Номер провадження: 11-кп/813/350/25
Справа № 511/1762/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
14.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про повторне дослідження доказів в межах розгляду апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.09.2022 у к/п №12019160390000571 від 20.07.2019 стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України
установив:
Оскаржуваним вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено від покарання, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Вирішено питання стосовно розподілу процесуальних витрат, скасування арешту майна та долі речових доказів.
На зазначений вирок суду обвинуваченим ОСОБА_7 була подана апеляційна скарга, в якій останній, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження стосовно нього за ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку із невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливості їх отримати.
19.12.2024 обвинувачений ОСОБА_7 подав до апеляційного суду клопотання про дослідження всіх доказів у кримінальному провадженні (т. 3, а.с. 43-45).
В подальшому, обвинувачений ОСОБА_7 24.03.2025, 05.06.2025, 19.06.2025, 07.10.2025 та 22.10.2025 звертався до суду апеляційної інстанції із аналогічними клопотаннями про дослідження під час апеляційного провадження всіх доказів у кримінальному провадженні (т. 3, а.с. 56-58, 60-62, 71-72, 81-82 та 102-103 відповідно).
Згодом, у клопотанні від 13.11.2025 обвинувачений ОСОБА_7 уточнив свої вимоги, та просив повторно дослідити під час апеляційного розгляду кримінального провадження письмові докази, зокрема, клопотання про огляд та приєднання документів, витяг з ЄРДР, реєстрацію в ЖЄО, протокол огляду місця ДТП зі схемою ДТП та фото-таблицями, протоколи огляду транспортних засобів, постанову про визнання предметів речовими доказами, ухвали про накладення арешту на майно, ухвали про проведення експертизи, гарантійні розписки, копії документів про автотранспорт, ухвалу про надання тимчасового доступу, протокол про тимчасовий доступ до речей та документів, лист щодо надання відеоматеріалів з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та відповідь, висновок експерта №19-4299-4308, ухвалу слідчого судді про проведення експертизи, висновок експерта №19-6459/20-1270, ухвалу про продовження строку досудового розслідування, висновок експерта №46, характеристику ОСОБА_7 , журнал та звукозапис судового засідання від 31.02.2021, клопотання про визнання доказу очевидно недопустимим, документи стосовно спеціаліста ОСОБА_9 , журнал судового засідання від 17.05.2021, ухвалу суду про відмову в задоволенні клопотання, заява про відвід судді, копії ухвал про відмову в задоволенні заяв про відвід, обвинувальний акт з реєстром, постанову про призначення групи прокурорів, повідомлення про втручання в діяльність судді, фотознімки з відеореєстратора, журнал судового засідання від 01.09.2022, клопотання про визнання доказів недопустимими.
Окрім того, в поданому клопотанні обвинувачений ОСОБА_7 також просив витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_3 та дослідити матеріали проваджень за результатами розгляду його заяв про відвід судді ОСОБА_1 на підтвердження доводів його стосовно постановлення вироку упередженим складом суду.
Заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисниа ОСОБА_8 , які підтримали доводи поданого клопотання та просили його задовольнити, думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти повторного дослідження доказів, перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Положення ч. 3 ст. 404 КПК України визначають, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом 1-ої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом 1-ої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді 1-ої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Апеляційний суд приймає до уваги позицію, викладену у постанові колегії суддів ІНФОРМАЦІЯ_4 у складі ВС від 18.07.2022 по справі №698/937/13, відповідно до якої для повторного дослідження судом апеляційної інстанції обставин, установлених під час кримінального провадження, кримінальний процесуальний закон визнає обов'язковою наявність (сукупність) як відповідного процесуального приводу (клопотання учасника судового провадження), так і однієї із закріплених у законі умов (неповнота дослідження зазначених обставин або наявність певних порушень у ході їх дослідження), які можна розглядати як фактичну підставу для такого дослідження.
При цьому сама лише незгода учасника судового провадження з оцінкою певних конкретних доказів не може слугувати підставою для їхнього обов'язкового повторного дослідження. Відмова ж у задоволенні клопотання за відсутності аргументованих доводів щодо необхідності повторного дослідження доказів у справі не свідчить про порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону або неповноту судового розгляду.
Окрім того, судом апеляційної інстанції враховується правова позиція суду касаційної інстанції, а саме колегії суддів у складі ІНФОРМАЦІЯ_4 у складі ВС у справі №712/2341/15-к, у відповідності до якої повторне дослідження доказів є правом, а не обов'язком суду. Відмова в задоволенні клопотання щодо повторного дослідження доказів свідчить не про порушення кримінального процесуального закону та неповноту досліджень доказів, а про відсутність аргументованих доводів щодо необхідності цих дій.
