Справа № 206/6455/25
Провадження № 1-кс/206/1273/25
17.11.2025 Слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене в.о. керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Первомайськ, Луганської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 263 КК України, - ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Самарського районного суду міста Дніпра надійшло вказане клопотання.
В обґрунтування клопотання зазначено, що на початку квітня 2014 року, більш точну дату встановити в ході досудового розслідування не представилося можливим, ОСОБА_6 , що мав організаторські здібності, будучи головою Союзу ветеранів повітряно-десантних військ Луганської області, маючи намір до відкритого протистояння з державною владою України, розробив план по створенню не передбаченого законами України збройного воєнізованого формування «Народне Ополчення Луганщини», з метою вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, а саме заволодіння окремими територіями та їх утримання, захоплення адміністративних будівель, заволодіння автотранспортом, скоєння розбійних нападів, депортацію населення з регіону знаходження даного збройного формування, знищення живої сили супротивника та його матеріальних коштів, з використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин та іншої зброї, блокування доріг та інших транспортних комунікації, тощо.
Усвідомлюючи воєнізованого формування пов'язане з виконанням протягом тривалого часу великого обсягу що створення не передбаченого законами України збройного різних дій на території м. Луганська та Луганської області, ОСОБА_6 прийняв рішення про необхідність створення ієрархічного, стійкого і організованого об'єднання декількох осіб. члени якого повинні зорганізуватися під його керівництвом. для реалізації плану, з розподілом функцій. виконуваних кожним з учасників такого об'єднання, у зв'язку з чим у ОСОБА_6 виник злочинний умисел спрямований на створення не передбаченого законами України збройного воєнізованого формування «Народне Ополчення Луганщини», керівництво такою організацією. участь у ній. я також участь у злочинах, вчинюваних такою організацією.
Так, на початку квітня 2014 року, більш точну дату встановити у ході досудового непередбаченого законами України збройного воєнізованого формування, присвятив у розроблений ним план злочинної діяльності ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і запропонував їм спільну реалізацію злочинного умислу, спрямованого на створення збройного воєнізованого формування, керівництво таким формуванням, участь у ньому, а також участь у злочинах, вчинюваних таким формуванням, на що отримав від ОСОБА_9 та ОСОБА_8 згоду. Після чого ОСОБА_6 , ОСОБА_10 і ОСОБА_8 вступили між собою в злочинну змову, приступили до спільної реалізації умислу, спрямованого на створення непередбаченого законами України збройного воєнізованого формування «Народне Ополчення Луганщини».
Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 і ОСОБА_8 , спільно, розробили загальний план злочинних дій по створенню збройного воєнізованого формування, до якого входило проведення мітингів на території міста Луганська та Луганської області, спрямовані на протистояння державній владі України, а також агітацію до вступу у «Народне Ополчення Луганщини», з подальшим захопленням адміністративної будівлі Служби Безпеки України та заволодіння вогнепальною зброєю, яка знаходиться у зазначеній будівлі.
Так, 06 квітня 2014 року приблизно об 15.00, реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , а також з групою осіб, які виступали проти київської влади, здійснили захоплення адміністративної будівлі Служби безпеки України, заволоділи автоматичною зброєю, яка знаходилась у приміщенні будівлі, з метою її подальшого використання у діяльності збройного воєнізованого формування.
Після захоплення адміністративної будівлі Служби безпеки України ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 проголосили себе «Армією Юго-Востока», таким чином створили не передбачене законами України збройне воєнізоване формування «Армія Юго-Востока», штаб якого базувався у захопленій будівлі СБУ, з метою заволодіння окремими територіями та їх утримання, захоплення адміністративних будівель, заволодіння автотранспортом, скоєння розбійних формування, знищення живої сили супротивника та його матеріальних коштів, з використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин та іншої зброї, блокування доріг та інших транспортних комунікації, тощо, та прийняли на себе керівництво збройний формуванням.
