18.11.2025
Справа № 482/280/25
Номер провадження 3/482/303/2025
Іменем України
18 листопада 2025 року місто Нова Одеса
Суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області Кічула В.М., в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, громадянина України, місце роботи не відоме, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
встановив:
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 236364 від 02.02.2025 року, 01.02.2025 року о 23 год. 03 хв. в м. Нова Одеса, по вул. Центральній, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення мови та координації рухів, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки водій відмовився та зажадав проїхати до медичного закладу КНП «МОЦПЗ», де у присутності лікаря також відмовився від медичного огляду, тим самим своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснивши, що 01.02.2025 року приблизно о 22.00-22.30 год. (точного часу не пам'ятає) в м. Нова Одеса, по вул. Центральній, біля АЗС «WOG» його було зупинено працівниками поліції і на їхню вимогу він проходив огляд на стан сп'яніння за допомогою спецтехзасобу «Драгер», результат якого не підтвердив того, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Після того, як ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою спецтехзасобу Драгер та був відпущений працівниками поліції, його зупинив інший патрульний екіпаж працівників поліції, які назвалися, що вони працівники поліції Новоодеського відділення і які забрали у нього посвідчення водія та техпаспорт та повідомили, щоб він їхав у райвідділ поліції.
В подальшому, коли ОСОБА_1 почав рух, ці ж самі працівники поліції знову зупинили його, це було вже о 23.03 год (відповідно до протоколу 01.02.2025 року), та почали вимагати від нього посвідчення водія та документи на транспортний засіб, при цьому його документи на автомобіль були у цього екіпажу патрульних поліцейських. Вказував, що цей момент спілкування з поліцією надано до протоколу працівниками поліції в якості доказу його вини за ч.1 ст. 130 КУпАП і долучено відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейських (відеофайл 0000000 0000002 0250201230350_0017, зйомка розпочинається 01 лютого 2025 року о 23 год. 02 хв.) відповідно, зазначив, що на цьому відео не зафіксовано момент попередньої зупинки його транспортного засобу та моменту його спілкування та проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою спецтехзасобу «Драгер». Додатково вказав, що дане відео підтверджує, що його спілкування з поліцейськими починається з того, що він їм зазначає про те, що у них знаходяться його документи на автомобіль і що вони його перед цим зупиняли і він уже проходив медичний огляд за допомогою алкотестеру «Драгер».
Далі вказав, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 проїхати до КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» МОР, з метою проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, на що він надав свою згоду.
Перебуваючи уже в приміщенні КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» МОР медичним працівником було надано ОСОБА_1 бланк заяви про надання дозволу на проведення огляду, який ОСОБА_1 мав заповнити, тим самим надавши згоду на проведення психіатричного огляду, але відмовився від цього та повідомив, що надає згоду на проведення огляду на стан сп'яніння, але в результаті цього на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення.
При цьому просив врахувати, що перебуваючи у медичному закладі ОСОБА_1 весь час (неодноразово) виявляв згоду на проходження огляду, просив відібрати у нього кров та сечу, тобто не відмовлявся від його проходження, вів себе адекватно. Просив щоб лікар обов'язково прописав у своїх документах, що за призначенням лікаря він приймає лікарські препарати, в тому числі і Інгаліпт-Н, що містить спирт. На підтвердження цього, долучив суду копію рецепту лікаря, виписаного на ім'я ОСОБА_1 та Інструкцію для медичного застосування лікарського засобу Інгаліпт-Н, в якій міститься інформація про те, що препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами і механізмами, однак водіям автотранспорту слід враховувати можливе спотворення результатів дослідження на алкоголь.
Також вказав, що ані лікар, ані працівники поліції йому доступно не пояснили, що це за згода, яку він повинен підписати, та не назвали нормативного акту, яким це передбачено. Окрім того йому не було роз'яснено, що відмова від підписання запитуваної в нього згоди, є фактичною відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння.
Далі, в письмових поясненнях, поданих через канцелярію суду, вказав, що після доставки його працівниками поліції до дому близько о першій годині ночі 02.02.2025 року, він знову поїхав до того ж медичного закладу, де о 01:50 год. пройшов медичний огляд, за результатами якого йому видали виписку №96 від 02.02.2025 року, яка підтвердила, що він тверезий.
Захисниками Мартинюка С.А. до суду подавалися письмові заяви про закриття провадження у справі, з посиланням на відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно до вимог ст. статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень статті 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішується питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції (п.8 розділу ІІ).
Пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції визначено, що метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Відповідно до п. п. 2-4, 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17грудня 2008 року (далі - Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.
Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов'язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи відеозапису, зйомка розпочинається з того, що автомобіль працівників поліції стояв за автомобілем ОСОБА_1 . Далі ОСОБА_1 почав рух, і працівники поліції поїхали за ним та в подальшому зупинили його. При спілкуванні з поліцейськими, на їх вимогу надати документи ОСОБА_1 вказав, що вже їх їм надав і документи у них. Працівники поліції вказали, щоб ОСОБА_1 пошукав ці документи у себе в машині.
