17.11.2025 Справа №607/23277/25 Провадження №3/607/8349/2025
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Багрій Т.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 02 листопада 2025 року о 23 год. 58 хв. в м.Тернопіль, по вул.Вояків Дивізії Галичина, 1, керував транспортним засобом - електросамокатом Vevi, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810, номер ARBF 0443, повірка дійсна до 04 червня 2026 року, що підтверджується тестом №6773 від 02 листопада 2025 року. Результат огляду становить 0,81 проміле. З результатом огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 згідний. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення не визнав посилаючись на обставини, зазначені у клопотанні про закриття провадження у справі. У клопотанні ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до п.1.10 ПДР, механічним транспортним засобом вважається транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, і цей термін поширюється на транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Вказує, що електросамокат Vevi ES400B, яким він керував, має номінальну потужність двигуна 350 Вт (0.35 кВт), тому вказаний електросамокат не може відноситись до механічних транспортних засобів. Також зазначає, що відповідальність за ст..130 КУпАП поширюється лише на водіїв механічних транспортних засобів. Крім цього, у протоколі зазначено, що електросамокат належить ОСОБА_1 , однак вказані відомості не відповідають дійсності, оскільки зі змісту відповіді служби підтримки компанії-орендодавця Vevi вбачається, що: самокат належить компанії Vevi; ОСОБА_1 є орендарем, а не власником; самокат не зареєстрований на особу Березова. При цьому, у протоколі не зазначено модель електросамоката, що не дозволяє ідентифікувати технічні характеристики транспортного засобу та віднести його до механічних транспортних засобів. У зв'язку з наведеним, просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Попри те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав, його винуватість доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, перевіреними на їх допустимість, належність та достатність, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №501732 від 03 листопада 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 02 листопада 2025 року о 23 год. 58 хв. в м.Тернопіль, по вул.Вояків Дивізії Галичина, 1, керував транспортним засобом - електросамокатом Vevi, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810, номер ARBF 0443, повірка дійсна до 04 червня 2026 року, що підтверджується тестом №6773 від 02 листопада 2025 року. Результат огляду становить 0,81 проміле. З результатом огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 згідний;
- відеозаписами, що містяться на оптичному носію інформації - DVD-R диску, якими підтверджуються обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Зокрема, на відеозаписі під назвою IMG_4936 зафіксовано, що ОСОБА_1 рухається на електросамокаті проїзною частиною дороги загального користування по вул.Вояків Дивізії Галичина, 1, м.Тернопіль. В ході керування вищевказаним самокатом, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. З відеозапису під назвою export_6dofi (00:01:21) вбачається, що ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції про те, що він вживав алкогольні напої. ОСОБА_1 не заперечує факту керування електросамокатом по дорозі загального користування. На 00:03:35 хв. вищевказаного відеозапису зафіксовано, що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка яка не відповідає обстановці. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат огляду 0,81 проміле (00:04:55), з результатом огляду ОСОБА_1 згідний, будь-яких заперечень не висловлював;
- роздруківкою приладу Drager Alcotest 6810 №ARBF-0443 від 02 листопада 2025 року, відповідно до якого результат огляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на стан алкогольного сп'яніння становить 0,81 проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого вбачається, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Результат огляду на стан сп'яніння становить 0,81 проміле. У вказаному акті міститься підпис ОСОБА_1 про те, що з результатами огляду він згідний;
- копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П 51 QM 0704 103 25, чинне до 04 червня 2026 року;
- даними рапорту командира взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП старшого лейтенанта поліції Слобода П. від 03 листопада 2025 року, у якому зазначено, що 02 листопада 2025 року приблизно о 23 год. 58 хв. в м.Тернопіль, по вул.Вояків Дивізії Галичина, 1, було виявлено транспортний засіб оснащений електричним двигуном, а саме електросамокат VEVI без номерного знаку, водій якого рухався в темну пору доби в умовах недостатньої видимості (туман) без світловідбиваючого жилета. Електросамокатом керував ОСОБА_1 , у якого були явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest 6810 №ARBF-0443, що підтверджується тестом №6773 від 02 листопада 2025 року. Результат огляду становить 0,81 проміле. З результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 був згідний.
Враховуючи наведене, суд критично відноситься до доводів ОСОБА_1 про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами, які не викликають сумнівів у своїй належності, допустимості та достатності. Суд оцінює вказані доводи як намагання ввести суд в оману з метою уникнення адміністративної відповідальності.
З досліджених судом доказів вбачається, що ОСОБА_1 керував електричним колісним транспортним засобом - двоколісним електросамокатом марки «VEVI» в м.Тернопіль, по вул.Вояків Дивізії Галичина, 1, у стані алкогольного сп'яніння, що було встановлено за результатом пройденого на місці зупинки тесту на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», який показав результат 0,81 ‰. ОСОБА_1 жодних заперечень не висловлював, з результатом огляду погодився.
Огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено з дотриманням порядку, передбаченого статтею 266 КУпАП, Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я №1452/735 від 9 листопада 2015 року (далі - Інструкція №1452/735), Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок №1103), Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція №1395).
