Справа № 187/1476/25
2/0187/578/25
"19" листопада 2025 р. селище Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Неймак М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
08.09.2025 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява від представника ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором № 505896228 від 23.12.2021 у розмірі 14 782,43 грн., а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 505896228 на суму 8000,00 грн. у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01.
30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 30/1023-01.
04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 14 782,43 грн., яка складається з наступного: 7999,60 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 6 782,83 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, у зв'язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11.09.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» докази. Витребувана інформація надійшла на адресу суду 26.09.2025.
Представник позивача в позові просив розглядати справу за відсутності представника позивача. Проти заочного розгляду справи не заперечує. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема судом неодноразово за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача скеровано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками до неї. Поштове відправлення 01.10.2025 повернулось на адресу суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання». Також, поштове відправлення (R067012192336) 29.10.2025 повернулось на адресу суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується роздруківкою трекінгу відправлення з веб сайту «Укрпошти». Відповідач відзив на позов не подала.
Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 23.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 505869228 на суму 8000,00 грн.
Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV224QS.
Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору Кредитодавець зобов'язується надати Позичальнику Кредит на суму 8000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Відповідно до п. 1.3. Договору, Кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 8000 грн. 00 коп. (вісім тисяч грн. нуль коп.) одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 21.01.2022.
Відповідно до п.1.9. Договору, за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку: 1.9.1. виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 521,95 (п'ятсот двадцять одна цілих дев'яносто п'ять сотих) процентів річних, що становить 1,43 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; 1.9.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 747,34 (сімсот сорок сім цілих тридцять чотири сотих) процентів річних, що становить 2,05 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті. 1.9.3. Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Сторінка 4 із 10 Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим Договором щодо виникнення у Позичальника зобов'язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду, є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду виключно за умови, якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 2,10 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.
Пунктом 5.4 Договору передбачено, Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Встановлено, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.
Відповідно до копії платіжного доручення № 981ff75e-f781-4411-817e-375efc983bff від 23.12.2021, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало 8000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 -XXXX-6214, призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 505896228 від 23.12.2021. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.
Судом встановлено, що первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором № 505896228 від 23.12.2021.
На виконання ухвали суду про витребування доказів, АТ КБ «ПриватБанк» надав інформацію від 19.09.2025 року №20.10.0.0/7-250915/92403-БТ відповідно до якої на ім'я ОСОБА_1 , Банком було емітовано картку № НОМЕР_2 . Також надано виписку по рахунку за період з 23.12.2021 року до 28.12.2021 року, з якої вбачається зарахування грошових коштів 23.12.2021 року в сумі 8000,00 грн., а також активне користування зарахованими кредитними коштами.
За твердженням позивача, 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
Відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 505896228 від 23.12.2021.
Відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, право вимоги - означає всі права Клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно п. 4.1. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Пункт 8.2. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, визначає, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього договору та закінчується 28.11.2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020.
31.12.2020 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 26, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2021.
31.12.2021 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 27 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2022 року.
31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року.
31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
За твердженням позивача, 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 505896228 від 23.12.2021.
04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю.
За твердженням позивача,, відповідно до Реєстру боржників від 04.06.2025 до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025, до позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги за Кредитним договором № 505896228 від 23.12.2021 до відповідача ОСОБА_1 в сумі 14 782,43 грн., яка складається з наступного: 7999,60 грн. - заборгованість по кредиту; 6 782,83 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 505896228 від 23.12.2021, станом на 25.06.2025 заборгованість не погашена та становить 14 782,43 грн.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 514 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Аналіз вказаних норм свідчить, що ч. 1 ст. 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Вказані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
У постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що «відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу.
В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.11.2018 в справі № 243/11704/15-ц).
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України).
При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійсними.
Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі №909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20.)
Судом встановлено, що правовідносини за кредитним договором № 505896228, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 виникли 23.12.2021, тобто значно пізніше ніж було укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином.
Між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" на час укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, договором не могли бути охоплені зобов'язання відповідача, які виникли після укладення цього договору.
Станом на час укладення договору факторингу з ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 кредитний договір укладений не був, у зв'язку з чим відступлення неіснуючих станом на 28.11.2018 прав вимоги та майнових прав ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» суперечить ст. 514 ЦК України, тобто право кредитора за кредитним договором від 24.12.2021 до ТОВ «Таліон Плюс», а в подальшому і до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», - не перейшло, у зв'язку з чим позивач не набув права кредитора по відношенню до відповідача по даному кредитному договору від 23.12.2021.
На час укладення договору відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, предмет не індивідуалізовано належним чином, отже між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на час укладення договору відступлення права вимоги не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, і вочевидь, договором не могли бути охоплені зобов'язання відповідача, які виникли після укладення цього договору.
Таким чином, на момент укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відсутнє право вимоги до відповідача за зазначеним вище кредитним договором.
На підтвердження передачі права вимоги за кредитним договором № 505896228 від 23.12.2021 позивач посилається на витяг з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року, згідно якого ТОВ «Таліон Плюс» набув права грошової вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на суму 13 866,48 грн.
З вказано реєстру вбачається, що інформація про ОСОБА_1 як боржника, була надана ТОВ «Таліон Плюс» через деякий час після укладення договору відступлення права вимоги. Тобто, на дату укладення самого договору факторингу, у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відсутнє право вимоги до відповідача.
Крім того, у ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» також було відсутнє право на подальше відступлення права вимоги.
Водночас підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.
Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24.04.2018 по справі № 914/868/17).
При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.
Звертаючись з позовом до суду, на підтвердження переходу права вимоги ТОВ «Юніт Капітал» надало до суду лише бланки додатків до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, а саме: форми реєстру прав вимоги, форми повідомлення боржника за кредитним договором та форму акту повернення права вимоги, а також додаткові угоди до договору факторингу 28 листопада 2018 року №28/1118-01, в яких відсутня інформація про визначені вимоги і до яких саме боржників.
Отже, позивачем не доведений факт відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 505896228 від 23.12.2021 від первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», відповідно, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», відповідно від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ».
За таких обставин, враховуючи, що позивачем не доведений факт переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора.
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29.06.2021 по справі № 916/2040/20).
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав з боку відповідача та наявність у нього права звернення до суду з позовом про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором № 505896228 від 23.12.2021, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст.141,259,263,265,268,280-285,354,355 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Говоруха