Справа № 686/5845/25
Провадження № 2-п/686/67/25
12 листопада 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого судді Палінчака О.М.,
за участю секретаря судового засідання Цибульської Г.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Хмельницький заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2025 року по цивільній справі № 686/5845/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей,
встановив:
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2025 року по справі № 686/5845/25 було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дітей в розмірі 69 725 грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. 00 коп.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 коп.
30 червня 2025 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про скасування вищевказаного заочного рішення суду, у якій заявник зазначав, що
Ухвалою судді від 07 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.
11 липня 2025 року заявник ОСОБА_1 подав до суду заяву про усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення суду.
Ухвалою судді від 18 липня 2025 року у задоволенні клопотання заявника ОСОБА_1 було відмовлено та продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків заяви.
23 липня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про усунення недоліків та нову редакцію заяви про перегляд заочного рішення суду від 13 травня 2025 року у справі № 686/5845/25.
Свою заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2025 року у справі № 686/5845/25 було стягнуто з ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дітей в розмірі 69 725 грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. 00 коп. на користь ОСОБА_1 ; також було стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 коп. Сума відповідно до вимог позовної заяви поданої представником позивачки ОСОБА_2 складається з половини понесених витрат із 129 950 грн., які були витрачені на лікування доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заявник ОСОБА_1 зазначає, що не міг бути присутнім на засіданнях суду у справі № 686/5845/25 у зв'язку з направленням третім невстановленим особам судової кореспонденції, доказом чого є матеріали справи та адвокатський запит зроблений у інтересах відповідача.
Просить також взяти до уваги, що всі повідомлення про вручення відповідають Закону України від 04.10.2001 №2759-III «Про поштовий зв'язок». Також додатково в інтересах заявника було здійснено адвокатський запит до ДП «Укрпошта» та отримано відомості по даній справі та інших щодо системних перешкоджань. Відтак заявник не міг ні написати відзив, ні прийняти участь у справі, оскільки не був належним чином проінформований, а відправка судом якихось смс на номер, яким він не користується не передбачено законом як належне повідомлення.
На підставі вищенаведеного, ОСОБА_1 просить суд поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2025 року по справі № 686/5845/25; скасувати заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2025 року по справі № 686/5845/25; справу призначити за правилами загального спрощеного провадження.
Ухвалою судді від 05 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 було прийнято до провадження та призначено судове засідання.
21 жовтня 2025 року позивачка ОСОБА_1 подала до суду письмові пояснення з приводу заяви відповідача про перегляд заочного рішення суду від 13 травня 2025 року, у яких зазначила, що згідно листа АТ «Укрпошта» від 23.07.2025 року № 1.30.002.-28550-25, всі поштові відправлення, на які посилається боржник, були надруковані та надіслані судом належним чином, і в разі відсутності адресата вручались членам його сім'ї, які проживають з адресатом, що відповідає вимогам ЦПК України (ст. 128 ЦПК, п. 81 Правил надання послуг поштового зв'язку). Також зазначає, що надсилання судом SMS-повідомлень є допоміжним способом інформування, але основним було поштове повідомлення; вказує, що відповідач не спростував факту вручення повісток поштовим оператором члену його сім'ї за зареєстрованою адресою, а також, не надав жодного доказу, який би підтверджував поважність причин неявки до суду (хвороба, відрядження тощо).
Щодо витрат на лікування дітей, позивачка ОСОБА_1 вказала, що підставою звернення для проведення оперативного втручання дитині саме у клініці «Веселка» м. Львів був письмовий висновок лікаря-ортопеда вищої категорії, доктора медичних наук, експерта - ОСОБА_5 від 26.07.2024 року. Цим висновком було встановлено причину вродженої вади розвитку правої нижньої кінцівки у дитини та надано чіткі медичні рекомендації щодо необхідності проведення оперативного втручання, яке в Україні виконує лише вузьке коло фахівців, зокрема сам ОСОБА_5 - лікар, який працює в клініці «Веселка». До моменту цієї консультації жоден інший спеціаліст не зміг встановити причин патології та призначити ефективний метод лікування. На момент отримання консультації, вибору медичного закладу та планування операції відповідач ОСОБА_1 проживав разом з позивачкою та дитиною, був поінформований про стан здоров'я дитини, не заперечував проти проведення операції, але відмовився брати участь у фінансуванні. Усі витрати на лікування, включаючи купівлю імплантів та протезних елементів, підтверджені документально - рахунками, квитанціями, а також медичною випискою з історії хвороби. Також вказує, що заперечення на доводи відповідача в частині вимог щодо витрат на лікування спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не заслуговують на увагу, оскільки вони належним чином документально підтвердженні, в тому числі і висновком лікаря-невролога ОСОБА_6 . Окремо зазначає, що внаслідок систематичного ухилення відповідача від утримання дітей, позивачка була вимушена неодноразово звертатися до суду з позовами про стягнення додаткових витрат на дитину в примусовому порядку, які відповідач досі не виконав, що ще раз підтверджує його систематичне ухилення від виконання батьківських обов'язків та злісну недобросовісну поведінку.