3 метою належного керівництва збройним формуванням «Армія Юго-Востока» ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 були створені структурні підрозділи, які входили до «Армії Юго-Востока», а саме батальйон «Призрак», під керівництвом ОСОБА_8 , підпорядкований ОСОБА_6 батальйон « ІНФОРМАЦІЯ_4 », командиром якого було призначено ОСОБА_12 , та підрозділ «Прапор», керівником якого був ОСОБА_7
3 метою розмежування територій та сфер впливу між вказаними структурними їх дислокації, а саме: підрозділами збройного воєнізованого формування «Армія Юго-Восток» були визначені місця батальйон « ІНФОРМАЦІЯ_4 » дислокувався на базі захопленого батальйоном Луганського обласного військкомату, за адресою м. Луганськ, вул. Краснодонська, 6, основними задачами якого було захоплення адміністративних будівель міста Луганська та Луганської області, встановлення па території Луганська та Луганської області блокпостів, з метою обмеження руху транспортних засобів. ведення бойових дії. вчинення інших тяжких та особливо тяжких
Підрозділ «Прапор» дислокувався у захопленій будівлі Антрацитівської міської ради, за адресою м. Антрацит, вул. Леніна. 1 та у захопленій будівлі Державного інституту азотної промисловості, розташованого за адресою: Луганська область, м. Северодонецьк, вул. Вілесова, 1, основними задачами якого були захоплення адміністративних будівель вказаних міст та на території Луганської області, встановлення на прилеглих територіях блокпостів, патрулювання та охорона захоплених адміністративних будівель, ведення бойових дії та скоєння інших тяжких та особливо тяжких злочинів.
Батальйон «Призрак», базувався на захопленій батальйоном території Лисичанського склозаводу «Пролетарій», за адресою м. Лисичанськ, вул. Мічурина, 1, основними задачами якого були проведення навчально-тренувальної підготовки особового складу батальйону, заволодіння окремими територіями та їх утримання, силова підтримка окремих владних структур «Армії Юго-Востока», знищення живої сили супротивника та його матеріальних коштів, з використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин та іншої зброї.
3 початку створення не передбаченого законами України збройного воєнізованого формування «Армія Юго-Востока», ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 . У підконтрольних їм містах Луганської області почали проводити роботу, пов?язану з набором особового складу воєнізованого збройного формування, проводити навчально-тренувальну підготовку з особовим складом, та визначати функції та дії кожної особи, яка входила до структурного підрозділу «Армії Юго-Востока», з метою подальшого вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, а саме заволодіння окремими територіями та їх утримання, силової підтримки окремих владних структур формування, захоплення адміністративних будівель, заволодіння автотранспортом, скоєння розбійних нападів, депортацію населення з регіону знаходження даного збройного формування, знищення живої сили супротивника та його матеріальних коштів, з використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин та іншої зброї, блокування доріг та інших транспортних комунікації, тощо.
У подальшому було встановлено, що на початку червня 2014 року (точний час та дату) під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим) в структурний підрозділ воєнізованого та збройного формування не передбаченого законами України, діючого на території міста Попасна Луганської області, створеного ОСОБА_8 , на добровільній основі увійшов ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мав умисел приймати активну участь в діяльності даного воєнізованого та збройного формування, при цьому розуміючи, що діяльність зазначеного формування спрямована на: заволодіння окремими територіями та їх утримання, силову підтримку окремих владних структур, депортацію населення з регіону знаходження даного збройного формування, знищення живої сили супротивника та його матеріальних коштів, з використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин та іншої зброї.
Вступивши в зазначене воєнізоване та збройне формування, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, розуміючи незаконність діяльності формування, став приймати активну участь в ньому, а саме виконував вказівки осіб, які були рангом вище нього.
З початку липня 2014 року ОСОБА_5 , діючи в складі воєнізованого та збройного формування, керуючись прямим умислом, чергував на блок постах розташованих в м. Лисичанську та Попаснянському районі, здійснював перевірку документів у осіб, які перетинали блокпост та догляд транспортних засобів, маючи при собі автоматичну зброю та боєприпаси до неї.
