Справа № 463/10530/24
Провадження № 2/463/704/25
05 листопада 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Нора Н.В.
при секретарі - Заверуха О.Б.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
позивач ОСОБА_1 звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_4 , в якому просить суд припинити з 11.11.2024р. стягнення з нього аліментів на користь Відповідача по судовому наказу Пустомитівського районного суду від 11.04.2023 р. та визнати виконавчий лист, виданий відділом Державної виконавчої служби Личаківського РУЮ таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (в даний час, за її твердженням - ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 12.11.2024р. і до повноліття дитини. Враховуючи відмову Відповідача від добровільної участі в утриманні дитини, видати судовий наказ про стягнення аліментів з Відповідача на мою користь на утримання нашого неповнолітнього сина в розмірі, вказаному в попередньому пункті.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідачем, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був укладений шлюб, зареєстрований 27.08.2015 р. у Львівському міському відділі РАЦС, актовий запис №2369. За час перебування у шлюбі у них народився син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Шлюб між ним та Відповідачем розірвано 26.03.2019 року рішенням Пустомитівського районного суду Львівської обл. Після розлучення син по взаємній згоді залишився проживати з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , будь-яких рішень органу опіки та піклування чи суду з цього питання не приймалось. Зазначає, що він весь час сумлінно виконував обов'язки батька, цікавився інтересами та здоров'ям сина, турбувався про його фізичний та духовний розвиток. Під час зустрічей з дитиною вони відвідували парки, музеї, спортивні майданчики та спортивні зали, проводили час у дитячих розважальних центрах. Також він фінансово опікувався дитиною, щомісячно перераховував значні суми на утримання дитини, а крім того додатково самостійно придбавав для дитини у великій кількості продукти харчування, одяг, спортивні приладдя, електронну техніку. Вказує на те, що мати дитини ОСОБА_5 , постійно створювала перешкоди у його побаченнях з сином під надуманими причинами, або і взагалі без всяких пояснень. Він був вимушений в 2021 р. звернутись до органу опіки та піклування, який своїм розпорядженням встановив дні та години для його побачень з дитиною. Тим не менше ОСОБА_5 не виконувала цього розпорядження, не допускала його до будинку, де проживала з дитиною, відключала дитині Інтернет, щоб син не міг спілкуватись зі ним онлайн. Мати постійно кричала на дитину, ображала його, використовуючи нецензурну лексику, застосовувала щодо нього фізичну силу, іншими методами принижувала та знущалася над нашим сином. В результаті за період 2022-2023 р. позивач був вимушений багаторазово (понад 15 разів!) викликати до будинку, де проживала дитина з матір'ю, наряд поліції, подавати заяви до поліції та органу опіки про невиконання ОСОБА_5 батьківських обов'язків, жорстоке поводження і насильство над нашою малолітньою дитиною. Тричі на основі протоколів, складених органом опіки Оброшинської ОТГ та працівниками ювенальної превенції Пустомитівського відділу поліції, Відповідач ОСОБА_5 притягалась до адміністративної відповідальності і визнавалась винною в ухилянні від виконання батьківських обов'язків та невиконанні рішень органу опіки та піклування.Враховуючи викладені обставини, на основі висновку Служби у справах дітей від 29.05.2024 р. та рішення Комісії з прав захисту дитини Оброшинської ОТГ, виконкомом Оброшинської сільради як органом опіки та піклування 30.07.2024 р. було прийняте рішення №73 про визначення постійного місця проживання малолітнього сина ОСОБА_6 з батьком, ОСОБА_1 . Таким чином, дитина в даний час (з ЗО липня 2024 р., а фактично - з 30 квітня цього року) постійно проживає у позивача за адресою, АДРЕСА_2 . В квітні 2023 р. Відповідач звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з нього аліментів на утримання сина. 11.04.2023р. Пустомитівським районним судом Львівської обл. був виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Відповідача, ОСОБА_5 , аліментів на утримання сина. На підставі цього наказу відділом виконавчої служби Личаківського РУЮ відкрито виконавче провадження, складений та направлений до Личаківського об'єднаного управління ПФУ в м.Львові виконавчий лист на відрахування аліментів на дитину в розмірі 1/4 частини з його пенсії. Оскільки дитина з 30.07.2024 р. постійно проживає зі ним, неодноразово звертався до Відповідача, ОСОБА_5 , з пропозицією відкликання нею з виконавчої служби судового наказу про стягнення з мене аліментів та добровільної сплати нею, матір'ю дитини, аліментів на утримання сина. Однак Відповідач в грубій формі відмовлялася зробити це. Внаслідок цього він вимушений не тільки самостійно повністю утримувати спільну дитину, але і продовжує сплачувати на користь Відповідача аліменти (в розмірі 4865,68 грн. в місяць), що вираховуються з його пенсії. Наявність відкритого виконавчого провадження з виконання рішення суду про стягнення аліментів із Позивача свідчить про порушення його майнових прав та інтересів, оскільки саме він, батько, з яким постійно проживає дитина, має право розпоряджатися аліментами, які стягуються на утримання сина. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з отримувачем аліментів (Відповідачем), суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.
Позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, зокрема у своїй заяві просить суд припинити стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.04.2023 року, що стягуються на підставі судового наказу, виданого 11.04.2023 р. Пустомитівським районним судом Львівської області у справі №450/1699/23, по виконавчому провадженню ВП №71774903, відкритого 10.05.2023 р. старшим державним виконавцем Личаківського відділу виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стасюк Наталією Святославівною, починаючи з 30.07.2024 року. Стягнути з ОСОБА_5 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.11.2024 р. і до повноліття дитини.
У судове засідання з'явився, позивач ОСОБА_1 , та його представник ОСОБА_2 інші учасники справи в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені.
Відповідачкою було подано клопотання про перенесення слухання у справі у зв'язку з важливими обставинами, а саме заявою її матері ОСОБА_8 .
ОСОБА_8 було написано та долучено до матеріалів справи заяву наступного змісту: «Після останнього судового засідання 23 вересня 2025 року по справі №463/10530/24 з розмови з моєю дочкою,відповідачкою по цій справі ОСОБА_3 я зрозуміла ,що обставини написання мною розписки про передачу 1500 євро позивачеві по цій справі ОСОБА_1 та підписання ним цієї розписки про отримання ним від мене 1500 евро, не є до кінця з?ясовані судом. Тому переконливо прошу Вас для з?ясування всіх обставин по передачі мною коштів у сумі 1500 євро, як компенсацію аліментів за мою дочку , та отримання підписувід ОСОБА_1 на написаній мною особисто розписці про отримання нимвід мене цих коштіву сумі 1500 євро ,та для передачі у суд оригіналу цієї розписки, а також для дачі свідчень по цій справі, прошу вас надіслати до мене додому в с/ Оброшине вул. Коротка 2 судових виконавців, або їнших судових представників згідно чинного законодавства для дачі мною свідчень та передачі особисто їм оригіналу розписки , так як я на даний час хворію та є лежачою хворою тому і не можу бути в судовому засідання особисто. Передати оригінал розписки у суд через дочку я не можу так як позивач ОСОБА_1 є дуже підступним маніпулятором та є фізично небезпечним для моєї дочки так, як він неодноразово погрожував їй смертю та застосовував до неї та до мене фізичну силу, тому я боюсь, що він може силоміць забрати у дочки цю розписку».
Аналізуючи обставини викладені в заяві, яку відповідач заявив, як підставу для відкладення слухання у справі, враховуючи положення процесуального закону, суд визнає причини неприбуття відповідача неповажними та фіксує неявку відповідачки в судове засідання.
Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідачем, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був укладений шлюб, зареєстрований 27.08.2015 р. у Львівському міському відділі РАЦС, актовий запис №2369.
За час перебування у шлюбі у нас народився син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 від 08.04.2016 р.
З рішення Пустомитівського районного суду м. Львова від 26.03.2019 р. шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , зареєстрований 27.08.2015 р. у Львівському міському відділі РАЦС, актовий запис №2369, було розірвано.
11.04.2023р. Пустомитівським районним судом Львівської області був виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину, відповідного віку, щомісячно, щомісячно починаючи з 10.04.2023 року (дня звернення до суду) та до досягнення дитиною повноліття.
10.05.2023 р. старшим державним виконавцем Личаківського відділу виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стасюк Наталією Святославівною на виконання зазначеного судового наказу відкрито виконавче провадження ВП №71774903.
Протоколом введення виконавчого листа про існуючі відрахування №13465 Личаківського об'єднаного управління ПФУ в м. Львові підтверджено, що аліментні зобов'язання згідно ВП №77714903 відраховуються з пенсії ОСОБА_1
29.05.2024 р. Службою у справах дітей Оброшинської сільської ради Львівського району Львівської області прийнято Висновок №1/24 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , яким визнано за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з батьком - ОСОБА_1 .
