Справа № 138/1490/25
Провадження № 22-ц/801/2307/2025
Категорія: 70
Головуючий у суді 1-ї інстанції Холодова Т. Ю.
Доповідач:Сопрун В. В.
19 листопада 2025 рокуСправа № 138/1490/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого Сопруна В.В.,
суддів Матківської М.В., Сала Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання Закерничної А.О.,
за участю сторін: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Грабара С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Вінниці цивільну справу №138/1490/25 запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Перший відділ державної виконавчої служби у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про припинення права на аліменти,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Грабара Сергія Анатолійовича на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02 вересня 2025 року, яке ухвалила суддя Холодова Т.Ю. в Могилів-Подільському міськрайонномусуді Вінницької області, повний текст складено 02 вересня 2025 року,
В червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Перший відділ державної виконавчої служби у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про припинення права на аліменти, який мотивував тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14 жовтня 2024 року. Після розірвання шлюбу, на підставі рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 21 жовтня 2024 року з позивача стягуються аліменти на утримання колишньої дружини, яка проживає з їхньою спільною малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На виконання вказаного рішення судом було видано виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 77792515.
Разом з тим, станом на дату звернення з позовом до суду, позивачу стало відомо, що відповідач зареєструвала новий шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_4 ». На думку представника позивача вказані обставини, відповідно до ст. 82 СК України, свідчать про втрату відповідачем права на утримання від відповідача. За таких підстав представник позивача звернувся до суду з даним позовом, в якому просив припинити право ОСОБА_5 на отримання аліментів, які стягуються з позивача ОСОБА_1 та закінчити виконавче провадження з примусового стягнення аліментів.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14 серпня 2025 року задоволено заяву представника позивача адвоката Грабара С.А., залишено без розгляду позовну заяву в частині позовної вимоги про закінчення виконавчого провадження № 77792515, відкритого на підставі виконавчого листа № 138/2274/24 від 12 березня 2025 року.
Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02 вересня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що норми статті 82 СК України на спірні правовідносини не поширюються.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Грабар С.А. подав апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним, необґрунтованим, суперечить чинному законодавству та принципам правової логіки, тому підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
В апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції неправильно тлумачить норму ст. 82 СК України. Помилково дійшов висновку, що норми ст. 82 СК України на спірні правовідносини не поширюються.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі від 22 липня 2022 року, який було розірвано рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14 жовтня 2024 року.
У шлюбі народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Постановою Вінницького апеляційного суду від 23 січня 2025 року (справа №138/2274/24) змінено рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 21 жовтня 2024 року в частині розміру аліментів та вирішено, що з ОСОБА_1 підлягають стягненню аліменти на дружину ОСОБА_6 в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів.
Відділом державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 15 квітня 2025 року відкрито виконавче провадження № 77792515 щодо виконання виконавчого листа № 138/2274/24, виданого 12 березня 2025 Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь дружини ОСОБА_6 аліментів в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів.
Сторонами не заперечується, що відповідачка ОСОБА_6 25 квітня 2025 року зареєструвала новий шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».
Зазначене також підтверджується листом Могилів-Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) наданим на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів за вих. № 571/28.130-а від 22 серпня 2025 року, відповідно до якого за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян - наявний актовий запис № 62 від 25 квітня 2025 року, складений Могилів-Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що відповідачка втратила право на отримання аліментів на підставі статті 82 СК України в зв'язку з повторним одруженням.
Згідно частини 2 статті 75 СК України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до положень статті 76 СК України розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу (частина 1).
Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу (частина 2).
Якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв'язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу (частина 4).
За частиною 1 статті 82 СК України право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу.
Отже, зі змісту статті 82 СК України вбачається, що нею врегульовано випадки припинення права на утримання, яке один з подружжя отримав на підставі статей 75, 76 СК України.
Відповідно до положень частини 2 статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років (частина 3 статті 84 СК України).
Підстави для припинення права на утримання дружини, яке отримано на підставі статті 84 СК України, визначено статтею 85 СК України.
Зокрема, таке право припиняється у випадку передання дитини на виховання іншій особі, в разі смерті дитини, виключення відомостей про чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини за рішенням суду.
Отже, враховуючи особливості правової природи права на утримання дружини від чоловіка - батька дитини, яке передбачене статтею 84 СК України, та яке пов'язане саме з проживанням дитини разом з дружиною, колегія суддів вважає, що припинення такого утримання можливо лише з підстав, передбачених статтею 85 СК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що до спірних правовідносин має бути застосовано положення статті 82 СК України, яка на думку апелянта не виключає припинення утримання в разі укладення шлюбу з іншим чоловіком, апеляційний суд не вважає слушними з наведених вище підстав.
Таким чином, оскільки позивач, як на підставу звільнення його від сплати заборгованості по аліментам на дружину, посилався лише на факт нового одруження колишньої дружини з іншим чоловіком, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення таких вимог.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстави для його скасування відсутні.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Грабара Сергія Анатолійовича залишити без задоволення.
Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 19 листопада 2025 року.
Головуючий Сопрун В.В.
Судді Матківська М.В.
Сало Т.Б.