Отже, позивачка стверджує, що заочне рішення суду від 13.05.2025 було винесене з дотриманням вимог закону; твердження боржника щодо неналежного вручення судових повісток та заочного рішення не підтверджуються фактами та документами Укрпошти; витрати на лікування дітей та додаткові потреби підтверджуються документами, відповідають нормам Сімейного кодексу України та практиці Верховного Суду; заявлені боржником підстави для перегляду заочного рішення є необґрунтованими, тому в цілому заочне рішення підлягає залишенню без змін.
22 жовтня 2025 року заявник ОСОБА_1 подав до суду додаткові пояснення у справі.
23 жовтня 2025 року (зареєстровано у суді 24 жовтня 2025 року) позивачка ОСОБА_1 подала до суду додаткові пояснення у справі.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав вимоги заяви про перегляд заочного рішення суду від 13.05.2025 року.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечила проти скасування заочного рішення суду від 13.05.2025 року.
Згідно з ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2025 року по справі № 686/5845/25 було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дітей в розмірі 69 725 грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. 00 коп.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, в силу процесуального законодавства, для скасування заочного рішення необхідно одночасне існування таких обставин: 1) поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення; 2) неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання; 3) аргументи відповідача щодо обставин справи повинні впливати на правильне її вирішення.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 року № 1871-IX, реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою: 1. створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом; ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою; 3. використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.
Статтею 4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» встановлено, що особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).
Відповідно до ч. 7. ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 130 Цивільного процесуального кодексу України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
Встановлено, що заявник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Заперечень від відповідача ОСОБА_1 щодо невірності адреси його місця реєстрації не надходило.
За вказаною адресою йому було надіслано копію позову з додатками, копію ухвали про відкриття провадження у справі № 686/5845/25 та судову повістку 07 березня 2025 року (а.с.76), проте дане поштове відправлення було повернуто до суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
03 квітня 2025 року за цією ж адресою ОСОБА_1 судом було надіслано повістку (а.с. 80), яка була вручена 08 квітня 2025 року особі «за довіреністю» (а.с. 81).
Згідно з копією листа АТ «Укрпошта» від 23.07.2025 року № 1.30.002.-28550-25, за повідомленням відповідних структурних підрозділів Укрпошти, поштові відправлення на ім'я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 : - рекомендований лист № 0610244103726 від 04.04.2025 вручено члену сім'ї адресата без підпису самого боржника; - рекомендований лист №0610255924284 від 27.05.2025 вручено члену сім'ї адресата під підпис; - інші поштові пакети Укрпошти Стандарт від 05.05.2025 вручено члену сім'ї адресата під підпис.
Отже, відповідач ОСОБА_1 про розгляд Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області цивільної справи № 686/5845/25 був повідомлений належним чином згідно вимог Цивільного процесуального Кодексу України за його зареєстрованим місцем проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наслідки неявки в судове засідання учасника справи, які зазначені у ч. 1 ст. 223 ЦПК, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто, для об'єктивної можливості перегляду заочного рішення судом, що це рішення ухвалив, обов'язково потрібна наявність обох обставин: поважності неявки до суду відповідача чи його представника та наявності доказів, які б могли істотно вплинути на вирішення справи. Такі відомості відповідно до ст. 285 ЦПК України мають бути надані відповідачем при поданні заяви про перегляд заочного рішення та докази цього - долучені до заяви про перегляд заочного рішення.
В контексті даної статті наявність однієї з підстав, зазначених у ч. 1 ст. 288 ЦПК України не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своїй сукупності названі обставини мають наслідком скасування заочного рішення.
Проаналізувавши зміст заяви ОСОБА_1 про скасування заочного рішення суду від 13.05.2025 року, суд не встановив жодної обставини, на яку б покликався заявниця як на доказ, що має істотне значення для правильного вирішення справи; також і до самої заяви не додано жодного доказу наявності обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи та які не були враховані судом при ухваленні 13 травня 2025 року заочного рішення суду у даній справі.
Так, частиною 3 статті 287 ЦПК України передбачений порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення: у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Отже, суд, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, не знаходить підстав для скасування заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.05.2025 року у цивільній справі № 686/5845/25 і відмовляє заявнику ОСОБА_1 в перегляді зазначеного рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 260, 261, 284-288 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2025 року по цивільній справі № 686/5845/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України, а саме, поданням до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів, починаючи з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повна ухвала суду складена 17 листопада 2025 року.
Суддя О.М. Палінчак