18 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/28541/25
Провадження № 11-сс/820/547/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представників власника
майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого суді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 620252400100005000, внесеного до ЄРДР 04 квітня 2025 року,-
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
10.10.2025 року старший групи прокурорів - прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із клопотанням про накладення арешту на вилучені під час проведення 09.10.2025 року обшуку автомобілі: марки та моделі «MERCEDES-BENZGLE 350D», 2021 року випуску, білого кольору, н.з. НОМЕР_1 , VIN (номер кузова) - НОМЕР_2 ; марки та моделі «MERCEDES-BENZGLS 400D», 2022 року випуску, чорного кольору, н.з. НОМЕР_3 , VIN (номер кузова) - НОМЕР_4 , які на праві власності належать дружині ОСОБА_8 - ОСОБА_9 та перебувають у користуванні ОСОБА_8 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування ними з метою їх збереження як речових доказів.
В обґрунтування даного клопотання зазначено, що вилучені під час обшуку автомобілі мають безпосереднє відношення до обставин, які досліджуються під час досудового розслідування, у тому числі до протиправної діяльності ОСОБА_8 , є доказами протиправної діяльності, придбанні за кошти, вартість яких значно перевищує офіційні доходи ОСОБА_8 та членів його сім'ї, містять у собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі як доказ щодо набуття їх кримінально протиправним шляхом та у своїй сукупності і взаємозв'язку характеризують вчинення зазначеного кримінального правопорушення, у тому числі в умовах воєнного стану.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, отриманих з ГУ ДПС у Хмельницькій області, доходи суб'єкта ОСОБА_9 з 2013 року по теперішній час складають близько 1 700 000 грн. При цьому загальна вартість рухомого майна, яке придбане і зареєстроване на ОСОБА_9 , яка є дружиною ОСОБА_8 , становить близько 8 млн. грн., що значно перевищує офіційні доходи її та ОСОБА_8 .
На думку прокурора, вказані факти можуть свідчити при придбання зазначених транспортних засобів за спільні кошти її та чоловіка - ОСОБА_8 , трудова діяльність якого проходить виключно у лавах Збройних Сил України і офіційні доходи якого також значно менші від сукупної вартості придбаного рухомого та нерухомого майна. При цьому, відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, отриманих з ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо ОСОБА_8 , у нього відсутні інші доходи, окрім як оплата праці з військової частини НОМЕР_5 та проценти з банківських вкладів.
За результатами розгляду клопотання ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №620252400100005000.
Мотивуючи дане рішення, слідчий суддя виходив з того, що автомобілі, на які прокурор просив накласти арешт не відповідають критеріям речового доказу, передбаченим ст. 98 КПК України. Доводи органу досудового розслідування про придбання транспортних засобів за грошові кошти, які були отримані внаслідок привласнення додаткової грошової винагороди окремим військовослужбовцям, на даний час грунтуються на припущеннях, які повною мірою спростовуються наданими стороною захисту документами.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт у кримінальному провадженні №62025240010000500 від 04.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 426-1 ч. 5 КК України, на виявлені та вилучені в ході обшуку 09.10.2025 року автомобілі: марки «MERCEDES-BENZ GLE 350D», 2021 року випуску, білого кольору, н.з. НОМЕР_1 , VIN (номер кузова) НОМЕР_6 ; марки «MERCEDES-BENZ GLS 400D», 2022 року випуску, чорного кольору, н.з. НОМЕР_3 , VIN (номер кузова) - НОМЕР_7 , які на праві власності належать дружині ОСОБА_10 - ОСОБА_9 , та перебувають у користуванні ОСОБА_10 , шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження таким майном.
В обґрунтування своїх доводів посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та зазначає, що ОСОБА_8 придбано рухоме та нерухоме майно, загальна вартість якого значно перевищує його офіційні доходи та членів його сім'ї, що є предметом дослідження органом досудового розслідування в межах даного кримінального провадження.
