Справа № 463/8405/25
Провадження № 2/463/2366/25
17 листопада 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Головатого Р.Я.
з участю секретаря судових засідань Афанасьєв Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна клініка №1» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-
встановив:
позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна клініка №1» в порядку регресу матеріальну шкоду, заподіяну підприємству у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу, у розмірі 138 615 грн. 20 коп.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що наказом головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна клініка №1» (далі - КНП «Стоматологічна поліклініка № 1») ОСОБА_1 № 59 від 20.05.2024 ОСОБА_3 звільнено з посади завідувача відділенням терапевтичної стоматології за згодою сторін.
Вказаний наказ ОСОБА_3 оскаржила в судовому порядку.
Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 16.10.2024 у справі №461/5366/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 03.04.2025 рішення Галицького районного суду від 16.10.2024 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено - визнано незаконним та скасовано згаданий вище наказ головного лікаря КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» № 59 від 20.05.2024 року, поновлено ОСОБА_3 на посаді завідувача відділенням терапевтичної стоматології цієї установи та стягнуто на її користь з КНП «Стоматологічна клініка № 1» середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 132559,2 грн.
Рішенням суду апеляційної інстанції стягнуто також з КНП «Стоматологічна клініка №1» в дохід держави судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 6056 грн.
Визнаючи наказ № 59 від 20.05.2024 про звільнення ОСОБА_3 незаконним, Львівський апеляційний суд вказав, що в заяві ОСОБА_3 про звільнення її з посади за згодою сторін не зазначено конкретної дати звільнення, що в свою чергу, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, свідчить про відсутність волевиявлення працівника на припинення трудового договору за взаємною угодою сторін.
Згідно з положеннями Статуту Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №1», затвердженого наказом начальника Управління охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради №150 від 17.05.2017 року «..управління Підприємством здійснюється відповідно до цього Статуту на основі поєднання прав Засновника, Уповноваженого органу та Головного лікаря щодо господарського використання комунального майна і участі в управлінні трудового колективу» (п 7.1).
Наказом Управління охорони здоров'я Львівської міської ради ВІД 22.06.20217 №151-К на посаду головного лікаря КНП «Стоматологічна клініка № 1» призначено ОСОБА_1 .
28.06.2024 наказом № 126-к ОСОБА_1 звільнено з вказаної посади у зв'язку із закінченням строку дії контракту.
У постанові від 19 червня 2024 року у справі № 755/4855/22 Верховний Суд зауважив, що сам факт звільнення особи із службової посади не свідчить про те, що вина у спричинених збитках наявна в поведінці новопризначеного керівника товариства, який мав достатньо повноважень для поновлення прав працівника, проте не поновив його трудові права. Матеріальну відповідальність повинна нести особа, яка підписала відповідний наказ про звільнення.
Відтак, виходячи з наведеного, вважає, що обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству у зв'язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу покладається на винну уповноважену особу, за наказом або розпорядженням якої було здійснене дане звільнення, незалежно від того, чи ця особа продовжує виконувати свої повноваження.
Факт незаконного звільнення ОСОБА_4 з посади завідувача відділенням терапевтичної стоматології КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили - постановою Львівського апеляційного суду від 03.04.2025 у справі № 461/5366/24.
На виконання постанови Львівського апеляційного суду від 03.04.2025 у справі №461/5366/24 в частині стягнення на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 132559,2 грн Галицьким відділом ДВС у м.Львові 07.05.2025 відкрито виконавче провадження №78013265.
На підставі постанов державного виконавця з КНП «Стоматологічна поліклініка №1» в межах виконавчого провадження № 78013265 стягнуто також виконавчий збір в розмірі 13255,9 грн та витрати виконавчого провадження в розмірі 469 грн.
09.05.2025 на підставі розпорядження державного виконавця у виконавчому провадженні №78013265 з поточного рахунку КНП «Стоматологічна поліклініка №1» списано кошти в розмірі 146 284,12 грн (132559,2 + 13255,9 + 469).
Також, на виконання постанови Львівського апеляційного суду від 03.04.2025 у справі № 461/5366/24 в частині стягнення в дохід держави судового збору в розмірі 6056 грн Галицьким відділом ДВС у м. Львові 17.06.2025 відкрито виконавче провадження №78394357.
На підставі постанов державного виконавця з КНП «Стоматологічна поліклініка №1» в межах виконавчого провадження № 78394357 стягнуто також виконавчий збір в розмірі 605,6 грн та витрати виконавчого провадження в розмірі 529 грн.