Водій ОСОБА_1 не заперечує факту керування електросамокатом марки «VEVI» в місці та за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення. Разом з тим, ОСОБА_1 у клопотанні про закриття провадження у справі посилається на те, що електросамокат згідно технічних характеристик не підпадає під ознаки механічного транспортного засобу, тому він не може бути суб'єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначені доводи суд оцінює критично виходячи з наступного.
Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів,оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року №2956-IX ( із змінами, внесеними згідно із Законом№3220-IXвід 30 червня 2023) передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини ,що виникають при використанні транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та створенні/використанні інфраструктури для них (ст.2). У статті 1 згаданого Закону, серед інших понять визначено, що: 1) легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину; 2) низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Отже, цим нормативно-правовим актом визначено, що легкі електричні транспортні засоби є транспортними засобами і вони поділяються на дві категорії:
1) легкий персональний електричний транспортний засіб: має від одного колеса, електродвигун потужністю до 1000 Вт і розвиває максимальну швидкість до 25 км/год. (до цієї категорії підпадають всі прокатні самокати);
2) низько швидкісний легкий електричний транспортний засіб: має від двох коліс та може їхати зі швидкістю 10-50 км/год. (пристрої, які їдуть зі швидкістю понад 50 км/год не підпадають в ці категорії й розглядатимуться як мотоцикли).
Аналогічні поняття легких електричних транспортних засобів визначені і у ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» (закон в редакції Закону №3492-ІV від 23 лютого 2006 зі змінами).
Відтак, з набуттям чинності Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023), керування легким електричним транспортним засобом (елетросамокатом) в стані алкогольного сп'яніння тягне відповідальність встановлену ст.130 КУпАП.
Поняття «транспортний засіб», яке визначене у п.1.10 Правил дорожнього руху України (затверджені Постановою КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами), не суперечить поняттям, визначеним у Законі України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023 року).
Правилами дорожнього руху розмежовано поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» (п.1.10 ПДР).
Згідно з ПДР: «транспортний засіб» - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; «механічний транспортний засіб» - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Останній термін поширюється на трактори, самохідні машини та механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
З урахуванням того, що диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування будь-яким «транспортним засобом», а не тільки «механічним транспортним засобом», ОСОБА_1 у даному випадку, підлягає притягненню до відповідальності за керування електричним самокатом у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише в разі присвоєння пристрою номерного знаку чи за наявності посвідчення водія в особи, яка ним керує.
Згідно з ч.2 ст.19 Закону України «Про правотворчу діяльність», закони України (в т.ч. Закон № 2956-IX від 24 лютого 2023 року із змінами) в ієрархії нормативних актів мають вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України (в т.ч. ПДР), а тому при визначенні поняття «транспортний засіб» у даному випадку необхідно враховувати вимоги Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023 року).
У даному випадку не береться до уваги поняття «транспортного засобу», яке визначене у примітці до ст.121 КУпАП, оскільки у цій нормі чітко визначено перелік правопорушень, яких стосується таке поняття (121-126, 127-1 128-1, частинах першій і другій ст.129, ст.ст.132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 КУпАП) і серед цих правопорушень відсутня ст.130 КУпАП.
В цьому контексті суд також приймає до уваги висновки, викладені у постанові ККС ВС від 15.03.2023 у справі №127/5920/22 (провадження №61-10553св22), за якими використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінніст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом особою в стані сп'яніння. Отже, суб'єктом вказаного правопорушення є, зокрема, особа, яка керує транспортним засобом в стані сп'яніння. При цьому, вказана норма закону передбачає відповідальність осіб, які керують всіма транспортними засобами, а не лише механічними транспортними засобами та не розділяє транспортні засоби на механічні, електричні чи будь-які інші.
З урахуванням того, що Законом України «Про дорожній рух» передбачений обов'язок водіїв транспортних засобів, до категорії яких також відноситься електросамокат, не допускати випадків керування транспортним засобом у стані сп'яніння, суд зауважує на тому, що на таких водіїв також розповсюджується обов'язок, передбаченийп.2.5 ПДР України щодо проходження на вимогу поліцейського медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також п. 2.9а щодо заборони керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, навіть з урахуванням того, що такий обов'язок закріплений в розділі ІІ ПДР України, який регулює права та обов'язки водіїв механічних транспортних засобів.
Доводи ОСОБА_1 про те, що у протоколі не зазначено марку та модель електросамоката, його технічні характеристики, а також не вірно вказано власника елктросамоката не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, у якому зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокатом марки «VEVO». У клопотанні про закриття провадження у справі ОСОБА_1 зазначив, що він керував електросамокатом марки «VEVO» модель ES400B. При цьому слід зазначити, що технічні характеристики, модель та власник електросамокату не мають значення та не впливають на кваліфікацію дій особи за статтею 130 КУпАП.
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Таким чином, аналізуючи матеріали справи, суд приходить до переконання про наявність в матеріалах справи належних, достатніх і переконливих доказів, які б, поза розумним сумнівом, підтверджували, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, сімейний стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
При цьому, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв з позбавленням права керування транспортними засобами і на інших осіб - накладення штрафу.
Як вбачається з довідки виданої старшим інспектором відділу адміністративної практики УПП в Тернопільській області Кохан М. від 03 листопада 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував.
З врахуванням наведеного, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та відносно нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись статями 7, 9, 23, 36, 40-1, 130, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 605 грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяТ. Я. Багрій