Далі на місці зупинки ОСОБА_1 працівник поліції повідомив про наявність ознак алкогольного сп'яніння та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 погодився.
Працівники поліції доставили ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» МОР.
В медичному закладі медичний працівник надала ОСОБА_1 підписати інформаційну згоду на проходження медичного огляду. При цьому жодного роз'яснення, що саме означає така згода, ОСОБА_1 надано не було, медпрацівниця лише повідомила, що вони діють по наказах та інструкціях, і у разі непідписання цієї згоди буде оформлено відмову від проходження медичного огляду.
При спілкуванні ОСОБА_1 з працівниками поліції, медичний працівник повідомила, щоб нікого не затримувати необхідно підписати дану згоду.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовився підписати таку згоду, оскільки бланк такої не був заповнений, і він повідомив що не може її підписати, оскільки не знає що у цій згоді напише лікар, але повідомив, що бажає пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, і вже після відібрання у нього зразків, підпише все.
Далі лікар вказала до ОСОБА_1 , що після підпису він продує в Драгер і поїде. ОСОБА_1 ще раз повідомив, що Драгер може показати алкоголь, оскільки він приймає медичні препарати, тому хоче здати кров та мочу.
Із долучених ОСОБА_1 документів дійсно вбачається, що за рецептом лікаря йому було виписано ряд медичних препаратів, в тому числі і Інгаліпт-Н. В Інструкції для медичного застосування лікарського засобу Інгаліпт-Н, зазначено про те, що препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами і механізмами, однак водіям автотранспорту слід враховувати можливе спотворення результатів дослідження на алкоголь.
Можливі наслідки при застосуванні Інгаліпту-Н пояснюють поведінку ОСОБА_1 .
Загалом, відповідно до наявного в матеріалах справи відеозапису, ОСОБА_1 , перебуваючи у медичному закладі, неодноразово виявляв згоду на проходження огляду, просив відібрати у нього кров та сечу, тобто не відмовлявся від його проходження.
Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а в розділі ІІІ відсутні посилання на необхідність підписування водієм інформаційної згоди на огляд і не пов'язана можливість такого огляду з підписанням цього документу.
Вищевказаною Інструкцією не передбачено, що відмова від підписання інформаційної згоди розцінюється, як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Долучені до справи відеофайли події не підтверджують належного роз'яснення ОСОБА_1 ані медичним працівником, ані працівниками поліції наслідків не підписання інформаційної згоди, не названо нормативних актів, якими передбачено підписання такої згоди.
Таким чином суд вважає, що під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння у медичному закладі не дотримано вимог Інструкції щодо проведення огляду.
Статтею 19 Конституції України визначено, що посадова особа органу державної влади зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З врахуванням наведеного, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у невиконанні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху і відмові від проходження медичного огляду на стан сп'яніння не встановлена, оскільки від огляду на стан сп'яніння він не відмовлявся.
Крім того судом, з метою повного та всебічного розгляду справи, в задоволення заяв та клопотань сторони захисту, було витребувано з органів Національної поліції відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, про зупинку ОСОБА_1 до 23 год. 03 хв. 01.02.2025 року, а також було викликано, з метою допиту в якості свідка, фельдшера КНП «МОЦПЗ» МОР ОСОБА_2 , однак будь-яких доказів щодо зупинки ОСОБА_1 до 23 год. 03 хв. 01.02.2025 року до суду не надано, медичний працівник у судове засідання для надання пояснень не з'явилася.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так у рішенні Європейського суду з прав людини від 13 квітня 2023 року у справі «Mayboroda v. Ukraine» ЄСПЛ висловився щодо інформованої згоди пацієнтів, зокрема вказав, що держави зобов'язані вжити необхідних заходів для того, щоб лікарі враховували можливі наслідки запланованої медичної процедури та заздалегідь інформували пацієнтів про ці наслідки з метою одержання належної інформованої згоди (§ 52). Якщо ж пацієнт належним чином заздалегідь не поінформований - держава потенційно може нести відповідальність за статтею 8 Конвенції. Крім того, суд встановив, що через відсутність необхідного національного регулювання, вказівок, правил, професійних стандартів чи інших документів, Україна не виконала свого позитивного обов'язку створити належну нормативну базу для захисту права заявника на інформовану згоду. Відповідно, мало місце порушення статті 8 Конвенції в частині порушення права заявниці на інформовану згоду (§§ 57, 64, 65).
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Слід зазначити, що складання протоколу про адміністративне правопорушення та підготовка матеріалів для їх розгляду покладено на органи Національної поліції України, що не слід ототожнювати із повноваженнями суду, який розглядає справи про адміністративні правопорушення із винесенням рішення, передбаченого положеннями КУпАП, зокрема: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 Кодексу; про закриття справи.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та відмовся від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, а згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33 - 35, 221, 252, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284, 285 КУпАП, суд, -
постановив:
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 236364 від 02.02.2025 року.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя В.М. Кічула