Справа № 598/2019/25
провадження № 3/598/868/2025
іменем України
"17" листопада 2025 р. Суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Гудима І.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №4 (м.Збараж) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч.1 ст.173-2 КпАП України,
встановив:
До провадження Збаразького районного суду надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КпАП України.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №732437 від 18 липня 2025 року ОСОБА_1 звинувачується в тому, що «18.07.2025 року близько 16:30 год. ОСОБА_1 перебуваючи за місцем спільного проживання на АДРЕСА_1 виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою своєму брату ОСОБА_2 , чим своїми діями міг завдати психологічної та моральної шкоди здоров'ю потерпілого».
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак на адресу суду надійшло клопотання його представника адвоката Алексенко С.Л. в якому він просить закрити адміністративне провадження щодо ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. У клопотанні представник зазначає, що наведені в протоколі відомості не відповідають фактичним обставинам події, а матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували вчинення ним домашнього насильства. Адвокат наголошує, що у день події у ОСОБА_2 , який перебуває на обліку з психічними розладами, спостерігалося загострення та агресивна поведінка, що й спричинило між братами звичайний побутовий конфлікт, який не має ознак домашнього насильства. При цьому працівники поліції, не з'ясувавши реальних обставин інциденту, склали два ідентичних адміністративних протоколи - як щодо ОСОБА_1 , так і щодо його брата, що свідчить про формальний підхід до фіксації події та неможливість об'єктивно визначити ініціатора конфлікту. У зв'язку з наведеним адвокат вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, і провадження підлягає закриттю.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, що додані до нього, вважаю, що дана адміністративна справа підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення виходячи із наступного.
Частиною 1 статті 173-2 КпАП України передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
У відповідності до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина друга ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.
Враховуючи викладене, в справах про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню положення ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно вимог ч.2 ст.251 КпАП України обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, в якості доказів вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано вищезазначений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №732437 від 18.07.2025 року (а.с.1); протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.07.2025 року (а.с.2-3), копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 (а.с.4).
По суті єдиним доказом на підтвердження скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується, є відомості зі слів заявника, які відображені в протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.07.2025 року.
Разом з тим, в ході судового засідання не здобуто інших доказів об'єктивного характеру, які б спростовували покази ОСОБА_1 та його захисника, які викладені в клопотання про закриття адміністративного правопорушення, та підтверджували б скоєння останнім вищевказаного адміністративного правопорушення.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що факт вчинення адміністративного правопорушення має бути підтверджений лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», і таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, дослідивши надані матеріали, враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи, вважаю, що в притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зач.1 ст.173-2 КпАП України, слід відмовити, а справу провадженням закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст.173-2, п.1 ст.247, 284, 294 КпАП України, суддя,-
постановив:
В притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КпАП України відмовити, а дану справу провадженням закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На дану постанову може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СУДДЯ Ігор ГУДИМА