Справа № 183/11615/25
№ 1-кс/183/1944/25
14 листопада 2025 року слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 11 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042350001395 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
До слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку ст. 170 КПК України надійшло клопотання СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 , про арешт майна.
В обґрунтування свого клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 10 листопада 2025 року військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись у наметовому містечку військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_1 , завдали військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тяжкі тілесні ушкодження у виді ЗЧМТ, субдуральної гематоми.
11 листопада 2025 року в період часу з 17 години 00 хвилин по 17 годину 37 хвилин проведено огляд місця події, а саме: намет №2 знаходячись у наметовому містечку військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_1 , в ході огляду місця події виявлено та вилучено: спортивну кофту чорного кольору «Adiddas»зі слідами речовину бурого кольору (далі РБК), штани джинсові зі слідами РБК.
В ході досудового розслідування встановлено, що вищевказані вилучені речі належать потерпілому ОСОБА_7 у зв'язку з чим 11 листопада 2025 року, спортивну кофту чорного кольору «Adiddas»зі слідами РБК, штани джинсові зі слідами РБК, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025042350001395.
В судове засідання прокурор не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 2, п. 4 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як передбачено ч. 2 п. 7 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що тимчасово вилучені речі: спортивна кофта чорного кольору «Adiddas» зі слідами РБК, штани джинсові зі слідами РБК, відповідають критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, а саме є матеріальними об'єктами, які зберігають на собі сліди кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже, є речовими доказами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, відомості прояке внесені 11 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042350001395, у зв'язку з чим необхідно накласти арешт на вказане майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Слідчий суддя вважає, що слідчий довів наявність достатніх підстав вважати, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, оскільки існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що тимчасово вилучене майно є доказом кримінального правопорушення і його арешт, як захід забезпечення кримінального провадження, необхідний для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, оскільки фактично є речовим доказам і зберегло на собі сліди кримінального правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 98, 107, 110, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 11 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042350001395 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - задовольнити.
Накласти арешт з забороною розпорядження та користування майном на тимчасово вилучене в ході огляду 11 листопада 2025 року майно, а саме на: спортивну кофту чорного кольору «Adiddas» зі слідами РБК, штани джинсові зі слідами РБК.
Виконання ухвали покласти на слідчого.
Контроль за дотриманням прав власника арештованого майна, до скасування арешту, покласти на прокурорів, що здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні внесеному 11 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042350001395 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню і діє до закінчення досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1