Прокурор зазначає, що висновок слідчого судді про те, що автомобілі «MERCEDES- BEiNZ GLE 350D», 2021 року випуску, білого кольору, н.з. НОМЕР_1 , VIN (номер кузова) - НОМЕР_8 , та «MERCEDES-BENZ GLS 400D», 2022 року випуску, чорного кольору, н.з. НОМЕР_3 , VIN (номер кузова) - НОМЕР_4 , не відповідають критеріям речового доказу є безпідставним.
Вважає, що вказані автомобілі мають безпосереднє відношення до обставин, які досліджуються під час досудового розслідування, у тому числі до протиправної діяльності ОСОБА_8 , оскільки дані транспортні засоби є доказами протиправної діяльності, придбанні за кошти, вартість яких значно перевищує офіційні доходи ОСОБА_8 та членів його сім'ї, містять у собі інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі як доказ щодо набуття їх кримінально протиправним шляхом та у своїй сукупності і взаємозв'язку характеризують вчинення зазначеного кримінального правопорушення, у тому числі в умовах воєнного стану.
Зокрема зазначає, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, отриманих з ТУ ДПС у Хмельницькій області, доходи суб'єкта ОСОБА_11 (податковий номер - НОМЕР_9 ), з 2013 року по теперішній час складають близько 1 700 000 грн. При цьому загальна вартість рухомого майна яке придбане і зареєстроване на ОСОБА_11 , яка є дружиною ОСОБА_8 становить близько 8 млн. грн., що значно перевищує офіційні доходи її та ОСОБА_8 .
На думку прокурора, вказані факти можуть свідчити при придбання зазначених транспортних засобів за спільно і за кошти її чоловіка - ОСОБА_8 , трудова діяльність якого проходить виключно у лавах Збройних Сил України і офіційні його доходи також значно менші від сукупної вартості придбаного рухомого та нерухомого майна. При цьому відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, отриманих з ГУ ДПС у Хмельницькій області, щодо ОСОБА_8 , у нього інших доходів окрім як від оплати праці з військової частини НОМЕР_5 та отриманих процентів з банківських вкладів, відсутні.
Звертає увагу на те, що слідчим суддею безпідставно взято до уваги копію розписки, яка була надана адвокатами у судовому засіданні, згідно з якою ОСОБА_9 позичила 30.09.2019 року грошові кошти у борг у сумі 37 000 доларів США на строк до 01.07.2023 року, та які, зі слів адвоката, були повернуті останній у 2023 році. На думку прокурора відомості, які відображені у такій розписці, викликають сумнів по тій причині, що виходячи із офіційних доходів ОСОБА_9 можливість здійснити таку позику і при цьому ще станом на 2021 рік, маючи значні фінансові заощадження (згідно з декларацією ОСОБА_8 ), ставить під сумнів і потребує додаткової перевірки в ході досудового розслідування, а тому не може прийматися до уваги.
Відомості до ЄРДР внесені за ст. 426-1 ч.5, ст. 209 ч.2 КК України
Окрім того, прокурор в обґрунтування необхідності накладення арешту на автомобілі зазначає і про те, що із врахуванням вимог ст. 91 п. 6 КПК України, у подальшому в рамках даного кримінального провадження може виникнути потреба у застосуванні спеціальної конфіскації вказаних автомобілів, які перебувають у володіння та користуванні ОСОБА_12 .
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Представники власників майна заперечували проти задоволення апеляційних вимог прокурора, вважали ухвалу слідчого суді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2025 року законною та обґрунтованою.
Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, представників власника майна, дослідивши матеріали провадження,колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Мотиви суду
Згідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ст.131 ч.2 п.7 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно вимог ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Статтею ст.170 ч.3 КУпАП передбачено, що у випадку, передбаченому ст. 170 ч.2 п.1 КК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речового доказу, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно вимог ст.98 ч.1 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ст. 173 ч.2 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу) 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Приймаючи рішення за апеляційними вимогами прокурора, колегія суддів виходить з того, що матеріали провадження не містять відомостей про те, що майно, на яке прокурор просив накласти арешт,зокрема два автомобілі, які перебуваютььу спільній сумісній власності родини ОСОБА_13 , було придбане за грошові кошти, які були отримані внаслідок привласнення додаткової грошової винагороди окремим військовослужбовцям. Об'єкти рухомого майна, на яке прокурор просив накласти арешт у межах кримінального провадження, на думку колегії суддів, не відповідають і критеріям визначеним в ст. 98 КПК України.
