Справа № 686/31054/25
Провадження № 3/686/8546/25
19 листопада 2025 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Навроцький В.А., за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Стасишина А.Л., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , працюючої головним державним інспектором ГУ ДПС у Хмельницькій обл. -
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення -,
встановив:
Відповідно до протоколу серії ГП № 136469 від 20.10.2025 року: «20.09.2025 року близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 СК України, ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» щодо свого малолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який порушуючи вимоги п. 4.14 (а,г) Правил дорожнього руху раптово вийшов на проїжджу частину вул. Проскурівського Підпілля в м. Хмельницькому поза регульованим пішохідним переходом, внаслідок чого водій автомобіля «Nissan X-Trail» д.н.з. НОМЕР_1 , що рухався по вул. Проскурівського Підпілля зі сторони центру м. Хмельницького здійснив наїзд на малолітнього ОСОБА_2 , який отримав тілесні ушкодження та пошкодження одягу».
Працівниками поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП, як ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Стасишин А.Л. просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом правопорушення за ст. 184 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності, при цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Диспозиція вказаної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків за диспозицією ст.184 КУпАП не повинна вважатися будь-яка дія (бездіяльність) батьків, а такі дії чи бездіяльність повинна пов'язуватися виключно із невиконання обов'язків, які чітко передбачені законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Згідно з ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За правилами ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, духовний і моральний розвиток, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ГП № 136469 від 20.10.2025 року у ньому не чітко відображена суть вчиненого адміністративного правопорушення, так як незрозуміло в чому проявилось невиконання ОСОБА_1 передбачених Законом батьківських обов'язків.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини передбачені ст. 150 СК України та ЗУ «Про охорону дитинства», проте жоден із передбачених обов'язків, не вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 ..
Умовою настання адміністративної, а не іншого виду юридичної відповідальності є наявний причинний зв'язок між посяганням на громадський порядок або безпеку та настанням або можливим настанням наслідків, у вигляді шкоди правам та інтересам малолітнього, зокрема у даному випадку щодо піклуватися про її здоров'я.
За правилами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В судовому засіданні досліджено матеріали адміністративної справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення ГП № 136469 від 20.10.2025 року, схема місця ДТП, протокол огляду місця ДТП від 20.09.2025 року, фотозображення, письмові пояснення: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ..
Разом з тим, досліджені судом докази не доводять, що в діях ОСОБА_1 наявні умисні дії або бездіяльність, спрямовані на ухилення від виховання малолітнього ОСОБА_2 та який саме обов'язок з передбачених ст. 150 СК України, ЗУ «Про охорону» не виконала ОСОБА_1 , що зумовлює відсутність підстав для настання адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а почате підлягає закриттю в тому разі якщо, відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП не доведена у зв'язку з чим, провадження у справі необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд.
Суддя: