Справа № 183/11728/25
№ 1-кп/183/2535/25
18 листопада 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12025047350000230 від 18 жовтня 2025 року стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Терміз Шахар, Узбекистан, громадянина Узбекистану, не одруженого, не працюючого, маючого середню освіту, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
У відповідності до обвинувального акта та доданих до нього матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, повністю згоден зі встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним, в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту стосовно нього у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності.
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.11.2025 у відповідності до вимог ст. ст. 381, 382 КПК України обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, призначено до судового розгляду у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За результатами спрощеного провадження встановлено, що 18 жовтня 2025 року приблизно о 13 години 45 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи у лісі за гаражним кооперативом «Самара» у с-щі Зарічне Самарівського району Дніпропетровської області помітив кущ дикорослої коноплі. У зв'язку із раптово виниклим умислом, спрямованим на незаконне придбання наркотичного засобу для особистого вживання без мети збуту.
У ОСОБА_3 , як особи, яка обізнана щодо призначення знайденої речовини, виник прямий протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання вказаного наркотичного засобу, обіг якого обмежено, а саме канабіс, для власного вживання без мети збуту.
Реалізуючи свій прямий протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту, для подальшого особистого вживання, ОСОБА_3 , не маючи спеціального дозволу - ліцензії на придбання та зберігання наркотичного засобу, ігноруючи вимоги Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів» від 08 липня 1999 року, з подальшими внесеними до нього змінами та доповненнями, та Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів» із змінами, зірвав гілку з вказаного куща коноплі, тим самим незаконно придбав шляхом присвоєння знахідки наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс. Далі ОСОБА_3 поклав раніше придбаний наркотичний засіб - канабіс до мішку, чим незаконно почав зберігати при собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, канабіс.
Того ж дня, а саме 18.10.2025 приблизно о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи у гаражному кооперативі «Самара» у с-щі Зарічне Самарівського району Дніпропетровської області, був зупинений працівниками поліції та в ході перевірки документів останні з'ясували, що у ОСОБА_3 в руках находився мішок в середині якого знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено, а саме канабіс, який ним було добровільно видано. В ході огляду місця події працівниками поліції вилучено добровільно наданий ОСОБА_3 мішок, в якому знаходилася речовина рослинного походження, яка містить канабіс - наркотичний засіб, обіг якого обмежено, масою 129,991 г., який ОСОБА_3 незаконно придбала та зберігав без мети збуту.
Зазначені дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта їх письмові заяви.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту при обставинах, встановлених органом досудового розслідування, доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд враховує предмет вказаного кримінального правопорушення, яким є наркотичний засіб, обіг якого обмежено, ступінь його небезпечності для здоров'я людини, його розмір.
Однак, обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Окрім цього, суд бере до уваги, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, а також поведінку обвинуваченого під час вчинення ним кримінального проступку, який добровільно надав працівникам поліції наркотичний засіб, який в подальшому було вилучено співробітниками поліції.
Суд також враховує дані про особу обвинуваченого, який є таким, що не має судимості, свою вину визнав повністю, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо.
Тому, з урахуванням особливостей вказаного кримінального проступку та обставин його вчинення, даних про особу обвинуваченого та його ставлення до скоєного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу, оскільки такий вид покарання, зважаючи на його розмір, навіть на рівні мінімальної межі санкції ч. 1 ст. 309 КК України у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, буде утрудненим, чи виправних робіт, оскільки обвинувачений не працює, а також пробаційного нагляду, оскільки такий вид покарання з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, обставин вчинення проступку та його наслідків, не буде співмірним меті його застосування. Тому, суд доходить висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання без ізоляції його від суспільства, а саме у виді обмеження волі на рівні мінімальної межі санкції ч. 1 ст. 309 КК України, та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних проступків, конкретним їх обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.
Також, за наявності пом'якшуючих покарання обставин, суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_3 покарання в межах найбільшої санкції ч. 1 ст. 309 КК України.
Призначаючи покарання як кару суд, виходячи зі змісту вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді обмеження волі на вищевказаний строк з випробуванням буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 2674,20 грн. (висновок експерта за результатами проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-25/41045-НЗПРАП від 28.10.2025).
Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувався.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, а також всі обставини по справі, керуючись статтями 100, 107, 370, 371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком на один рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ - канабіс масою 129,991 г., який був вилучений в ході огляду місця події у ОСОБА_3 у спец.пакеті, який передано до камери зберігання речових доказів Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Гетьманська, 7б - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 2674 гривні 20 копійок.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок суду учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Суддя ОСОБА_1