18.06.2025 на підставі розпорядження державного виконавця у виконавчому провадженні №78394357 з поточного рахунку КНП «Стоматологічна поліклініка №1» списано кошти в розмірі 7 190,6 грн (6056 + 605,6 + 529).
З огляду на викладене, оскільки звільнення ОСОБА_4 відбулося із порушенням вимог законодавства України на підставі протиправного наказу головного лікаря ОСОБА_1 , саме останній як службова особа, яка видала наказ про звільнення, несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству у зв'язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу, тому на підставі ст.134, 237 КЗпП України просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 15.09.2025 постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Визначити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Роз'яснити відповідачу право протягом зазначеного строку надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням відзиву до суду копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи, документи, на підтвердження чого додаються до відзиву. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відповідач вправі пред'явити зустрічний позов у строк визначений для подання відзиву. Визначити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня його отримання для подання заперечення, копія яких одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи, документи, на підтвердження чого додаються до відповіді на відзив та заперечення відповідно. Роз'яснити учасникам справи, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до Цивільного процесуального кодексу України обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Копія ухвали згідно з п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України вручена відповідачу 29.09.2025, а 02.10.2025 останній подав відзив на позовну заяву, у якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що під час розгляду справи №461/5366/24, відповідач учасником такої не залучався, про розгляд справи повідомленим не був та участі не приймав. У зв?язку з чим було порушено його право відстоювати свої права та інтереси. Вважає, що обов?язки відстоювання своїх інтересів позивач переклав повністю на себе, звільнивши відповідача від будь-яких обов?язків за результатом розгляду справи.
Просить врахувати, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі №917/1345/14 (провадження №12-144г18) зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, установленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключено ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Крім цього, звертає увагу на те, що підставою для звільнення ОСОБА_3 була написана нею заява про звільнення, про що остання не заперечувала та встановлено в рішенні Львівського апеляційного суду.
Також зазначає, що рішенням Галицького районного суду від 16.10.2024 р. у даній справі у задоволенні ОСОБА_3 відмовлено, а вказане рішення апеляційним судом скасовано у зв?язку зі змінами в трудовому законодавстві та його недосконалості, що спростовує безпосередню винуватість у незаконному звільненні працівника, відтак відповідач за викладених обставин позбавляється від понесення матеріальної відповідальності та спростовує винність позивача за завдану шкоду, оскільки апеляційним судом наказ про звільнення ОСОБА_3 скасовано з формальних підстав, а не умисних дій відповідача.
Крім цього, договір про повну матеріальну відповідальність з відповідачем не укладено, що позбавляє можливості позивача звернутись про відповідальність відповідача за завдану матеріальну шкоду.
10.11.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких остання просить позовні вимоги задовольнити. Зазначає, що службова особа, яка видала наказ про звільнення, несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству у зв'язку з оплатою незаконно звільненим працівникам часу вимушеного прогулу, а не залучення такої особи до розгляду справи про визнання звільнення незаконним і поновлення працівника на роботі не звільняє від відповідальності.
Ухвалою від 17.11.2025 постановлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - Держицького Івана Романовича про зупинення провадження у справі за позовною заявою Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна клініка №1» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
Наказом головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна клініка №1» (далі - КНП «Стоматологічна поліклініка № 1») ОСОБА_1 № 59 від 20.05.2024 ОСОБА_3 звільнено з посади завідувача відділенням терапевтичної стоматології за згодою сторін.
Постановою Львівського апеляційного суду від 03.04.2025 у справі №461/5366/24 апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 16 жовтня 2024 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №1» №59 від 20 травня 2024 року про звільнення ОСОБА_3 з посади завідувача відділенням терапевтичної стоматології Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №1» за п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України (угодою сторін). Поновлено ОСОБА_3 на посаді завідувача відділенням терапевтичної стоматології Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №1» з 21 травня 2024 року. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №1» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 132559 (сто тридцять дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень 20 (двадцять) копійок з вирахуванням з цієї суми обов'язкових платежів та зборів. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка №1» в дохід держави судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) гривень.
На виконання постанови Львівського апеляційного суду від 03.04.2025 у справі №461/5366/24 в частині стягнення на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 132559,2 грн Галицьким відділом ДВС у м.Львові 07.05.2025 відкрито виконавче провадження №78013265.
На підставі постанов державного виконавця з КНП «Стоматологічна поліклініка №1» в межах виконавчого провадження № 78013265 стягнуто також виконавчий збір в розмірі 13255,9 грн та витрати виконавчого провадження в розмірі 469 грн.
