Справа № 686/24636/25
2/683/1674/2025
18 листопада 2025 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Кутасевич О.Г.,
з участю секретаря судового засідання Братенка В.В.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У вересні 2025 року представник позивача АТ «Сенс банк» - Котницький І.О. звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20 жовтня 2017 року ОСОБА_1 уклав із АТ «Альфа-Банк», назва якого з 12 серпня 2022 року змінена на АТ «Сенс Банк», угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №630752290 за умовами якої останній отримав кредит у сумі 3000 гривень на строк 30 місяців та оплатою відсотків за його користування а також комісійної винагороди за обслуговування кредиту. Взяті на себе зобов'язання за договором ОСОБА_1 належним чином не виконував, своєчасно та у повному обсязі не погашав заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за його користування, передбачені договором комісії у зв'язку із чим станом 26 березня 2025 року його заборгованість становить 44 762 грн 09 коп.
На підставі викладеного АТ «Сенс Банк» просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №630752290 у розмірі 44 762 грн 09 коп, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 02 вересня 2025 року вказану справу передано до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 вересня 2025 року відкрито провадження у справі і постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали не надав відзив на позов в порядку, визначеному ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що 20 жовтня 2017 року ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк» та паспорт споживчого кредиту, яким передбачено наступні умови: ліміт кредитної лінії 200000,00 грн, процентна ставка 39,9 % річних, обов'язковий мінімальний платіж 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією.
20 жовтня 2017 року ОСОБА_1 підписав оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії в АТ «Альфа-Банк». Зазначеною офертою визначено такі умови обслуговування: ліміт кредитної лінії 200000,00 грн, процентна ставка 39,99 % річних, обов'язковий мінімальний платіж 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією та зазначено порядок погашення кредиту.
12 серпня 2022 року позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміні найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.
З розрахунку заборгованості за договором №630752290 від 20 жовтня 2017 року вбачається, що станом на 26 березня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 44762,09 грн, з яких: 27419,06 грн - тіло кредиту; 17343,03 грн - відсотки за користування кредитом.
Підписавши 20 жовтня 2017 року паспорт споживчого кредиту, відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.
На підтвердження суми заборгованості надано виписку за договором №630752290, укладеним з ОСОБА_1 за період з 20 жовтня 2017 року по 26 березня 2025 року, яка містить інформацію щодо всіх здійснених відповідачем платіжних операцій та з якої вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору.
При цьому, відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ст.612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Сенс Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі всім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1049 Кодексу, вказаного вище, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , уклавши 20 жовтня 2017 року у письмовій формі договір з АТ «Альфа-Банк», погодився з усіма його істотними умовами, отримав кредит та користувався кредитними коштами , частково сплачував заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору; власного розрахунку заборгованості не надав та не довів відсутність заборгованості.
Ураховуючи викладене, позов АТ «Сенс банк» підлягає задоволенню та з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 20 жовтня 2017 року в сумі 44762,09 грн з яких 27419,06 грн сума боргу за просроченим тілом кредиту; 17343.03 грн сума заборгованості за відсотками.
Оскільки позов задоволено у повному обсязі, тому на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає також стягнення 2422,40 грн сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву акціонерного товариства «Сенс банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Сенс банк» заборгованість у сумі 44762,09 грн сума кредиту; 27419,06 грн сума боргу за просроченим тілом кредиту; 17343,03 грн сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Сенс банк» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 23494714.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя: