Справа № 204/12180/25
Провадження № 2/204/5534/25 р.
про залишення позовної заяви без руху
19 листопада 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Самсонова В.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини,-
14 листопада 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.
Позовна заява передана мені, судді Самсоновій В.В., 14 листопада 2025 року цивільною канцелярією суду.
Ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.
Згідно п. 5 та п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
Однак, в порушення вимог п. 5, п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить посилань на докази, якими діями саме відповідач не визнає, порушує чи оспорює його права відносно місця проживання дитини та її виховання, в чому саме виник спір між позивачем і відповідачем у цій частині та не вказує факту порушення її прав з боку відповідача в частині визначення місця проживання дітей та його участі в їх вихованні.
Також, позивачем в порушення вимог ст. 175 ЦПК України не додано до позовної заяви: характеризуючих даних про особу матері (батька) дитини, їх майновий стан та житлові умови, інше; позивачем не надано довідки та характеристики з місця роботи і місця проживання, інші документи, що характеризують батьків і їх відношення до дитини, поведінку за місцем роботи і за місцем проживання, а також акти обстеження житлових умов батьків, на предмет визначення місця проживання дитини.
За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
Разом з тим, звертаючись до суду з позовом про визначення місця проживання дітей, позивачем не здійснено заходів обов'язкового досудового врегулювання спору шляхом звернення до служби у справах дітей за місцем проживання дітей для отримання Висновку, який складається Службою за місцем проживання дитини на підставі зібраних матеріалів згідно Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дітей від 24 вересня 2008 року № 866, - що є обов'язковою умовою/процедурою також і відповідно до частини 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України.
Таким чином, позивачка звернулась з позовом до суду про визначення місця проживання дітей, без вжиття заходів досудового урегулювання спору, які є обов'язковими.
Крім того, враховуючи вимогу позивача про визначення місця проживання дитини разом із ним, необхідно залучити в якості третьої особи орган опіки та піклування за місцем проживання дитини в справі за даним позовом. А тому, позивачу необхідно визначитись з питанням про залучення в якості третьої особи органу опіки та піклування, зазначивши його у позовній заяві відповідно до вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Недотримання обов'язкових вимог до змісту позову є перешкодою до відкриття провадження у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, надавши строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
Згідно з частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Суд, коли відповідачем по справі зазначена фізична особа, на виконання вимоги частини шостої статті 187 ЦПК України, повинен направити запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Разом з тим, у позовній відсутні відомості, які дають можливість однозначно ідентифікувати особу відповідача (дата народження, РНОКПП), тому суд позбавлений можливості отримати інформацію у порядку частини шостої статті 187 ЦПК України та перевірити належним чином підсудність справи Чечелівському районному суду міста Дніпра.
Усуваючи недоліки, позивачу необхідно зазначити РНОКПП відповідача, надавши інші відомості (дату народження) відповідача, що дадуть можливість органу реєстрації однозначно ідентифікувати особу відповідача та отримати судом інформацію щодо її зареєстрованого місця проживання.
Крім того, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Приписами ч.ч. 5-8 ст. 43 ЦПК України визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Позивачем дану позовну заяву подано до суду через систему «Електронний суд», тобто в електронній формі. Однак, при цьому, не виконано вимоги ч. 1 ст. 177 та ст. 43 ЦПК України, та не додано до позовної заяви докази надсилання позивачем на адресу відповідача копії позовної заяви та копій всіх доданих до неї документів шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175-177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання нею даної ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься не поданою і буде повернута.
Ухвала суду не підлягає оскарженню і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В. Самсонова