Справа № 183/9134/25
№ 2-з/183/78/25
18 листопада 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Парфьонова Д. О., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», Демарчук Наталі Олександрівни про забезпечення позову у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов'язання,
02 вересня 2025 року АТ КБ «Приватбанк» за допомогою системи «Електронний суд» звернулося з позовом до суду, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 3 % річних та інфляційні втрати за невиконання простроченого зобов'язання за кредитним договором № 2007-ПМ-154 від 04 грудня 2007 року у розмірі 715 146,33 грн.
Постановленою судом ухвалою від 11 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 18 листопада 2025 року. Встановлено строк для подання відзиву.
При підготовці справи до розгляду в матеріалах позову встановлено наявність заяви Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про забезпечення позову, долученої в якості додатків до позовної заяви, та на підставі доповідної від 18 листопада 2025 року заяву передано до канцелярії суду для проведення автоматизованого розподілу в порядку ст. 33 ЦПК України. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18 листопада 2025 року визначено головуючого суддю за заявою та заяву передано головуючому.
В заяві представник позивача, Демарчук Н. О. просить вжити заходи забезпечення позову АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за невиконання простроченого грошового зобов'язання за кредитним договором № 2007-ПМ-154 від 04 грудня 2007 року. Накласти арешт на нерухоме майно, шляхом заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, державним реєстраторам, реєстраційним службам, нотаріусам, а також будь-яким іншим суб'єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, відчужувати у будь-який спосіб та розпоряджатися нерухомим майном, в т.ч., але не виключно, шляхом продажу, дарування, міни, звернення стягнення, внесення до статутного капіталу юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність та вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна: земельної ділянки, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2182241512259, кадастровий номер: 1223283300:01:014:0221, Площа: 3.2 га, Підстава виникнення права власності: відомості з ДЗК, серія та номер: 23287546, виданий 28 вересня 2020 року, видавець: Державний земельний кадастр. Визначити, що стягувачем за ухвалою про вжиття заходів забезпечення позову є: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, ЄДРПОУ: 14360570). Визначити, що Боржником за ухвалою про вжиття заходів щодо забезпечення позову є: ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , Паспорт серії НОМЕР_2 виданий Новомосковським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 16 лютого 2000 року).
Заяву представник обґрунтовує тим, що позивачем подано позов про стягнення грошових коштів з відповідача. Наявна очевидна небезпека щодо відчуження майна іншим особам та заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. 19 травня 2016 року Братським районним судом Миколаївської області ухвалено рішення у справі № 471/391/16-ц, яким позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено. В тому числі стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № 2007-ПМ-154 від 04 грудня 2007 року в розмірі 2 414 947 гривень 04 копійок. На даний час рішення не виконано, заборгованість не погашена. Станом на дату подачі позовної заяви відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконав, заборгованість в повному обсязі не сплатив, чим порушуються права позивача. Банком отримані відомості щодо реєстрації права власності за ОСОБА_1 об'єктів нерухомого майна: земельної ділянки, Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2182241512259, кадастровий номер: 1223283300:01:014:0221, Площа: 3.2 га, Підстава виникнення права власності: відомості з ДЗК, серія та номер: 23287546, виданий 28.09.2020, видавець: Державний земельний кадастр. Оскільки права АТ КБ «Приватбанк», як кредитора, порушені, він вимушений звертатися до суду з позовом про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за невиконання простроченого грошового зобов'язання, таким чином, заходи забезпечення позову, зокрема унеможливлять зареєструвати право власності на об'єкт нерухомості за третіми особами, тим самим у позивача відпаде необхідність у докладанні значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів у разі невжиття цих заходів, звернення з новими позовами до суду. Тобто, це заходи з припинення дій, які можуть утруднити виконання у майбутньому рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Заборона вчинення реєстраційних дій є одним з визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Оскільки позов забезпечується, зокрема, забороною відчуження рухомого та нерухомого майна, та заборони здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, що належить відповідачу, ймовірність можливих збитків відповідачів, які спричинені забезпеченням позову, якщо судом буде відмовлено у задоволенні позову відсутня. Пропонує не застосовувати зустрічне забезпечення.
Сторони у судове засідання, на підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України, не викликались.
Вирішуючи заяву суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За змістом і формою, подана заява про забезпечення позову відповідає вимогам статті 151 ЦПК України.
Відповідно до п. 1, 2, 4 ч. 1, ч. 2, 3 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід ураховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Як наведено у висновку з питань застосування норм права у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22, з 15 грудня 2017 року як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Так, матеріали справи свідчать про наявність спору між сторонами з приводу стягнення заборгованості за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання, наявність судового рішення, яким визначено суму заборгованості та невиконання такого зобов'язання на момент розгляду справи.
Суду доведено наданим позивачем витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наявність у власності відповідача земельної ділянки з кадастровим № 1223283300:01:014:0221, площею 3,2 га.
Також предметом спору у зазначеній справі є стягнення з відповідача грошової суми у розмірі 715 146,33 грн, і, з урахуванням предмету позову та заявленого виду й заходу забезпечення, суд не вбачає підстав для висновку, що звернення з заявою про забезпечення позову спрямоване на зловживання учасником справи своїми правами та висновує, що захід забезпечення позову у виді арешту на майно з забороною вчинення дій є співмірним заявленим позовним вимогам з урахуванням заявленої до стягнення суми.
Водночас, з наданого позивачем витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається реєстрація права оренди на земельну ділянку 1223283300:01:014:0221 за ТОВ «Орільський об'єднаний елеватор» з датою закінчення права оренди - 31 грудня 2031 року. При цьому також убачається наявність постанови, серії та номер 69535365, виданої 17 серпня 2022 року старшим державним виконавцем Новомосковського ВДВС у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) Корєлою О. М., якою на земельну ділянку покладене обтяження у виді іншого обтяження рухомого майна, наявність арешту нерухомого майна з реєстраційним номером 9429355.
За таких обставин, з наданих позивачем доказів убачається відсутність існування реальної загрози невиконання або ускладнення виконання можливого судового рішення у справі з урахуванням обтяжень, які існують щодо майна, на яке позивач просить накласти арешт та покласти заборону на момент розгляду заяви. Крім того, застосування судом арешту призведе до створення перешкод господарській діяльності юридичної особи, яка має статус орендаря майна, щодо якого подано клопотання про вжиття заходів забезпечення та яка не є стороною у справі.
З урахуванням викладеного, підстав для забезпечення позову у справі суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 157, 260 ЦПК України, суд
у задоволенні заяви представника Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», Демарчук Наталі Олександрівни про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем складення ухвали суду.
Ухвала суду складена і підписана 18 листопада 2025 року.
Суддя Д. О. Парфьонов