18 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 674/560/25
Провадження № 22-ц/820/2373/25
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,
секретар судового засідання Дубова М.В.,
з участю ОСОБА_1 та її представника адвоката Мутаса В.В.,
представника ОСОБА_2 адвоката Наталюка Н.М.,
Нагибайло Н.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 08 вересня 2025 року, суддя Сосна О.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Новодунаєвецької селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
встановив:
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Новодунаєвецької селищної ради про встановлення факту її постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 поме рла її мати, ОСОБА_4 , яка проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті залишилося спадкове майно : житловий будинок та земельна ділянка, площею 1,26 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6821888900:04:004:0408, яка розташована на території Томашівської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
ОСОБА_4 залишила заповіт від 05.10.1987, згідно з яким все своє майно заповіла їй та іншій своїй дочці ОСОБА_2 , яка спадщину не прийняла.
Приватний нотаріус Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Бугерко Н.А. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 , оскільки вона спільно не проживала і не була зареєстрована з ОСОБА_4 , доказів своєчасного прийняття спадщини представити не змогла та звернулася до нотаріальної контори після спливу строку для прийняття спадщини. В той же час, на початку 2000 року вона переїхала на постійне місце проживання до ОСОБА_4 , але не зареєструвала зміну місця свого проживання, у зв'язку з чим просила суд заяву задоволити.
Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 08.09.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи рішення суд вказав, що ОСОБА_1 пред'явила позов до Новодунаєвецької селищної ради, яка є неналежним відповідачем у справі, оскільки після смерті ОСОБА_4 по місцю проживання спадкодавця була зареєстрована її онука ОСОБА_3 , яка і є належним відповідачем у даній справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування скарги вказала, що ОСОБА_3 не заявляла вимог щодо отримання спадкового майна, не прийняла спадщину в силу вимог ст. 1268 ЦК України, оскільки фактично зі спадкодавцем не проживала.
В суді ОСОБА_1 , її представник, ОСОБА_3 , підтримали доводи апеляційної скарги.
Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, підтримав оскаржуване судове рішення.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Після її смерті залишилося спадкове майно: житловий будинок в АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 1,26 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6821888900:04:004:0408, яка розташована на території Томашівської сільської ради, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області.
ОСОБА_4 залишила заповіт від 05.10.1987, за змістом якого заповіла своє майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №76977883 від 16.05.2024 та копією заповіту.
Як вбачається зі змісту інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №81504424 від 12.06.2025 та листа приватного нотаріуса Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Бугерко Н.А. №319/01-16 від 12.06.2025, після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилася.
Постановою приватного нотаріуса Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Бугерко Н.А. №293/02-31 від 16.05.2025 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 , оскільки позивачка спільно не проживала і не була зареєстрована з ОСОБА_4 , доказів своєчасного прийняття спадщини представити не змогла, звернулася до нотаріальної контори після спливу строку для прийняття спадщини.
В довідці №251, виданій Дунаєвецькою амбулаторією загальної практики сімейної медицини зазначено, що ОСОБА_4 хворіла і лікувалася в Дунаєвецькій дільничній лікарні.
Згідно з довідкою Новодунаєвецької селищної ради №6/170 від 10.04.2024, на день смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 проживала разом з померлою за адресою: АДРЕСА_1 , похоронила її за власний рахунок.
В довідці Новодунаєвецької селищної ради №6/222 від 21.05.2024 зазначено, що на день смерті ОСОБА_4 постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з померлою на день її смерті були зареєстровані: ОСОБА_3 - внучка, ОСОБА_5 - правнук, ОСОБА_6 - правнук.
ОСОБА_1 з 12.05.1992 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 08.04.2025.
Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 25.11.2024 у справі №674/1020/24, ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
У статті 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частини перша, друга статті 1223 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 17.04.2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження №14-61цс18)).
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (провадження №14-208цс18, пункт 70), від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц (провадження №14-376цс18, пункт 66), від 07.07.2020 у справі №712/8916/17 (провадження №14-448цс19, пункт 27), від 09.02.2021 у справі №635/4741/17 (провадження №14-46цс20, пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (пункт 8.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20 (провадження №12-31гс22)).
Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов'язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов'язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов'язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №457/726/17 (провадження №61-43201св18)).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.10.2023 у справі №300/808/19 (провадження №61-11144св22), постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.12.2023 у справі №363/2300/20 (провадження №61-6922св23), постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.12.2023 у справі №753/8710/21 (провадження №61-6090св23)).
Належним відповідачем за вимогою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.05.2021 у справі №175/891/19 (провадження №61-7081св20)).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша, третя статті 13 ЦПК України).
У частині третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, врахувавши те, що ОСОБА_3 , яка є внучкою ОСОБА_4 , була зареєстрована за адресою проживання останньої на момент її смерті, не відмовилася від спадщини, дійшов обґрунтованого висновку, що саме ОСОБА_3 є належним відповідачем у даній справі, однак до якої відповідних вимог заявлено не було, що є самостійною підставою для відмови в позові.
Суд правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 08 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 19 листопада 2025 року.
Судді: Р.С. Гринчук
А.М. Костенко
Т.В. Спірідонова