Провадження № 2/734/1135/25 Справа № 734/3525/25
іменем України
19 листопада 2025 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Бараненка С.М.,
за участю:
секретаря судових засідань - Чумак Н.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі Козелець цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лущик Олени Миколаївни до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
із позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, до суду звернулася представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лущик Олена Миколаївна.
Позов мотивований тим, що відсутність оригіналу заповіту та незнання про наявність заповіту упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, відсутність документів на спадкове майно, а також незнання про його існування, в строк визначений нормами ст. 1270 ЦК України, саме в період шести місяців з дня відкриття спадщини, саме це стало причиною і перешкодило позивачці своєчасно звернутися до нотаріальної контори, тому позивач змушена звернутися до суду за захистом свого особистого права для його відновлення.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином відповідно до ст. 128 ЦПК України шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами із повідомленнями за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання, а також в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України.
Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Причини неявки в судові засідання відповідач не повідомив, заяв та клопотань від останнього на час розгляду справи до суду не надходило.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування за допомогою технічних засобів в суді не здійснювалося з підстав неприбуття всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Суд, дослідивши докази наявні у матеріалах справи та встановив обставини, що викладені нижче.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видано 16 вересня 2024 року, актовий запис про смерть № 123.
Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина, до складу якої входить належний йому житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_3 розпорядився своїм майном, склавши заповіт, що посвідчено 17 листопада 2011 року приватним нотаріусом Ткаченко Н.В., Козелецького районного нотаріального округу Чернігівської області, яким належне на день смерті майно він заповідав позивачу у справі ОСОБА_1 .
Для позивача у справі померлий ОСОБА_3 є батьком, ступінь родинного зв'язку підтверджується свідоцтвом про народження.
Померлий ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрований та постійно проживав за адресою АДРЕСА_1 , спільно з сином ОСОБА_2 , відповідачем у справі, що підтверджується довідкою виконавчого комітету з місця проживання, та його сім'єю, тобто онуками і дружиною, тому за правилами вимог ст. 1268 ЦК України, відповідач у справі є особа, що прийняла спадщину, син померлого, оскільки проживав з спадкодавцем на час відкриття спадщини за законом.
Упродовж строку, який наданий законом для прийняття спадщини, позивач ОСОБА_1 не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 за заповітом.
Це пов'язано з тим, що на день смерті спадкодавця позивач у справі ОСОБА_1 не знала про наявність заповіту батька, про що довідалась нещодавно, коли нотаріусом було здійснено перевірку та віднайшла заповіт в паперах батька у липні 2025 року, перебираючи документи.
Відповідно до вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним,неприйняття спадщини або відмови від прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.
Дізнавшись нещодавно про волю батька - наявність заповіту на користь ОСОБА_1 , у позивача виникло право на оформлення спадкових прав померлого батька ОСОБА_3 за заповітом.
Маючи на меті реалізувати своє право для прийняття спадщини, звернувшись нещодавно до нотаріуса для роз'яснення порядку спадкування і подачі заяви про прийняття спадщини, аби оформити спадкові права на підставі всіх наявних документів, саме нотаріус у формі усної консультації роз'яснив порядок спадкування і в цей час позивач дізналася, що порушені її права, нотаріус пояснив, що вона має звернутися до суду для поновлення строку для прийняття спадщини, тому позивач змушена звернутися до суду за захистом свого особистого права для його відновлення.
Нині, позивач у справі ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем на дану спадщину після смерті ОСОБА_3 за заповітом, інших спадкоємців не має.
Так, відповідно до Постанови Верховного Суду України від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, провадження № 61-38298св18, судом у описовій частині визначено мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права: за загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що підстав у відмові у задоволенні позовних вимог у справі не вбачається, позовні вимоги підтверджуються наявними в справі доказами.
За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позов.
В судовому засіданні встановлено, що позивач дійсно пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини та враховуючи вимоги ч. 4 ст. 174 ЦПК України, суд вважає за необхідне надати ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини.
Керуючись ч. 3 ст. 1272 ЦК України, ст. 4, 247, 265 ЦПК України, суд, -
позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лущик Олени Миколаївни до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк протягом 6 (шести) місяців достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті батька ОСОБА_3 .
Судові витрати з відповідача не стягувати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Козелецький районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду.
Головуючий суддя Сергій БАРАНЕНКО