19.11.25
33/812/497/25
Справа № 477/1960/25
Провадження № 33/812/497/25
Іменем України
18 листопада 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Тищук Н.О.,
із секретарем - Лівшенком О.С.,
без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Дмитренко Олени Олегівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 27 жовтня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення - 17 000 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №449102 від 10 вересня 2025 року вбачається, що він складений відносно ОСОБА_1 , який о 07 годині цього дня, рухаючись в районі 170 км автодороги М-14 Одеса-Мелітополь у Миколаївському районі Миколаївської області, керував транспортним засобом - мотоциклом марки «ІЖ Юпітер», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота. У порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням алкотестеру «Drager» та у медичній установі у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився.
Постановою судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 27 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення у вигляді 17 000 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
30 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , що зареєстрований по АДРЕСА_1 , уклав з Юридичною компанією «Прасолов, Шох і партнери», яка знаходиться в м. Харків, м-н Героїв Небесної Сотні, 14/1, договір про надання правничої допомоги.
31 жовтня 2025 року з м. Харкова до Вітовського районного суду Миколаївської області від імені ОСОБА_1 направлена апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована обов'язком суду повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення. При цьому апелянт також посилався на висновок Верховного суду про те, що визнання особою вини не є беззаперечним доказом і не звільняє слідчого, прокурора, суд від всебічної, повної та неупередженої перевірки та оцінки показань окремо та всієї доказової бази у сукупності.
Про час, дату та місце слухання справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 повідомлений належним чином, а саме - на зазначену ним в апеляційній скарзі електронну адресу направлено відповідне повідомлення. Також повідомлення направлено за адресою реєстрації ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 . Проте, це повідомлення повернуте до суду з відміткою про те, що ОСОБА_1 відсутній за вказаною адресою. За таких обставин є підстави вважати ОСОБА_1 належно повідомленим про слухання справи.
Крім того, захисник ОСОБА_1 - адвокат ЮК «Прасолов, Шох і партнери» ОСОБА_2 має зареєстрований кабінет у підсистемі «Електронний суд», отже з моменту внесення дати слухання справи була обізнана про призначений судом час.
Однак, 15 листопада 2025 року адвокат ЮК «Прасолов, Шох і партнери» ОСОБА_3 подала до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 18 листопад 2025 року адвокату Дмитренко О.О. відмовлено в участі у судовому засіданні в режимі відео конференції у зв'язку з пропуском строку подання такого клопотання та у зв'язку з його необґрунтованістю.
Також у день слухання справи, 18 листопада 2025 року адвокат Дмитренко О.О. подала до апеляційного суду клопотання про відкладення судового засідання та про доручення до матеріалів справи направлених нею до ГУ НП в Миколаївській області запитів щодо надання доказів.
Клопотання задоволенню не підлягає, оскільки питання щодо доцільності витребування у ГУ НП в Миколаївській області доказів судом не з'ясовувалось.
Крім того, апеляційний суд враховує, що зазначені запити направлені адвокатом 17 листопада 2025 року, тоді як договір про надання правничої допомоги з ЮК «Прасолов, Шох і партнери», працівниками якої є адвокати Шох К.А. та Дмитренко О.О., особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , уклав ще 30 жовтня 2025 року. Однак доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на надання правничої допомоги з того часу матеріали справи не містять.
Також у день слухання справи, 18 листопада 2025 року адвокат ЮК «Прасолов, Шох і партнери» ОСОБА_4 відмовилась від захисту особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про що подала апеляційному суду відповідну заяву.
З огляду на викладене апеляційний суд доходить висновку про те, що ОСОБА_1 скористався своїм правом на отримання правничої допомоги, уклавши 30 жовтня 2025 року з ЮК «Прасолов, Шох і партнери» договір про надання правничої допомоги.
Спосіб захисту інтересів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та межі надання цієї допомоги визначені захисниками на власний розсуд. Жодних перешкод у належному наданні клієнту правничої допомоги при розгляді справи не встановлено.
З огляду на викладене колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисників. Клопотання про відкладення слухання справи ОСОБА_1 не подавав.
Клопотання адвоката Дмитренко О.О. про відкладення розгляду справи для надання їй можливості ознайомитись з матеріалами справи не підлягає задоволенню, оскільки юридична допомога ОСОБА_1 надається юридичною компанією «Прасолов, Шох і партнери», з якою договір клієнтом укладено ще 30 жовтня 2025 року, а не адвокатами Дмитренко О.О. і ОСОБА_4 особисто. Отже, адвокат Дмитренко О.О., як працівник тієї ж юридичної компанії, що і попередній захисник ОСОБА_1 - адвокат Шох К.А., мала достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи.
Крім того суд враховує, що о 9 год 25 хв та о 9 год 28 хв 18 листопада 2025 року адвокатом Дмитренко О.О. подані пояснення до апеляційної скарги, в яких ґрунтовно викладені обставини справи та підстави незгоди з рішенням суду першої інстанції. Подані адвокатом пояснення свідчать про належне її ознайомлення з матеріалами справи.
Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги з дотриманням вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.
За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).
Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.
Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху (далі - Правила) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог 2.5. Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних правил утворюють склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке визначена частиною першою статті 130 КУпАП та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп'яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція №1452).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого сп'яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп'яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції №1452).
Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2,3 статті 266 КУпАП, пункти 6,7 Інструкції №1452).
Відповідно до пунктів 1-7 розділу ІІ Інструкції № 1452 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
При цьому поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №449102 від 10 вересня 2025 року вбачається, що цього дня о 07 годині ОСОБА_1 , рухаючись в районі 170 км автодороги М-14 Одеса-Мелітополь у Миколаївському районі Миколаївської області, керував транспортним засобом - мотоциклом марки «ІЖ Юпітер», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота. У порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням алкотестеру «Drager» та у медичній установі у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився.
Протокол про адміністративне правопорушення підписаний ОСОБА_1 без зауважень.
З доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що на запитання працівника поліції ОСОБА_1 повідомляє свої прізвище, ім'я та по батькові, дату народження. Зазначає, що керував транспортним засобом - мотоциклом «ІЖ Юпітер» державний номерний знак НОМЕР_2 . У подальшому працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що під час зупинки у нього встановлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме - запах алкоголю з порожнини рота. На запитання працівника поліції чи вживав він алкогольні напої, ОСОБА_1 повідомляє, що «вчора пив пиво». На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу шляхом продування газоаналізатора Драгер, ОСОБА_1 відповів відмовою. Від пропозиції пройти огляд у закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 також відмовився, пояснивши це тим, що не вважає, що він п'яний.
Після цього працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення та він відсторонений від керування транспортним засобом.
З огляду на досліджені докази та наведені норми права, апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги про відсутність в діях водія ОСОБА_1 ознак вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП - відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП відносяться до тих правопорушень, які за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечними як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.
З огляду на викладене вище апеляційний суд вважає, що обставини справи, встановлені на підставі наявних доказів, забезпечують такий рівень доказування, який не залишає розумних сумнівів у доведеності факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, тобто - порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, та як наслідок - наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи користується автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З огляду на викладене, прийняте судом першої інстанції рішення є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню.
У справі, яка переглядається, не встановлено неправильне застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови.
Апеляційний суд вважає, що у справі, яка переглядається, судом дотримано стандарт доведення висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у скоєнні передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП правопорушення поза розумним сумнівом. У цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення.
Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов до законного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстав для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не знаходить, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 283, 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 27 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Н.О. Тищук