Справа № 450/783/23 Провадження № 2-др/450/38/25
"11" листопада 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Мельничук І. І.
при секретарі Дикій О. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити заяву відповідача ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 450/783/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю одного з подружжя, -
26.09.2025 року Пустомитівським районним судом Львівської області ухвалено рішення у цивільній справі № 450/783/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю одного з подружжя, яким в задоволенні позову - відмовлено.
07.10.2025 року через канцелярію Пустомитівського районного суду Львівської області відповідачем ОСОБА_1 скеровано заяву про винесення додаткового рішення, в якій вона просить суд ухвалити додаткове рішення суду, яким стягнути з позивача, яким є ОСОБА_2 на її користь- 40 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Заяву обґрунтовує тим, що при поданні відзиву на позовну заяву відповідач вказала, що з метою захисту її прав у даній справі нею залучено адвоката, тому відповідач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу згідно ст. 137 ЦІК України, у розмірі 10 000 (десяти тисяч) гри. 00 коп. за підготовку відзиву (з додатками), 2 000 (двох тисяч) грн. 00 коп. за участь представника (адвоката) відповідача у кожному судовому засіданні, а також 2 000 (двох тисяч) гри. 00 коп за кожну наступну годину наданих відповідачеві послуг професійної правничої допомоги адвоката (за винятком участі в судових засіданнях). При цьому відповідач зазначила, що вправі відкоригувати дану суму залежно від суми фактичних витрат на професійну правничу допомогу згідно вимог ст. 134, 137 ЦПК України. Разом з тим, Адвокатським об'єднанням «СЕНАТОР» фактично надано правничу допомогу у значному обсязі, що підтверджується детальним описом виконаних робіт, кількістю судових засідань, підготовлених процесуальних документів та адвокатських запитів. Загальна сума витрат становить 40 000 грн, що відповідач просить стягнути з позивача в порядку розподілу судових витрат. У заяві наголошується, що відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар адвоката визначається умовами договору та має бути розумним, а також враховувати складність справи, витрачений час і необхідність процесуального супроводу. Крім того, представник відповідача посилається на ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами незалежно від того, чи були вони фактично сплачені, чи тільки підлягають сплаті. У підтримку цього наведено правові позиції Верховного Суду (справи № 280/2635/20, № 922/445/19), а також висновки Великої Палати Верховного Суду (справа № 910/12876/19), де наголошено на критеріях реальності, неминучості та розумності витрат. У заяві також зазначено, що поведінка позивача під час розгляду справи - численні клопотання про відкладення, несвоєчасне подання доказів, подання документів сумнівного походження - істотно ускладнила розгляд справи та збільшила обсяг роботи адвоката відповідача. У підсумку представник відповідача просить суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з позивача 40 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки такі витрати є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають вимогам процесуального законодавства.
22.10.2025 року на адресу суду подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 450/783/23 представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Гриневичем М. М., які він мотивує тим, що заявлені відповідачем витрати на правничу допомогу у розмірі 40 000 грн є безпідставними, документально неналежно підтвердженими та такими, що не відповідають критеріям реальності, необхідності та розумності, встановленим процесуальним законом.Представник позивача зазначає, що акт про надання правової допомоги датований 01.10.2025 року, тобто підписаний після спливу 5-денного строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України для подання доказів судових витрат. Заяву відповідача зареєстровано судом 07.10.2025 року, що свідчить про пропуск строку та є підставою для залишення такої заяви без розгляду. Крім того, адвокат Гриневич М. М. наголошує, що договір від 18.02.2023 року, доданий відповідачем, не містить погоджених сторонами цін або тарифів, не містить умов розрахунку вартості послуг, а також не підтверджує погодження відомостей, на які посилається акт. В самому акті згадуються пункти договору, яких у поданому тексті договору немає. Відсутні також будь-які докази фактичної оплати відповідачем послуг адвоката. Окремі види робіт, включені в акт, на думку представника позивача, не є процесуально необхідними, зокрема: клопотання про постановлення окремої ухвали або клопотання про виклик відповідача для надання пояснень, які законом не вимагаються і не потребують складення письмових проектів. Деякі з підготовлених клопотань відповідач навіть не підтримала в судовому засіданні. Позивач також вказує, що вартість 10 000 грн за відзив є очевидно завищеною, оскільки не вказано час, витрачений на його підготовку, справа не була складною, а договір не містив умов щодо такої ціни. У запереченнях наводяться норми ст. 137 та ст. 141 ЦПК України, а також практика Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких суд має оцінювати витрати з погляду їх дійсності, неминучості, розумності та співмірності. Натомість відповідач не довела реальність витрат і не надала належних доказів їх обчислення. З урахуванням викладеного адвокат Гриневич М. М. вважає, що заявлена відповідачем сума у 40 000 грн не відповідає критеріям процесуального закону, а з огляду на фактичний обсяг роботи адвоката, складність справи та принцип розумності витрати на правничу допомогу у цій справі не можуть перевищувати 15 000 грн.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Рісна Ю. Б. у судове засідання не з'явилась, однак подала через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Гриневич М. М. в судове засідання не з'явився, однак подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, у зв'язку із зайнятістю у розгляді іншої справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків:
судом встановлено, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.09.2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю одного з подружжя, в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю одного з подружжя - відмовлено.