З матеріалів провадження вбачається, що автомобіль марки «MERCEDES-BENZ GLE 350D», 2021 року випуску, білого кольору, н.з. НОМЕР_1 було набуто 28.12.2021 року, тобто до повномасштабного вторгнення військ рф на територію України, яке розпочалося 24.02.2022 року, та до ухвалення Кабінетом Міністрів України постанови № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», якою установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Відповідно існують підстави вважати, що даний автомобіль не міг бути здобутий за рахунок грошових коштів, отриманих унаслідок присвоєння безпідставно нарахованих додаткових грошових винагород військовослужбовцям, оскільки зазначені виплати були запроваджені уже після придбання ОСОБА_9 відповідного транспортного засобу.
Автомобіль «MERCEDES-BENZ GLS 400D», 2022 року випуску, чорного кольору, н.з. НОМЕР_3 також не може відповідати критеріям речового доказу, оскільки наявними в матеріалах провадження доказами, доводиться можливість його придбання ОСОБА_9 09.12.2023 року за грошові кошти, які були задекларовані ОСОБА_8 як грошові активи ОСОБА_9 ще при декларуванні відповідних доходів за 2021 рік, тобто до введення воєнного стану та до ухвалення Кабінетом Міністрів України постанови № 168 від 28 лютого 2022 року, ОСОБА_9 , перебуває у шлюбі з ОСОБА_8 , займається підприємницькою діяльністю на постійній основі, відповідно має певний рівень матеріального забезпечення.
Водночас, у матеріалах провадження відсутні переконливі відомості на підтвердження того, що майно, на яке прокурор просив накласти арешт, придбане за кошти, які отримані унаслідок присвоєння безпідставно нарахованих додаткових грошових винагород окремим військовослужбовцям під час воєнного стану.
Стороною захисту апеляційному суду також були надані документи на підтвердження того, що ОСОБА_8 набув статусу військовослужбовця у 2024 році, тобто після обставин, на які посилається прокурор в клопотанні про накладення арешту на майно родини ОСОБА_8 , попередньо кваліфікуючи його дії за ст. 426-1 ч.5, ст. 209 ч.2 КК України.
Всі наведені обставини в сукупності дають суду підставу вважати, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт з метою збереження речових доказів на первісному етапі досудового розслідування, не відповідає критеріям передбаченим ст. 98 КПК України.
Приймаючи рішення за апеляційними вимогами прокурора, колегія суддів також виходить з того, що станом на момент звернення прокурора з клопотанням про арешт майна жодній особі, власнику майна у даному кримінальному провадженні не вручено письмового повідомлення про підозру, відповідно до ст. 278 КПК України. Отже посилання прокурора на таку мету арешту як спеціальна конфіскація майна, як вид покарання з урахуванням положень ст. 170 КПК України не можна визнати належною правовою підставою.
Враховуючи викладене, колегія суддів відкидає апеляційні твердження прокурора та погоджується з доводами, наведеними в ухвалі слідчого судді про те, що майно, яке зазначене у клопотанні, не відповідає критеріям майна, арешт якого допускається в межах положень ст. 170 КПК України.
Аналізуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно, яке зазначене у клопотанні прокурора. Даних, які б свідчили про те, що транспортні засоби підлягають арешту як засіб забезпечення кримінального провадження клопотання прокурора не містить та в процесі апеляційного провадження не наведено.
Інших обставин, які б не були предметом дослідження та аналізу слідчим суддею під час розгляду клопотання прокурора про арешт майна, апеляційна скарга не містить, тому підстав для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати,-
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №620252400100005000, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 квітня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3