Справа № 462/8503/25
19 листопада 2025 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» через систему «Електронний суд» звернулося в Залізничний районний суд м.Львова із позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 13176 грн. за договором про споживчий кредит №1051026 від 11.10.2023 року.
При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ЦПК України.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Як вбачається із позовної заяви, така підписана адвокатом Усенко М.І.
Згідно з ч.7 ст.177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви, підписної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч.3 ст.58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з ч.1, 2 ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.62 ЦПК України передбачено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
На підтвердження повноважень адвоката Усенка М.І. до позовної заяви долучено копію ордеру про надання правничої допомоги серії ВС №1381377, копію договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29.12.2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18.12.2019 року №390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29.12.2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Також, необхідність підтвердження повноважень діяти від імені позивача за правилами самопредставництва наведеними документами підтверджена сталою практикою Верховного Суду (ухвала від 23.05.2024 року у справі № 205/12147/23, ухвала від 17.12.2024 року у справі №2-2819/10, ухвала від 31.03.2025 року у справі №727/4375/24 року).
При цьому слід зазначити, що не залежно від того, чи є справа малозначною чи ні, представляти юридичну особу в суді має право виключно адвокат або працівник такої юридичної особи з наданням до суду документів на підтвердження повноважень діяти в судовому процесі.
Зі змісту договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року вбачається, що такий укладено між ТОВ «ФК «Кредит Капітал» в особі Ломідзе Д.В., що діє на підставі довіреності від 14.07.2024 року, та адвокатським об'єднанням «Апологет» в особі адвоката Керуючого партнера Усенка М.І.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, керівником ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» значиться Хробак М.Р.
Водночас, до позовної заяви не долучено доказів на підтвердження повноважень Ломідзе Д.В. діяти в інтересах ТОВ «ФК «Кредит Капітал». Відсутність цього документа унеможливлює перевірку дійсності повноважень вказаної особи та підтвердження факту надання їй права представництва інтересів товариства.
Таким чином, враховуючи факт відсутності документального підтвердження повноважень Ломідзе Д.В. на укладання договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року з адвокатським об'єднанням «Апологет» , вважаю, що в порушення ч.2 ст.175 ЦПК України, адвокат Усенко М.І. не уповноважений на підписання вказаної позовної заяви.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи наведене, та те, що позовна заява подана особою, яка не має права її підписувати, вважаю за необхідне повернути таку позивачу.
Керуючись ст.175, 185, 258-260 ЦПК України,
постановив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути позивачеві.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення та підписання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: І.С. Мруць