Справа №461/8957/25
Провадження №3/461/3132/25
18 листопада 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митного органу Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил
громадянина України ОСОБА_1 , місце проживання (згідно протоколу) - АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 473 Митного кодексу України,
встановив:
24 липня 2025 року в зоні митного контролю ММПО СП «Росан» митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці, в зоні митного контролю митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці ЦСС ТзОВ «Нова Пошта», під час проведення сканування за допомогою рентген системи «Рапіскан» було виявлено предмети органічного походження.
В результаті проведеного митного огляду МЕВ за №59500004141717, яке пересилалося з України до Польщі, відправник: ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) ( АДРЕСА_1 ), отримувач: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) було виявлено: 1) Невідома речовина у пластиковому флаконі з маркуванням на флаконі харчовий ароматизатор Chaser for pods 12 мл. гранат ultra - 10 шт.; 2) Невідома речовина у пластиковому флаконі з маркуванням на флаконі харчовий ароматизатор Chaser for pods 12 мл. виноград ultra - 10 шт.; 3) Невідома речовина у пластиковому флаконі з маркуванням на флаконі харчовий ароматизатор Chaser for pods 12 мл. смородина ментол ultra - 10 шт.; 4) Невідома речовина у пластиковому флаконі з маркуванням на флаконі харчовий ароматизатор Chaser for pods 12 мл. кавун ментол ultra - 10шт.; 5) Невідома речовина у пластиковому флаконі з маркуванням на флаконі харчовий ароматизатор Chaser for pods 12 мл. диня ultra - 10шт.; 6) Невідома речовина у пластиковому флаконі з маркуванням на флаконі харчовий ароматизатор Chaser for pods 12 мл. ківі ultra - 10шт.; 7) Невідома речовина у пластиковому флаконі з маркуванням на флаконі харчовий ароматизатор Chaser for pods 12 мл. жовта черешня ultra - 10шт.; 8) Невідома речовина у пластиковому флаконі з маркуванням на флаконі харчовий ароматизатор Chaser for pods 12 мл. вишня ментол ultra - 10шт.; 9) Невідома речовина у пластиковому флаконі з маркуванням на флаконі харчовий ароматизатор Chaser for pods 12 мл. полуниця ultra - 10шт.; 10) Невідома речовина у пластиковому флаконі з маркуванням на флаконі харчовий ароматизатор Chaser for pods 12 мл. кавун ultra - 10шт.; 11) Невідома речовина у пластиковому флаконі з маркуванням на флаконі харчовий ароматизатор Chaser for pods 12 мл. блакитна малина ultra - 10шт.; 12) Невідома речовина у пластиковому флаконі з маркуванням на флаконі харчовий ароматизатор Chaser for pods 12 мл. персик ultra - 10шт.; 13) Невідома речовина у пластиковому флаконі з маркуванням на флаконі харчовий ароматизатор Chaser for pods 12 мл. жовта малина ultra - 10шт.; 14) Невідома речовина у пластиковому флаконі з маркуванням на флаконі харчовий ароматизатор Chaser for pods 12 мл. м'ята ultra - 10шт. без акцизних марок, загальною кількістю 140 шт.
В міжнародній експрес-накладній №59500004141717, яка є підставою для переміщення через митний кордон України, в графі «Інформація про товар» зазначено: повний опис відправлення (Олії для ванни/ Bath oils). Оголошена вартість (32.56 EUR)».
Вказані предмети скеровано на дослідження до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби 06.08.2025.
Згідно з висновком експерта СЛЕД Держмитслужби від 19.08.2025 № 1420003202-0083 (вихідний номер СЛЕД Держмитслужби №7.17-4/32-02/7/3669 від 19.08.2025) надані на дослідження предмети ідентифіковано як рідина для електронних сигарет, яка містить у своєму складі нікотин. Також, при проведені досліджень руйнівними методами, досліджувані примірники зразків витрачено в повному обсязі.
Враховуючи викладене вище, гр. ОСОБА_1 порушив порядок пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, товарів заборонених до такого пересилання.
Відповідно до ст.526 МК України, вважаю можливим провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з'явилася у судове засідання, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, що стверджується матеріалами справи.
Згідно ч. 9 ст. 494 МК України, якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).
Згідно ч. 10 ст. 494 МК України, протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищевказаних вимог, посадовими особами уповноваженими на складання та вручення протоколу про порушення митних правил скеровано на наявну у митного органу адресу Makhnytskyi (Махницкий) Andrii (Андрій) примірник даного протоколу із зазначеними у ньому датою, часом та місцем розгляду справи.
Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до статті 129 Конституції України, розумні строки розгляду справ судом віднесено до основних засад судочинства в Україні. Ця засада втілена, зокрема, у статті 245 КУпАП.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності особи відносно якої складено протокол, суд враховує принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, оскільки неявка в судове засідання особи, в тому числі внаслідок неотримання нею поштової кореспонденції, відсутності за місцем проживання зазначеним у протоколі тощо, нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством визначених статтею 1 КУпАП.
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У свою чергу, законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу та ухвалить остаточне рішення, а також визначені строки притягнення до відповідальності. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає, серед іншого, у недопущенні зловживань наданими правами. Дотримання балансу між інтересами усіх сторін при розгляді справи законодавцем покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством засад та строків розгляду справи.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з'явилася в судове засідання, повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи за встановленою процедурою, вважаю можливим провести розгляд справи у її відсутності.
Крім того, враховую, що положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану» покладають на суд обов'язок продовжувати здійснювати правосуддя в умовах введення воєнного стану, за наявності такої можливості та встановлюють те, що повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. При цьому, скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства прямо забороняється Законом.
