взаєморозуміння з дружиною при вирішенні сімейних питань, наявність суперечок і конфліктів, небажання поновлювати подружні відносини, неможливість збереження сім'ї.
Відповідачка в апеляційній скарзі не зазначає які вона вживає заходи для збереження сім'ї та відновлення подружніх відносин.
З часу подання позовної заяви до суду в грудні 2024 року по теперішній час сторони не примирилися.
Суд, установивши, що збереження нормальних сімейних відносин між сторонами є неможливим, дійшов правильного висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу, що відповідає вимогам статей 24, 56 СК України.
Порушення норм процесуального права, які б були підставою для скасування рішення, суд не допустив.
Суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Копія ухвали Хмельницького міськрайонного суду про відкриття провадження у справі від 20.12.2024 разом з копією позовної заяви та доданими документами були надіслані ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання.
Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Тому не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про порушення порядку розгляду справи (за відсутності відповідачки).
Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 05 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П'єнта