При ухваленні рішення, судом не вирішувалось питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені відповідачем при розгляді даної справи. 07.10.2025 року відповідачем ОСОБА_1 на адресу суду була подана заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу. У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 , поданому на адресу суду 22.05.2023 року ОСОБА_1 зазначено, що відповідач очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000 (десяти тисяч) грн. 00 коп. за підготовку цього Відзиву (з додатками), 2 000 (двох тисяч) грн. 00 коп. за участь представника (адвоката) відповідача у кожному судовому засіданні, а також 2000 (двох тисяч) грн. 00 коп. за кожну наступну годину наданих відповідачеві послуг професійної правничої допомоги адвоката (за винятком участі в судових засіданнях). Відповідні підтверджуючі витрати (що сплачені або мають бути сплачені) докази будуть подані з урахуванням вимог ЦПК України протягом (не пізніше) п?яти днів після ухвалення рішення суду в справі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі N 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: "На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат".
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.2 ст.141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.2 ст.141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 4, 5, 9 ст. 141 ЦПК України.
При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі N362/3912/18 (провадження N61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі N201/14495/16-ц (провадження N61-22962св19).
В обґрунтування розміру понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн. до матеріалів справи надано копії наступних документів: Договору доручення та представництво інтересів та надання правничої допомоги (правової допомоги) від 18.02.2023 року; Акта про надання правової допомоги (приймання наданих послуг) № 1 від 01.10.2025 року; ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1204738 від 24.05.2023 року; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 500 від 28.02.2011 року.
Згідно Договору доручення та представництво інтересів та надання правничої допомоги (правової допомоги) від 18.02.2023 року, укладеного між Копою Оксаною Миколаївною, з одного боку,
та Адвокатським об'єднанням «СЕНАТОР», в особі керуючого партнера (керівника) Рісної Юлії Богданівни, з іншого боку, сторони уклали цей Договір про наступне: об?єднання через своїх учасників (перелік яких визначений у пункті 2 Договору), кожен з яких діє окремо та незалежно один від одного, уповноважене надавати правничу допомогу (правову допомогу) та представляти інтереси Клієнта в усіх: державних органах; органах місцевого самоврядування (включаючи виконавчі органи); в органах, уповноважених здійснювати примусове виконання судових рішень і рішень інших органів; інших підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування; перед фізичними особами та фізичними особами - підприємцями, в судах будь-якої інстанції, включаючи загальні, господарські, адміністративні, а також третейські суди.
Пунктом 7 Договору визначено, що обсяг та вартість виконаних за даним Договором доручень фіксується в акті (-ах), що підписується Сторонами або їх повноважними представниками.