31 липня 2014 року о 12 годині 20 хвилин ОСОБА_13 було затримано у порядку ст. 208 КПК України, при складанні протоколу затримання, під час особистого обшуку у слідчому кабінеті Старобільського РВ ГУМВС України у Луганській області, у правій накладній кишені брюк останнього, працівниками міліції у присутності понятих було виявлено та вилучено 12 патронів, які належать ОСОБА_14 .
Згідно висновку експерта № 200 від 05.08.2014, патрони вилучені у ОСОБА_5 є бойовими припасами - 7,62 мм., патронами зразка 1943 року, які призначені для стрільби з наступної стрілецької зброї вітчизняного виробництва: автомати - АК; АКМ; АКМС; ручні кулемети РПК; РПКС, а також деяких моделей нарізної мисливської зброї (карабіни «Сайга», «Архар» та інші), надані на експертизу патрони для стрільби придатні. Вказані бойові припаси, ОСОБА_15 , носив при собі безперечного законом дозволу.
01.08.2014 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 260 КК України.
27.08.2014 ОСОБА_16 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
19.09.2014 ОСОБА_17 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч.1 ст. 263 КК України.
04.02.2015 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_18 з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
05.02.2015 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук.
Прийнятими в ході досудового слідства заходами встановити місце знаходження підозрюваного ОСОБА_18 на теперішній час не виявилося можливим, у зв'язку з чим здійснити його виклик до органів досудового розслідування не надалося можливим.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України: підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:
- показами підозрюваного ОСОБА_13 , який пояснив, що на початку червня 2014 року вступив в не передбачене законом збройне формування - ополчення Перевальська Луганської області, після чого він пройшов першочергову підготовку по володінню навиками користування вогнепальною зброєю АКС-74, та став заступати на чергування на блокпост, розташованого на зупинці громадського транспорту по вул. Менжинського у м. Первомайську Луганської області, де займався перевіркою документів, у осіб, що проїжджали через блокпост та виявленням осіб, які керують транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння. 19.07.2014 за вказівкою ополченця на прізвисько « ОСОБА_19 » він спільно з іншим учасником не передбаченого законом збройного формування ОСОБА_20 виїхав до с. Камишуваха Попанснянського району Луганської області з метою забрати боєкомплекти. По дорозі вони були зупинені і затримані бійцями підрозділу «Донбас». На момент затримання він був одягнений у камуфльований одяг. У подальшому при проведенні його особистого обшуку при ньому були виявлені та вилучені 12 патронів калібру 7,62 мм, які залишилися у нього після чергування на блокпосту.
- протоколом затримання ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України, відповідно до якого під час особистого обшуку ОСОБА_18 було виявлено в кармані брюк 12 патронів калібру 7,62 мм;
- висновком експерта N? 200 від 05.08.2014 згідно з яким, під час проведення балістичної експертизи встановлено, що вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_13 патрони у кількості 12 штук є бойовими припасами - 7,62 мм патронами зразка 1943 року. Ці патрони призначені для стрільби з наступної військової стрілецької зброї: автомати - АК; АКМ; АКМС; ручні кулемети РПК; РПКС, а також з деяких моделей нарізної мисливської зброї (карабіни «Сайга», «Архар» та ін..). Для стрільби придатні, виготовлені промисловим способом;
- показаннями свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , які пояснили, що будучи запрошеними у якості понятих при обшуку затриманого ОСОБА_5 , якій проводився під час складання протоколу у порядку ст. 208 КПК України, у останнього, було встановлено у накладному кармані брюк 12 патронів, які були вилучені та упаковані у пакет. ОСОБА_23 пояснив, що зазначені патрони належать йому, залишилися у нього після чергування на блокпосту;
- показаннями свідка ОСОБА_24 , який пояснив обставини при яких ним складався у порядку ст. 208 КПК України протокол про затримання ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та обставини вилучення у останнього патронів;
- показаннями свідка ОСОБА_25 , який пояснив, що дійсно є учасником не передбаченого законом збройного формування, яке розміщувалося на території м. Первомайська. У цьому ж збройному формуванні також брав участь Козлов1.C який разом з ним ніс службу на блокпосту, розташованому на виїзді з м. Первомайська на зупинці громадського транспорту по вул. Менжинського. ОСОБА_26 займався доглядом транспортних засобів, які зупиняв на блокпосту;
- протоколом огляду місця події від 05.09.2014, згідно з яким було проведено огляд місцевості, розташованої на мосту, на відстані 5 км. від м. Попасна, на автодорозі м. Попасна - м.Артемівськ.
