Справа №463/6554/25
Провадження №2/463/1983/25
про відвід судді
18 листопада 2025 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судового засідання: Онишкевича О.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові заяви позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Стрепка Назара Любомировича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Львівська міська рада, ОСОБА_2 про визнання права власності, -
адвокат Телішевський І.Д, діючи в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру серії ВС №1383916 від 14 липня 2025 року, звернувся до суду з позовом до відповідача, відповідно до якого просить визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 85,9 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., який складається з приміщень: І (коридор) площею 8,5 кв.м, 1-1 (коридор) площею 5,0 кв.м., 1-2 (кухня) площею 6,8 кв.м., 1-3 (житлова кімната) площею 17,4 кв.м., 1-4 (житлова кімната) площею 15,4 кв.м., 1-5 (сходова клітка) площею 1,8 кв.м., що знаходяться на першому поверсі, та службових приміщень, які знаходяться в підвалі - І площею 19,2 кв.м., ІІ площею 11,8 кв.м., згідно технічного паспорта, внесеного в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва - реєстраційний номер у реєстрі будівельної діяльності - ТІ01:4347-3304-0717-1574, ідентифікатор об'єкта нерухомого майна 01.2405247.4982646.20241022.82.0000.58, які були виділені з будинку по АДРЕСА_1 та подаровані ОСОБА_1 ОСОБА_4 згідно договору дарування від 2 червня 1993 року, визнаного дійсним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 1 липня 2004 року в цивільній справі № 2-1066/2004р. При цьому просив звільнити позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Матеріали позову надійшли до Личаківського районного суду м. Львова через систему «Електронний суд» 16 липня 2023 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Стрепка Н.Л.
Ухвалою суду від 8 серпня 2025 року в задоволенні клопотання представника позивача Телішевського І.Д. про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за звернення до суду з позовом відмовлено, відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за звернення до суду з позовом до ухвалення судового рішення у справі; прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження у справі та призначено підготовче засідання на 16 жовтня 2025 року.
В підготовчому засіданні 16 жовтня 2025 року розгляд справи було відкладено у зв'язку з клопотанням представника позивача та виявленням описки в ухвалі суду про відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 16 жовтня 2025 року виправлено описку в ухвалі суду у даній справі від 8 серпня 2025 року, виклавши перший абзац мотивувальної частини в виправленій редакції.
В наступному підготовчому засіданні 17 листопад 2025 року головуючим суддею було повідомлено, що представник третьої особи Львівської міської ради Попович Я.Д., який з'явився у вказане засідання, є його однокурсником, відводів у зв'язку з цим учасниками підготовчого засідання головуючому судді заявлено не було, в засіданні в подальшому оголошено перерву за клопотанням представника відповідача, наступне засідання призначено на 17 грудня 2025 року.
Водночас, 18 листопада 2025 року позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 подали до суду заяви про відвід головуючого судді Стрепка Н.Л. від розгляду вказаної справи.
Вказали, що в судовому засіданні 17 листопада 2025 року суддя Стрепко Н.Л. повідомив, що представник третьої сторони, з яким суд розглядає справу, є його колишнім однокурсником, з яким він навчався протягом 5 років та добре знайомий. Позивач вважає, що особисте знайомство та тривалі стосунки між суддею та представником третьої сторони Львівської міської ради, яка бере участь у справі і має процесуальні права, створюють об'єктивний сумнів у неупередженості судді. Третя особа також зазначила, що вказана обставина створює об'єктивний сумнів у неупередженості судді щодо однієї зі сторін процесу. У зв'язку з наведеним на підставі ст. 36 ЦПК України просять відвести суддю від розгляду справи.
Відповідно до вимог ч.ч. 2, 7, 8 ст. 40 ЦПК України подана заява про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу, невідкладно без повідомлення учасників справи та відтак, згідно з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, подану заяву, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.
Так відповідно до ч. 1 такої питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
При цьому згідно з ч. 2 даної статті питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Так статтями 36, 37 ЦПК України визначено перелік підстав, коли суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), у зв'язку з якими відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України йому може бути заявлено відвід учасниками справи.
Зокрема, відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Положення статті 36 ЦПК України містять в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
При цьому згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.
Таким чином, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість, навести відповідні аргументи, докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
При цьому положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
У справі «П'єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, що свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу, відповідно, - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Вивчивши підстави для відводу головуючого судді Стрепка Н.Л., які заявлені позивачем та третьою особою, суд вбачає, що останні знаходять своє підтвердження, оскільки представник третьої особи у даній справі Львівської міської ради Попович Я.Д., який представляє інтереси такої на підставі Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є колишнім однокурсником головуючого судді, про що ним було зокрема повідомлено в підготовчому засіданні 17 листопада 2025 року, однак дослідивши заяву та матеріали справи суд вважає, що на даний час підстав для ствердження того, що суддя є небезстороннім у розгляді справи немає.
Водночас враховуючи наведені вище норми та практику Європейського суду з прав людини, хоч на думку суду на даний час і відсутні підстави для твердження того, що суддя є небезстороннім у розгляді справи, однак з метою забезпечення справедливого і публічного розгляду справи незалежним і безстороннім судом в очах будь-якого розумного спостерігача та суспільства в цілому, забезпечення умов за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнів в об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду даної справи, заявлені відводи підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд, -
заяви позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 про відвід судді - задовольнити.
Відвести суддю Стрепка Назара Любомировича від розгляду цивільної справи №463/6554/25, провадження №2/463/1983/25, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Львівська міська рада, ОСОБА_2 про визнання права власності.
Матеріали цивільної справи №463/6554/25, провадження №2/463/1983/25, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Львівська міська рада, ОСОБА_2 про визнання права власності - передати для визначення судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Ухвала про відвід судді апеляційному оскарженню не підлягає.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків НОМЕР_2 .
Треті особи: Львівська міська рада, місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04055896;
ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя: Стрепко Н.Л.