На підставі аналізу вироку суду 1-ої інстанції, а також журналів судових засідань, у судовому засіданні від 22.01.2021 був визначений порядок дослідження доказів (т.1, а.с. 85-88) та в подальшому судом 1-ої інстанції в судовому засіданні від 31.03.2021 та 30.08.2022 було досліджено письмові докази у кримінальному провадженні (т.1, а.с. 217-220; т.2, а.с. 36-39), допитано спеціаліста ОСОБА_9 в судовому засіданні від 17.05.2021 (т.1, а.с. 230-232), допитано обвинуваченого ОСОБА_7 в судовому засіданні від 30.08.2022 (т. 2, а.с. 36-39).
При цьому, суд 1-ої інстанції дослідив докази в присутності сторін, з наданням їм можливості поставити допитуваним особам відповідні запитання, врахував всі клопотання учасників судового розгляду стосовно доказів, надав їм відповідну правову оцінку в ухваленому за результатами судового розгляду рішенні та окремо в рішеннях стосовно клопотання про визнання доказів очевидно недопустимими, а також виклав мотиви такої оцінки.
Відповідно до мотивувальної частини оскаржуваного вироку, зміст всіх досліджених судом доказів, зокрема, письмових доказів, детально відтворений судом 1-ої інстанції, із наданням таким доказам відповідної правової оцінки, повної та всебічної.
На переконання колегії суддів, в поданому клопотанні та в судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_7 взагалі не навів жодних підстав для необхідності повторного дослідження письмових доказів, наявних у кримінальному провадженні, натомість, обвинувачений посилається на неповне дослідження судом схеми ДТП та інших письмових доказів у кримінальному провадженні.
Разом із тим, як вже було зазначено судом апеляційної інстанції вище, судом 1-ої інстанції докази у кримінальному провадженні були досліджені у повному обсязі, в присутності сторін кримінального провадження, із дотриманням засади безпосередності дослідження доказів, натомість, фактично в поданих клопотаннях обвинувачений ОСОБА_7 висловлює незгоду із правовою оцінкою досліджених судом доказів та оспорює висновок стосовно його винуватості, якого дійшов суд за результатами судового розгляду кримінального провадження.
Відтак, апеляційний суд зауважує, що обвинуваченим ОСОБА_7 не наведено обґрунтувань неповноти дослідження судом 1-ої інстанції вищезгаданих доказів або допущення будь-яких порушень з боку суду під час їх дослідження, натомість, аргументи клопотання обвинуваченого про повторне дослідження доказів фактично зводяться до його незгоди із їх правовою оцінкою, наданою судом 1-ої інстанції в оскаржуваному вироку суду.
Окрім того, витяг з ЄРДР; клопотання; постанови слідчого та прокурора; ухвали слідчого судді про арешт майна та призначення експертиз, про надання тимчасового доступу до речей та документів, про продовження строку досудового розслідування; ухвали суду про відмову в задоволенні клопотання; супровідні листи про надання матеріалів на запит слідчого, які просить повторно дослідити обвинувачений ОСОБА_7 в поданому клопотанні, не є доказами в розумінні вимог ст. 84 КПК України, оскільки не містять жодних фактичних даних на підтвердження обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, натомість, є процесуальними документами, які супроводжують здійснення досудового розслідування кримінального провадження.
Водночас, обвинуваченим ОСОБА_7 не було зазначено жодних підстав для дослідження журналу судового засідання та аудіо-запису судового засідання від 31.03.2021, а також журналів судового засідання від 17.05.2021 та 01.09.2022, натомість, зазначені журнали судового засідання та технічний запис фіксують процес дослідження судом 1-ої інстанції письмових доказів у кримінальному провадженні та виступ учасників кримінального провадження в судових дебатах, а в поданому клопотанні про дослідження доказів обвинувачений не зауважував на допущенні судом 1-ої інстанції будь-яких порушень під час дослідження доказів.
З урахуванням викладених обставин, колегія суддів на теперішній час не вбачає необхідності та доцільності дослідження в судовому засіданні апеляційного суду журналів судового засідання та аудіо-запису судового засідання, на якому наполягає сторона захисту.
На додаток, відсутні підстави для витребування із відповідних місцевих судів матеріалів проваджень за результатами розгляду заяви обвинуваченого ОСОБА_7 про відвід судді ОСОБА_1 , оскільки заяви та ухвали суду наявні в матеріалах даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 .
Підсумовуючи все вищевикладене, колегія суддів не знаходить передбачених ч. 3 ст. 404 КПК України підстав для проведення повторного дослідження письмових доказів у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 24, 350, 370, 404, 405, 419, 532, 615 КК України, апеляційний суд
ухвалив:
Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про повторне дослідження доказів, перелік яких зазначений в його клопотанні від 13.11.2025, під час апеляційного розгляду кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Роздільнянського районного суду Одеської обл. від 12.09.2022, яким ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4