05.08.2025 Справа №607/5058/25 Провадження №2/607/2326/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участі секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У березі 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 7539067 в розмірі 15 000,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн - сум заборгованості за пенею, штрафами.
В обґрунтування вказаного позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначило, що 01 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7539067, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 10 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. В п.п. 2.1. п. 2 даного договору, товариство надає клієнту кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані ОСОБА_1 первісному кредитору з метою отримання кредиту.
27 вересня 2024 року на підставі договору факторингу № 27092024, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників, позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 15 000,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 0,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами. Отож, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, ОСОБА_1 не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
Більше того, з моменту отримання прав вимог до відповідача, а саме з 27 вересня 2024 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
20 травня 2025 року судом постановлено ухвалу про визнання явки представника позивача обов'язковою.
20 травня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвокатки Притули О. Б. про зупинення провадження у справі, оскільки відповідач перебуває на військовій службі в Управлінні Служби безпеки України в Тернопільській області з 19 жовтня 2024 року по теперішній час та дане військове формування переведене на воєнний стан, він залучений та бере безпосередню участь у відсічі збройної агресії російської федерації проти України.
06 червня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» Сови Ю. М. про долучення доказів, а саме: розрахунку заборгованості за кредитним договором № 7539067 від 01 лютого 2024 року (ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та Інформаційної довідки № 20241002-1/1 від 02 жовтня 2024 року, які позивач отримав 05 червня 2025 року, звернувшись до первісного кредитора.
Отже, враховуючи вищевикладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
05 серпня 2025 року надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвокатки Притули О. Б. про залишення без розгляду її клопотання про зупинення провадження у справі, яке зареєстровано судом 20 травня 2025 року.
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» не з'явився, подав клопотання. у якому просив судові засідання проводити за його відсутності, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокатка Притула О. Б. у судове засідання також не з'явилася, проте подала заяву у якій просить слухати справу у відсутності сторони відповідача, щодо задоволення позовних вимог заперечує, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про перерахування кредитних коштів її довірителю та зарахування їх на його картковий рахунок.
За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
01 лютого 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 7539067 про надання споживчого кредиту (далі - Договір).
Як вказано в п.п. 1.1.-1.7. Розділу 1 Договору, його укладення здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток «Credit Plus». Ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Остистий кабінет/ Мобільний застосунок "CreditPlus", в порядку передбаченому Договором та/або |Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі, шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході (в т.ч. через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно Пароля входу до Особистого кабінету/Мобільного застосунку "CreditPlus". При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і, підключення до Веб-сайту/ Мобільного застосунку "CreditPlus ".
На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Сума кредиту (загальний розмір) складає 15 000 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 2,20% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього договору. Знижена процентна ставка 0,01% в день та застосовується відповідно до умов. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: - за стандартною ставкою на весь строк - 47 541,10% річних; - за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 93 13,47% річних.
Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Розділу 3 Договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
В п. 5.1. Розділу 5 Договору зазначено, що сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.п. 5.3. договору.
Згідно додатку № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 7539067 від 01 лютого 2024 року, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит з 01 лютого 2024 року по 26 січня 2025 року, сума кредиту за договором 15 000,00 гривень, проценти за користування кредитом - 108 945,00 гривень, загальна сума кредиту становить - 123 945,00 гривень.
До матеріалів справи додано паспорт споживчого кредиту з умовами, які викладені в договорі. Паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором BG7494.
27 вересня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 27092024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, вказані в реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 27 вересня 2024 року до вказаного договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 7539067 у розмірі 15 000,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до Акта прийому-передачі Реєстру боржників від 27 вересня 2024 року за Договором факторингу № 27092024 від 27 вересня 2024 року клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників, після чого, з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу № 27092024 від 27 вересня 2024 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості.
Згідно наданої позивачем картки обліку Договору ТОВ «Аванс Кредит» заборгованість ОСОБА_1 складає 15 000,00 грн.
За змістом довідки ТОВ «ПЕЙТЕК» за вих. № 20241002-1/1 від 02 жовтня 2024 року, зазначено, що 01.02.2024 14:32:14 на суму 15 000 грн., номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» - 7be2027f-93fe-400e-8661-d0b2778b959d, номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» - 42269852, Session ID - 022951436867, сайт торгівця - https://creditplus.ua, код авторизації - 312073, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .
Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджував, що відповідач отримав кредитні кошти, однак не виконує зобов'язань щодо їх повернення, а відтак порушене право підлягає захисту в судовому порядку.
Отож, до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (стаття 517 ЦК України).
Водночас, суд звертає увагу, що заміна кредитора у зобов'язанні не є беззаперечним підтвердженням того, що до позивача перейшло право вимоги саме на той розмір заборгованості, який зазначено у витязі із Реєстру боржників. За умовами вищевказаного кредитного договору відповідач мав би отримувати кошти шляхом їх перерахування в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки. Проте матеріали позову не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 отримував кредитні кошти у визначених договорами порядку та розмірах, для того, щоб суд мав можливість дійти до переконання про обґрунтованість заявлених позивачем вимог.
На підтвердження видачі ОСОБА_1 кредитних коштів надано лист ТОВ «ПЕЙТЕК» за вих. № 20241002-1/1 від 02 жовтня 2024 року, у якій вказано, що 01.02.2024 14:32:14 на суму 15 000 грн, номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» - 7be2027f-93fe-400e-8661-d0b2778b959d, номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» - 42269852, Session ID - 022951436867, сайт торгівця - https://creditplus.ua, код авторизації - 312073, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 . Проте даний лист не може бути підтвердженням того, що саме ОСОБА_1 перераховувалися кошти за договором № 7539067 про надання споживчого кредиту від 01 лютого 2024 року, адже у реквізитах здійснення грошового переказу відсутня така інформація.
Також суд звертає увагу на те, що Порядок та умови надання кредиту за Договором передбачають, що кошти кредиту надається Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Однак, при матеріалах справи відсутня інформація про те, що вказана платіжна картка належить відповідачу. Натомість позивач має доводити свої вимоги і не був обмежений у праві клопотати перед судом про витребування інформації, яка становить банківську таємницю або ж про витребування іншої інформації, в отриманні якої він має перешкоди.
Отож, оскільки надана суду інформація про перерахунок коштів не містить відомостей, що переказ було здійснено саме на виконання умов Договору № 7539067 про надання споживчого кредиту від 01 лютого 2024 року, як і судом не було встановлено, що картковий рахунок на який було здійснено переказ 15 000,00 грн, належить саме відповідачу, суд виснує про те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, користування ними та неповернення у строк, встановлений Договором.
Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
При цьому за умовами вищевказаного договору факторингу, Кредитор мав зобов'язання передати Новому Кредитору документацію по Боржниках, зазначених у Реєстрі Боржників, що вказує на відсутність перешкод у ТОВ «ФК «ЄАПБ» в наданні до суду доказів на підтвердження розміру отриманих саме відповідачем кредитних коштів.
Отже, саме ТОВ «ФК «ЄАПБ» не довело позов, що є його, а не відповідача, процесуальним обов'язком (статті 12, 13, 81 ЦПК України). Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 156/268/21.
Більше того, у своїй позовній заяві до суду ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило розглянути справу у його відсутність та у подальшому представник позивача на призначенні засідання не з'являвся, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа №755/18920/18, провадження № 61-17205ск19.
За таких умов в ході розгляду справи позивачем не було доведено факту видачі відповідачу кредитних коштів, а також відповідно і користування ними, а тому суд доходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до частини 1, пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Таким чином, судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції слід віднести на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ».
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 536, 611, 612, 624-625, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 128, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя О. Я. Герчаківська