Таким чином встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260 ч. 1 ст. 263 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років з конфіскацією майна або без такої, та який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України: метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_5 з 2014 року постійно перебував на тимчасово окупованій російською федерацією території України, з метою уникнення кримінальної відповідальності, більше того, ОСОБА_5 обізнаний про те, що стосовно нього здійснюється досудове розслідування, розуміючи, що він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, та будучи повідомленим належним чином про підозру, не з'являвся до органів досудового розслідування, продовжував переховуватися від органів слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, його місцезнаходження на території, підконтрольній державній владі України, не встановлене.
Про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, свідчать такі обставини, як те, що в цьому провадженні вищевказані свідки дали показання щодо протиправної діяльності підозрюваного ОСОБА_5 , останній з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуваючи на волі, маючи досвід відповідної діяльності у складі не передбаченого законом збройного формування, може чинити тиск на свідків шляхом погроз, шантажу, залякування, з метою спонукання надати хибні свідчення та, відповідно, уникнення ним кримінальної відповідальності.
Про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, свідчать ті обставини, що підозрюваний останній на теперішній час перебуває на тимчасово окупованій російською федерацією території України, де маючи досвід відповідної діяльності у складі НЗФ, має можливість активно співпрацювати з представниками держави-агресора, що надає йому можливість продовжити вже вчинений злочин, а також скоїти інший, за відсутності контролю з боку державних органів України. Слід врахувати й активні військові дії РФ проти України, що створює ризик вчинення злочинів проти основ національної безпеки України підозрюваним у складі збройних формувань держави-агресора, до підпорядкування якого належать всі незаконні структури так званої «Луганської народної республіки».
Враховуючи викладене, сторона обвинувачення приходить до висновку, що запобігти вищезазначеним ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, неможливо.
Більше того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України: під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст. 260 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тобто тримання під вартою).
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 263 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України: слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором свідчить наступне:
Відповідно до розпорядження КМУ від 7 листопада 2014 р. № 1085-р, місто Кадіївка (м. Стаханов) в якому зареєстрований ОСОБА_5 є тимчасово окупованим з 2014 року.
Крім того, майже всі населенні пункти Луганської області є окупованими Російською Федерацією, станом на час розгляду даного клопотання, а їх залишок, що перебуває під контролем державної влади України, знаходиться на безпосередній лінії бойового зіткнення з країною-агресором.
Відповідно до даних Державної прикордонної служби України, фактів перетину ОСОБА_5 державного кордону України не виявлено.
Відповідно до даних Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, ОСОБА_5 з часу вчинення кримінального правопорушення та повідомлення йому про підозру по даний час, на території, підконтрольній українській владі доходів від трудової діяльності/пенсії не отримував, тобто не був працевлаштований.
Відповідно до даних Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної, ОСОБА_5 на обліку внутрішньо переміщених осіб не перебуває, соціальних допомог з часу вчинення кримінального правопорушення та повідомлення йому про підозру по даний час, на території, підконтрольній українській владі не отримував.
Відповідно до перевірки реєстру актів цивільного стану, факт смерті ОСОБА_5 на території України не реєструвався.
Відповідно до матеріалів виконаного доручення, наданого оперативному підрозділу в порядку ст. 40 КПК України, при проведенні розшукових дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 на теперішній час місцезнаходження останнього на території підконтрольній державній владі України не встановлено, на обліках як внутрішньо переміщена особа він не перебуває, зареєстрованого майна, що перебуває в його власності, на території, підконтрольній Україні не має, нові реєстрації, в наявних у Національної поліції обліках, щодо нього відсутні.
Відповідно відповіді на доручення слідчого, встановлено, що у мережі Інтернет сайту «Миротворец» є інформація про ОСОБА_5 , який приймав участь у НЗФ.
