Справа № 204/12344/25
Провадження № 1-кп/204/1109/25
19 листопада 2025 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні у м. Дніпро за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12025047140000284 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 жовтня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Волинської області, Ківерцівського району, м. Дерна, громадянина України, маючого середню технічну освіту, не працевлаштованого, пенсіонера, інваліда ІІІ групи, розлученого, на утриманні нікого не маючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
29 жовтня 2025 року о 03 годині 45 хвилин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21043, номерний знак НОМЕР_1 , рухався проїзною частиною на перехресті вулиці Чорних Запорожців та проспекту Богдана Хмельницького в м. Дніпро, де в районі будинку № 116 був зупинений співробітниками Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області для перевірки документів. У цей момент у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на використання підробленого документа, а саме: водійського посвідчення на ім'я « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 від 29 липня 2024 року, що посвідчує його право на керування транспортними засобами категорії «А» та «В».
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на використання підробленого документа, а саме: водійського посвідчення на ім'я « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 від 29 липня 2024 року, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що посвідчення водія, яке видане на його прізвище - ОСОБА_3 від 29 липня 2024 року, має серію та номер НОМЕР_2 , на право керування транспортними засобами категорії «А» та «В», отримане ним всупереч Положенню про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, надав працівникам поліції у якості документа, що посвідчує його особу вищевказане водійське посвідчення, яке не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчення водія, що перебувають в офіційному обігу на території України і, таким чином, використав завідомо підроблений документ.
Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразились у використанні завідомо підробленого документа, кваліфіковано за ч. 4 ст. 358 КК України.
До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додана письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності його захисника ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлені органом досудового розслідування обставини в даному кримінальному провадженні не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв'язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є умисним, закінченим кримінальним проступком, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальний проступок, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає: щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, розлучений, пенсіонер, інвалід ІІІ групи, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
З урахуванням вищевикладеного, а також наявності обставин, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді пробаційного нагляду, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 59-1 КК України.
Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу або обмеження волі не буде відповідати тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення.
Підстав для призначення обвинуваченому покарання з застосуванням положень ст. 69 КК України суд не вбачає.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь держави витрати за проведення по справі судової технічної експертизи № СЕ-19/104-25/42710-ДД від 10 листопада 2025 року, згідно наданої довідки.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369-370, 373-374, 381-382, 395 КК України, ст. 309 КК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років пробаційного нагляду.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення судової технічної експертизи № СЕ-19/104-25/42710-ДД від 10 листопада 2025 року, у розмірі 3119 (три тисячі сто дев'ятнадцять) гривень 90 копійок.
Речові докази:
- бланк посвідчення водія серії НОМЕР_2 , заповнений на ім'я « ОСОБА_3 », який переданий на відповідальне зберігання до камери схову Відділу поліції № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, квитанція № 4702, - знищити;
- диск DVD-R білого кольору, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його отримання в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, через Чечелівський районний суд міста Дніпра, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1