Єдиний унікальний номер 205/2254/22
Номер провадження 1-кп/205/259/25
19 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Новокодацького районного суду міста Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження №12021041690001006 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України, та
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_7
захисників - адвокатів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції)
обвинуваченого - ОСОБА_5
В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України.
У судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у якому прокурор зазначив, що на його думку наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення. Зокрема, прокурор зазначив, що ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи можливість покарання за вироком суду за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання від 10 до 15 років позбавлення волі, або довічне позбавлення волі, може переховуватись від суду. Окрім того, прокурор вказав, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, що не виключає той факт, що останній може вчиняти злочини проти власності з метою збагачення, на це вказує і те що злочин вчинений по відношенню до ОСОБА_10 вчинений з корисливих мотивів. Також, прокурор зазначив, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого, свідків та другого обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні, шляхом вмовлянь та погроз, з метою зміни показань у кримінальному провадженні та уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння, оскільки обвинувачений знайомий із деякими свідками особисто, є родичем другого обвинуваченого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також дізнався анкетні дані інших свідків, потерпілого та його родичів з матеріалів кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні відніс вирішення питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на розсуд суду.
Захисник адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного та також відніс вирішення питання щодо продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою на розсуд суду.
Захисник адвокат ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_6 у судовому засіданні віднесла вирішення питання на розсуд суду.
Колегія суддів, дослідивши клопотання про продовження запобіжного заходу та додані до нього матеріали, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого та його захисника, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
З контексту ст. 177 КПК України випливає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений, може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Колегія суддів приходить до висновку про доведеність ризиків переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 , незважаючи на те, що він одружений та має неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу. У сукупності з вищенаведеними обставинами, враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання до довічного позбавлення волі, додатково обумовлює ризик переховування останнього від суду.
Розглядаючи можливість застосування до ОСОБА_5 будь-якого альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є необхідність дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою високою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання ОСОБА_5 під вартою.
Натомість колегія суддів вважає, що зазначені у клопотанні прокурора ризики незаконного впливу обвинуваченим ОСОБА_5 на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні є недоведеними, оскільки в ході судового провадження вже допитані потерпіла та всі свідки, у зв'язку з чим ризик впливу на них наразі втратив свою актуальність.
Окрім того, колегія суддів вважає недоведеним зазначений прокурором ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень, оскільки останній раніше не був засудженим, крім того, прокурором не було надано жодних доводів на обґрунтування наявності будь-яких обставин, які б переконливо вказували на можливість обвинуваченим вдаватися у майбутньому до кримінально-протиправної поведінки, не пов'язаної безпосередньо з перешкоджанням здійснення даного кримінального провадження.
Відповідно до п. 4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Окрім того, відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання або продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд враховує у сукупності всі обставини, а саме - вік обвинуваченого, стан його здоров'я, наявність неповнолітніх дітей у ОСОБА_5 , тощо.
При вирішенні питання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу, суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб та під загрозою можливого застосування до нього суворого покарання у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке, у свою чергу, передбачено санкцією статті обвинувачення у вигляді позбавлення волі від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, у сукупності з наявністю інших встановлених обставин, переконливо доводить ризики переховування ОСОБА_5 від суду, а також доводить неможливість застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту.
Крім того, з урахуванням того, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого насильницького кримінального правопорушення, пов'язаного з умисним протиправним заподіянням смерті іншій людині, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України вважає недоцільним визначати ОСОБА_5 розмір застави, в якості альтернативного запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст.110, 170, 174, 177, 183, 331, 369, 371, 372 КПК України, колегія суддів,
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 17 січня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Судді
ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13