Згідно Акта про надання правової допомоги (приймання наданих послуг) № 1 від 01.10.2025 року вбачається, що відповідно до договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 18.02.2023 року Адвокатське об?єднання «СЕНАТОР» надало Копа Оксані Миколаївні правову допомогу (юридичні послуги) в обсязі, визначеному п. 2.1. розділу 2 Договору, загальною вартістю 40 000,00 грн., про що і складено цей акт, в даному акті наданий перелік послуг, зокрема: 1) правова допомога згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 18.02.2023 р., яка полягає у підготовці проекту відзиву на позовну заяву у справі № 450/783/23, одиниця виміру - послуга, кількість - 1, ціна - 10 000,00 грн, сума - 10 000,00 грн; 2) правова допомога згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) 18.02.2023 р., яка полягає у представництві інтересів клієнта у судових засіданнях у справі № 450/783/23, які відбулись 09.08.2023 р., 06.10.2023 p., 17.07.2024 р., 08.10.2024 р., 16.04.2025 р., 02.05.2025 р., 07.08.2025 р., 22.09.2025 р., одиниця виміру - послуга, кількість - 8, ціна - 2000,00 грн., сума - 16 000,00 грн.; 3) правова допомога згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 18.02.2023 р., яка полягає у підготовці адвокатських запитів до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області, ОКП «БТІ та ЕО», Львівської районної державної адміністрації, архівного управління Львівської районної військової адміністрації, Приватного нотаріуса Леон М.В. з метою забезпечення захисту відповідача у справі, одиниця виміру - год; кількість - 3, ціна- 2000,00 грн., сума - 6000,00 грн.; 4) правова допомога згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 18.02.2023 р., яка полягає у підготовці проекту клопотання про виклик відповідача для дачі особистих пояснень та допит відповідача як свідка у справі № 450/783/23, одиниця виміру - год, кількість - 0,5, ціна - 2000,00 грн., сума - 1000,00 грн.; 5) правова допомога згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від
18.02.2023 р., яка полягає у підготовці проектів клопотань про виклик свідків у справі № 450/783/23, одиниця виміру - год, кількість - 1, ціна - 2000,00 грн., сума - 2000,00 грн; 6) правова допомога згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 18.02.2023 р., яка полягає у підготовці проектів клопотань про витребування доказів у справі № 450/783/23, одиниця виміру - год, кількість - 1,5, ціна - 2000,00 грн., сума - 3000,00 грн.; 7) правова допомога згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 18.02.2023 р., яка полягає у підготовці проекту клопотання про постановлення окремої ухвали про порушення законодавства у справі № 450/783/23, одиниця виміру - год, кількість - 1, ціна - 2000,00 грн., сума - 2000,00 грн. Разом сумою на 40 000, 00 грн.
Суд вважає за необхідне зазначити, що надання доказів про факт та розмір витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
У постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 постанови).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Суд враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.
Враховуючи особливості предмета спору, який стосується визнання майна особистою власністю одного з подружжя, повну відмову у позові, складність справи, кількість досліджених доказів, тривалість розгляду, а саме з 21.02.2023 року, характер правових послуг, найменування робіт, зазначених в Акті про надання правової допомоги (приймання наданих послуг) № 1 від 01.10.2025 року, заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, а також оцінюючи заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн. через призму її виправданості, обґрунтованості та відповідності засадам справедливості, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення відповідної заяви.
Суд відхиляє доводи представника позивача - адвоката Гриневича М. М. про те, що відповідач подав поза межами передбаченого процесуального строку таку заяву, а тому відсутні підстави для розгляду питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, оскільки у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 , поданому на адресу суду 22.05.2023 року зазначено, що відповідач очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000 (десяти тисяч) грн. 00 коп. за підготовку відзиву (з додатками), 2 000 (двох тисяч) грн. 00 коп. за участь представника (адвоката) відповідача у кожному судовому засіданні, а також 2000 (двох тисяч) грн. 00 коп. за кожну наступну годину наданих відповідачеві послуг професійної правничої допомоги адвоката (за винятком участі в судових засіданнях). Відповідні підтверджуючі витрати (що сплачені або мають бути сплачені) докази будуть подані з урахуванням вимог ЦПК України протягом (не пізніше) п?яти днів після ухвалення рішення суду в справі.
Разом з тим, 30.09.2025 року о 16:40:07 представником відповідача - адвокатом Рісною Ю. Б. отримано в електронному кабінеті документ в електронному вигляді «Рішення» від 26.09.2025 року, згідно довідки про доставку електронного документу, наявної в матеріалах справи, заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 450/783/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю одного з подружжя відповідачем подано на адресу суду 07.10.2025 року, що, на переконання суду, свідчить про подання заяви в межах процесуального строку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Отже, формальні підстави для залишення заяви без розгляду відсутні, а доводи представника позивача у цій частині є необґрунтованими і судом відхиляються.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає обґрунтованим і справедливим визначити розмір витрат на правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн, як таку, що відповідає критеріям розумності, виправданості та співмірності зі складністю справи та обсягом наданих послуг.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133-141, 259, 268, 270 ЦПК України, суд
заяву відповідача ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 450/783/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю одного з подружжя - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) понесені витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення складено 11.11.2025 року.
СуддяІ. І. Мельничук