Також, ухвалюючи рішення щодо можливості розгляду справи за відсутності особи відносно якої складено протокол, враховую висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2024 року (справа № 990SCGC/20/24, провадження № 11-222сап24), згідно яких питання своєчасного розгляду справ про адміністративні правопорушення із дотриманням строку, визначеного статтею 38 КУпАП, має бути предметом постійної уваги та контролю суддів, у провадженні яких перебувають такі справи. Судді не повинні допускати безпідставних зволікань із розглядом справ цієї категорії та вживати усіх можливих заходів, які забезпечать їх розгляд у строк, визначений законом, або у строк, який з урахуванням обставин справи можна визнати розумним та який не виходить за межі тримісячного строку з дня вчинення правопорушення. З огляду на завдання проваджень у справах про адміністративні правопорушення, визначені статтею 245 КУпАП, недотримання суддею встановлених КУпАП правил щодо строків розгляду справ про адміністративні правопорушення має істотний негативний наслідок, зокрема невиконання завдань цього Кодексу щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так й іншими особами.
Представник митного органу в судовому засіданні протокол підтримав.
Заслухавши доводи представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків, виходячи з наведених нижче доводів та мотивів.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).
Частиною 2 статті 473 Митного кодексу України передбачена відповідальність за пересилання через митний кордон України у міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання законодавством України та актами Всесвітнього поштового союзу.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 235 Митного кодексу України, забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових та експрес-відправленнях:
1) товарів, заборонених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України відповідно до ввезення на митну територію України або вивезення з цієї території;
2) товарів, відправлених з порушенням митних правил;
3) товарів, щодо яких відсутні відповідні дозвільні документи, у разі застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
4) товарів, які за результатами проведення заходів офіційного контролю не можуть бути випущені у заявлений митний режим відповідно до мети їх ввезення в Україну;
5) товарів (одяг, взуття тощо), що були у використанні та перебувають у брудному стані, які за своїми ознаками можуть становити небезпеку для працівників поштового зв'язку, без документів про проведену фумігацію;
6) товарів, що класифікуються в 1-24 групах згідно з УКТ ЗЕД, що переміщуються (пересилаються) на адресу громадян або відправляються громадянами, крім харчових продуктів загальною вагою не більше 10 кілограмів в упаковці виробника;
7) алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів, що переміщуються (пересилаються) на адресу громадян або відправляються громадянами, незалежно від вартості.
Забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання відповідно до законодавства України та актів Всесвітнього поштового союзу, а також товарів, відправлених з порушенням вимог нормативно-правових актів з питань надання послуг поштового зв'язку.
Згідно підпункту 14.1.252 статті 14 «Визначення понять» Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», тютюнові вироби це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи нагрівання.
З висновку експертного дослідження від 19.08.2025 року №1420003202-0083 (супровідний лист Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень держмитслужби від 19.08.2025 р. № 7.17-4/32-02/7/3669) встановлено, що у складі рідин наданих зразків №№1-14 виявлено розчинники/носії (пропіленгліколь, гліцерин, а також триацетин (зразки №№1, 7, 8, 13, 14)), нікотин, охолоджуючі агенти WS-23 та WS-3 та запашні речовини, а також виявлено консерванти (бензойна кислота (зразки №№1-9, 11-14) й бензиловий спирт (зразок №11)). Марки акцизного податку відсутні, що не відповідає вимогам Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
З огляду на наведене, вважаю, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 473 МК України, тобто пересилання через митний кордон України у міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання законодавством України та актами Всесвітнього поштового союзу, що доводиться дослідженими та перевіреними в ході розгляду справи:
-протоколом про порушення митних правил №1475/UA209000/2025 від 12.10.2025 року;
-міжнародною експрес-накладною №59500004141717;
-інвойсом №59500004141717;
-актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 24.07.2025;
-рішенням про направлення для проведення дослідження від 24.07.2025;
-актом про взяття проб (зразків) товарів від 24.07.2025;
-висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмит служби №1420003202-0083 від 19.08.2025;
-службовою та дововідною записками;
-описом предметів затриманих у справі про ПМП №1475/UA209000/2025.
Вказані докази засвідчують факт пересилання поштового відправлення, особу відправника, виявлення товару, а також фіксують кількість, найменування, індивідуальні ознаки і характеристики товару.
Таким чином, аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 473 МК України доведена належним чином.
У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд бере до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Така позиція ґрунтується на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.
При вирішенні питання про призначення стягнення за вчинене порушення, суд також враховує положення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, у відповідності до яких, кожна фізична або юридична особа мас право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи, що безпосереднім предметом правопорушення митних правил є товар, переміщення якого через митний кордон України є забороненим законодавством України та актами Всесвітнього поштового союзу, суд вважає за необхідне застосувати до особи яка вчинила правопорушення адміністративне стягнення у виді конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.
Згідно ст. 519 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи. До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов'язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачі пояснень.
Відповідно до ст. 520 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил та витрати на проведення експертного дослідження.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 458, 459, 461, 473, 486, 527, 528 МК України,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 473 Митного кодексу України та накласти на нього стягнення у виді конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, які були вилучені згідно протоколу №1475/UA209000/2025 від 12 жовтня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил у розмірі 52 гривень 69 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605,60 гривень судового збору.
Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2цього Кодексу, а вразі оскарження такої постанови-не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьківа бо осіб, які їх замінюють. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень.
Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя В.В. Стрельбицький