Таким чином встановлені наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_27 перебуває на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого розмір застави не визначається хоча б за однієї з наступних умов:
- стосовно підозрюваного, обвинуваченого який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором;
- при розгляді клопотання у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 260 КК України, під час дії воєнного стану.
Всі ці умови наявні в даному кримінальному провадженні.
Враховуючи вищезазначене, доцільно обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розмірну застави
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з наведених у ньому обставин.
Вислухавши доводи та пояснення прокурора, вивчивши та дослідивши подане клопотання та надані письмові матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
В провадженні СУ ГУНП в Луганській області знаходиться кримінальне провадження під №1201413000000196, відомості про яке внесено до ЄРДР від 05.09.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260, ч.1 ст. 263 КК України.
01.08.2014 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 260 КК України.
27.08.2014 ОСОБА_16 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
19.09.2014 ОСОБА_17 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч.1 ст. 263 КК України.
Слідчий суддя, при вирішенні даного клопотання, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цими злочинами, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.
05 лютого 2015 року слідчим, відповідно до ст. 281 КПК України, через те, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органу слідства, місцезнаходження останнього невідоме, його оголошено в розшук, а досудове розслідування в кримінальному провадженні зупинене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
04.02.2015 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_18 з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя вважає, що наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, а саме їх копіями: витягом з ЄРДР; постановою про відновлення досудового розслідування від 17.11.2025, постановою про доручення здійснення досудового розслідування групі слідчих від 30.03.2023, постановою про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 03.09.2014 та від 02.09.2014, постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 08.08.2014, постановою про внесення змін до групи прокурорів від 19.08.2024, показами підозрюваного ОСОБА_13 , протоколом затримання ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України, відповідно до якого під час особистого обшуку ОСОБА_18 було виявлено в кармані брюк 12 патронів калібру 7,62 мм; висновком експерта № 200 від 05.08.2014 згідно з яким, під час проведення балістичної експертизи встановлено, що вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_13 патрони у кількості 12 штук є бойовими припасами - 7,62 мм патронами зразка 1943 року. Ці патрони призначені для стрільби з наступної військової стрілецької зброї: автомати - АК; АКМ; АКМС; ручні кулемети РПК; РПКС, а також з деяких моделей нарізної мисливської зброї (карабіни «Сайга», «Архар» та ін..). Для стрільби придатні, виготовлені промисловим способом; показаннями свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , протоколом огляду місця події від 05.09.2014, повідомленням про підозру від 19.09.2014 та іншими матеріалами клопотання в їх сукупності.
Отже, оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слід прийти до висновку, що в своїй сукупності вони доводять наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_28 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 263 КК України.
Окрім того, встановлені обставини під час розгляду клопотання та додані матеріали, дійсно свідчать про існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Про наявність вказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, свідчить свідчать матеріали клопотання та наявні докази в ньому.
Слідчий суддя, окрім цього, враховує характер кримінального правопорушення за ч. 2 ст.260 КК України, у якому ОСОБА_26 , підозрюється, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, та яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).
Слідчим суддею встановлено, що запобігання ризикам переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, вчинення нових злочинів становить суспільний інтерес. Цей інтерес має превалююче значення та виправдовує обрання підозрюваному запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Так, відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Разом з тим,органом досудового розслідування з метою встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_13 , було ряд заходів, відповідно до яких встановлено, що на території України останній тривалий час відсутній, державний кордон України не перетинав, інформація щодо перетину державного кордону з тимчасово окупованої території Луганської та Донецької областей відсутня.
Таким чином наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_26 , перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, тобто на території російської федерації.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку, що в даному випадку прокурором доведено наявність підстав, передбачених ст. 177 КПК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_26 , дійсно перебуває на тимчасово окупованій території України, а тому клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, підлягає задоволенню та за відсутності підозрюваного ОСОБА_13 , йому слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 131, 132, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 211, 309, 310, 336, 372 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене в.о. керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
За відсутності підозрюваного, обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без визначення розміру застави.
Після затримання підозрюваного і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1