Рішенням №73 Виконавчого комітету Оброшинської сільської ради Львівського району Львівської області від 30.07.2024 р про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6 затверджено рішення комісії щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 з батьком ОСОБА_1 .
З акту обстеження умов проживання від 14.10.2024 р. вбачається, що за адресою АДРЕСА_2 , проживає малолітній ОСОБА_6 разом з батьком ОСОБА_1 .
Із свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_4 від 07.08.2024 р. відповідачка змінила прізвище та по батькові з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_3 »
Відповідно до статті 141 СК України мати батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У статті 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до статті 197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Зазначена норма не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення.
З урахуванням предмета цього спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.
Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Частиною восьмою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 СК України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, оскільки син сторін проживає разом із позивачем з 30.07.2024 р., відтак наявні підстави звільнення останньої від сплати аліментів на утримання сина на користь відповідачки у зв'язку зі зміною обставин, у зв'язку чим суд приходить до висновку про припинення стягнення з позивача на користь відповідачки аліментів на утримання дитини, що стягуються на підставі судового наказу, виданого 11.04.2023р. Пустомитівським районним судом Львівської області.
Вирішуючи вимогу позивачки про звільнення її від сплати заборгованості по аліментах, суд виходить з положень ч.2 ст. 197 СК України, згідно з якими за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що проживання дитини разом з ним є тією істотною обставиною, яка припиняє її обов'язок сплачувати аліменти на користь відповідача на утримання дитини.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання сина, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідних для розвитку дитини.
У статті 18 Конвенції про права дитини зазначено про необхідність докладання всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної і однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
З гідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину неможе бути меншим,ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно доч.1 ст.183СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Оскільки син ОСОБА_6 на даний час проживає разом із батьком ОСОБА_1 , перебуває на його утриманні, жодних доказів участі у матеріальному забезпеченні дитини відповідачем, ОСОБА_3 не надано, відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дитини.
Враховуючи наведене вище, вирішуючи питання щодо визначення розміру аліментів, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України, враховує вік та стан здоров'я дитини, потреби на її утримання та розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, який є особою працездатного віку, інших осіб на утриманні не має, а також те, що обов'язок брати участь в утриманні дитини до досягнення нею повноліття покладено на кожного з батьків, та приходить до висновку, що з відповідача в користь позивачки на утримання малолітньої дитини слід щомісячно стягувати аліменти в розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, та не менше 50 % прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
У відповідності до ч. 1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 12.11.2024 та в порядку ч. 1 ст. 430 ЦПК України допускається негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Щодо копії розписки, яка була долучена до матеріалів цивільної справи відповідачкою, суд зазначає наступне, оскільки позивачем ставляться під сумнів підписи і реквізити розписки, а також суд враховує те, що клопотання відповідачки про виклик свідка ОСОБА_8 покази якої за твердженням ОСОБА_3 мають важливе значення для підтвердження її доводів, було задоволено, окрім цього відповідачку було зобов'язано надати суду оригінал вищезгаданої розписки про отримання коштів, проте явку свідка забезпечено не було та оригінал розписки не надано, отже суд її до уваги не бере.
В судовому засіданні свідком, ОСОБА_9 , було надано показання наступного змісту: «два роки був одружений з відповідачкою, проживав в них вдома, мама вона хороша все вкладала в сина», таким чином свідок суду ненадав інформації, що стосується розписки за якою, за твердженням відповідачки передавились кошти ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивачем при поданні позову в частині припинення стягнення аліментів понесено витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1211,20 грн., а позовну вимогу в цій частині задоволено, відтак такі необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
Окрім цього, приймаючи до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, суд приходить до висновку, що з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 141, 258, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив :
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задоволити частково.
Припинити стягнення з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.04.2023 року, що стягуються на підставі судового наказу, виданого 11.04.2023 р. Пустомитівським районним судом Львівської області у справі №450/1699/23, по виконавчому провадженню ВП №71774903, відкритого 10.05.2023 р. старшим державним виконавцем Личаківського відділу виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стасюк Наталією Святославівною, починаючи з 30.07.2024 року.
Стягувати з ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.11.2024 р. і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений позивачем судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Стягнути із ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Нор Н.В.