09.05.2025 на підставі розпорядження державного виконавця у виконавчому провадженні №78013265 з поточного рахунку КНП «Стоматологічна поліклініка №1» списано кошти в розмірі 146 284,12 грн (132559,2 + 13255,9 + 469).
Також, на виконання постанови Львівського апеляційного суду від 03.04.2025 у справі № 461/5366/24 в частині стягнення в дохід держави судового збору в розмірі 6056 грн Галицьким відділом ДВС у м. Львові 17.06.2025 відкрито виконавче провадження №78394357.
На підставі постанов державного виконавця з КНП «Стоматологічна поліклініка №1» в межах виконавчого провадження № 78394357 стягнуто також виконавчий збір в розмірі 605,6 грн та витрати виконавчого провадження в розмірі 529 грн.
18.06.2025 на підставі розпорядження державного виконавця у виконавчому провадженні №78394357 з поточного рахунку КНП «Стоматологічна поліклініка №1» списано кошти в розмірі 7 190,6 грн (6056 + 605,6 + 529).
Згідно з п.8 ч.1 ст.134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.
Відповідно до ст.237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо роботодавець затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Судом встановлено, що звільнення ОСОБА_3 з посади завідувача відділенням терапевтичної стоматології КНП «Стоматологічна поліклініка №1» на підставі п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України було незаконним, а тому вона підлягає поновленню на посаді, яку обіймала до свого звільнення, з виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, який є менше одного року, у зв'язку з чим КНП «Стоматологічна поліклініка №1» була зобов'язана виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.05.2024 по день ухвалення судом рішення про поновлення - 03.04.2025, в розмірі 132559 грн. 20 коп., а також в дохід держави судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 6056 грн.
Як вбачається з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п.33 Постанови від 6 листопада 1992 року № 9 “Про практику розгляду судами трудових спорів», при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію пункту 8 статті 134 та нової редакції статті 237 КЗпП (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що на користь позивача стягненню підлягає лише виплачений ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 132559 грн. 20 коп., тому позовні вимоги в цій частині слід задовольнити, а в задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
При цьому, суд вважає необґрунтованими викладені у відзиві доводи відповідача про те, що договір про повну матеріальну відповідальність з відповідачем не укладено, що позбавляє можливості позивача звернутись про відповідальність відповідача за завдану матеріальну шкоду, оскільки службова особа, яка видала наказ про звільнення, несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству у зв'язку з оплатою незаконно звільненим працівникам часу вимушеного прогулу безпосередньо на підставі вимог п.8 ч.1 ст.134, ст.237 КЗпП України.
Не дають підстав для відмови у задоволенні позовних вимог і викладені у відзиві доводи відповідача про те, що під час розгляду справи №461/5366/24, відповідач учасником такої не залучався, про розгляд справи повідомленим не був та участі не приймав, оскільки як вбачається з матеріалів справи на час оскарження наказу відповідача саме останній обіймав посаду головного лікаря КНП «Стоматологічна поліклініка №1», яке власне і було відповідачем у справі №461/5366/24, однак під час розгляду цієї справи останнє не довело законність звільнення з роботи ОСОБА_3 , як і не зверталось з клопотанням про залучення ОСОБА_1 до участі у розгляді цієї справи. Не звертався із клопотанням про вступ у справу №461/5366/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, відповідно до положень частини першої статті 53 ЦПК України, і сам ОСОБА_1 , хоча, як головний лікар КНП «Стоматологічна поліклініка №1», мав бути обізнаний про розгляд цієї справи судом.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові Верховного Суду від 05.03.2025 у справі №947/8629/20.
Задовольняючи частково позов, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, що становлять 2422 грн. 40 коп. судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2316 грн. 57 коп. (2422,40грн.* 132559,20грн. /138615,20грн.).
Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України,-
ухвалив:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна клініка №1» в порядку регресу матеріальну шкоду, заподіяну підприємству у зв'язку з виплатою працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 132559 грн. 20 коп. (сто тридцять дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень двадцять копійок).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна клініка №1» 2316 грн. 57 коп. (дві тисячі триста шістнадцять гривень п'ятдесят сім копійок) судових витрат.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Комунальне некомерційне підприємство «Стоматологічна клініка №1», місцезнаходження: 79005, Львівська обл., м.Львів, пр. Шевченка, 24, код ЄДРПОУ 01984300.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складене 17.11.2025.
Суддя Р.Я.Головатий