Справа № 686/17310/25
Провадження № 2/686/5869/25
18 листопада 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючої судді - Хараджі Н.В.,
при секретарі судових засідань - Козуляк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справи цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання,-
17 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 всіх можливих видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до закінчення донькою навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.
На обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась її з відповідачем донька - ОСОБА_3 . 14 квітня 2017 року шлюб між нею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , було розірвано. Донька проживає разом з позивачкою. Усі обов'язки щодо її утримання я несу самостійно. З 01 вересня 2024 року донька навчається в Хмельницькому національному університеті, навчання платне, загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 124 000,00 грн, і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги. Оскільки батьки повинні в однаковій мірі приймати участь у вихованні, навчанні та розвитку дитини, відповідач зобов'язаний щомісячно надавати доньці матеріальну допомогу. Стан здоров'я та матеріальне становище відповідача дозволяє йому утримувати доньку.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2025 року головуючим суддею визначено суддю Хараджу Н.В.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, розгляд якої постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
09.10.2025 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про доручення додаткових документів до матеріалів справи.
Позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву у якій просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, заяв чи клопотань не має, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився про дату, час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із зворотною відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», відзиву відповідач до суду не подав та про причини своєї неявки суд не повідомив.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, відповідач, враховуючи положення ст.ст. 128, 130 ЦПК України, вважається такою, що повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання.
Крім того, відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, про що свідчить скріншот наявний в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки представник позивача та відповідач не з'явилися до зали судового засідання.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.
У зв'язку з неявкою всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Згідно з витягу з реєстру територіальної громади № 2023/004590306 від 20.06.2023 року, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
З довідки № 143 від 04.02.2025 року та довідки № 283 від 22.09.2025 року вбачається, що ОСОБА_3 є студенткою денної форми навчання Хмельницького національного університету. Навчання розпочато 01 вересня 2024 року, орієнтовний рядок завершення 30 червень 2028 року.
Згідно договору про надання платної освітньої послуги № 61535 між Хмельницьким національним університетом та фізичною особою ОСОБА_1 від 01.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 перебуває на платній основі навчання.
Згідно копії квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки #0.0.4536722632.1 від 11.09.2025 року та копії платіжної інструкції 0.0.4549541808.1 від 18.09.2025 року вбачається що ОСОБА_1 було здійснено оплату за навчання доньки ОСОБА_3 .
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України у редакції, чинній на час вирішення справи, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Суд встановив, що повнолітня донька сторін - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , є студенткою другого курсу університету Хмельницького національного університету, що підтверджується довідками № 143 від 04.02.2025 року та довідки № 283 від 22.09.2025 року. Навчання здійснюється на денній формі, що позбавляє її можливості працевлаштуватися та отримувати самостійний дохід. Зазначені обставини свідчать про потребу повнолітньої доньки в матеріальній допомозі.
Суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 є здоровою, працездатною особою.
Доказів наявності у відповідача інших дітей та утриманців, крім повнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також об'єктивних перешкод для сплати аліментів на утримання дитини до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23-х років, які б давали підстави для зменшення розміру аліментів, відповідачем суду надано не було.
Також відповідачем суду не надано доказів, які б свідчили про неспроможність сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно.
З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, суд вважає, що відповідач є здоровою, працездатною людиною, має можливість працювати і спроможний сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у заявленому позивачкою розмірі, а саме в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, щомісячно починаючи із дня подачі заяви до суду і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення 23-х років.
Такий розмір аліментного зобов'язання на думку суду відповідатиме критерію розумності та співмірності, забезпечуватиме мету аліментного зобов'язання та баланс інтересів як отримувача, так і платника аліментів.
Крім того, суд звертає увагу на те, що сторони не позбавлені можливості згодом, після визначення розміру аліментів, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України, звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів (стаття 192 СК України).
За таких обставин суд приходить до висновку,що правоповнолітньої дочки, яка продовжує навчання, на матеріальне утримання з боку батька порушено і підлягає судовому захисту, а позов задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
При зверненні до суду з означеним позовом судовий збір не сплачено, оскільки позивач звільнена від його сплати.
Так, згідно з пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справ у всіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про стягнення аліментів, додаткових витрат на дитину, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
З урахуванням повного задоволення позовних вимог та звільнення позивачки від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1 211 грн 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2-5, 7, 8, 10 - 13, 81, 83, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), аліменти на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка продовжує навчатись, в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17 червня 2025 року, і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення 23-х років.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом,у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа