Справа № 461/7096/23
Провадження № 1-в/461/135/25
Іменем України
13.11.2025 м.Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові подання провідного інспектора Галицького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_4 , погоджене з начальником Галицького районного відділу Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 про звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 , у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку -
30.10.2025 провідний інспектор Галицького районного відділу з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_4 , за погодженням начальника Галицького районного відділу Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 , звернулася до суду з поданням про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання за вироком Галицького районного суду м. Львова від 04.09.2023 за ч.1 ст.164 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності виконання покарання.
Свої вимоги мотивує тим, що вироком Галицького районного суду м. Львова від 04.09.2023 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначено покарання у виді громадських робіт строком 80 (вісімдесят) годин. Вирок набрав законної сили 04.10.2023 та був скерований на виконання до уповноваженого органу з питань пробації, та отримано для виконання Галицьким РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області 26.10.2023. ОСОБА_4 зазначила, що цього ж дня ОСОБА_6 було скеровано виклик до уповноваженого органу з питань пробації для постановки на облік, однак по виклику на 06.11.2023 останній не з'явився, відтак на його адресу було скеровано повторний виклик. 20.11.2023 розпочато першочергові розшукові заходи щодо засудженого ОСОБА_6 , який не з'являвся за викликами для постановки на облік до Галицького РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області. Установити його місце перебування не вдалося, у зв'язку з чим 04.01.2024 до ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області було скеровано подання для подальшого його розшуку. 17.01.2024 Відділом кримінальної поліції Львівського РУП №1 ГУ НП у Львівській області за результатами розгляду подання було заведено оперативно-розшукову справу «Розшук» №4100522.
06.08.2025 до ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області було скеровано матеріали відносно засудженого ОСОБА_6 для вирішення питання про притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 389 КК України. Однак 15.09.2025 з ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області отримано відповідь, що через відсутність даних про кримінальний проступок та неможливість внесення відомостей до ЄРДР перевірку припинено; ознак кримінального правопорушення не встановлено, відомості щодо ОСОБА_6 до ЄРДР не внесено. ОСОБА_4 стверджує, що на даний час закінчилися строки давності виконання вироку Галицького районного суду м.Львова від 04.09.2023, відтак просить подання задоволити.
Представник органу пробації в судове засідання не з'явилася, однак подала клопотання, у якому просила суд проводити розгляд справи без її участі, подання підтримує та просить таке задоволити.
Прокурор в судовому засіданні щодо задоволення подання органу пробації не заперечив. Окрім того, прокурор просив суд проводити розгляд справи без застосування засобів аудіо та відео фіксації судового засідання.
ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, однак про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Останній повідомлявся про судове засідання шляхом скерування судової повістки на поштову адресу, окрім того, його виклик до суду був здійснений через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Галицького районного суду м.Львова).
Оскільки орган пробації скеровує подання про звільнення від покарання ОСОБА_6 , суд вважає за можливе, відповідно до ч.5 ст.539 КПК України, розглядати подання у його відсутності, так як його розгляд не погіршує становища засудженого та не порушує право останнього на захист.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали подання, кримінального провадження та особову справу №09/ГР/2023, заведену на засудженого ОСОБА_6 , суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Судом встановлено, що вироком Галицького районного суду м. Львова від 04.09.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України. ОСОБА_6 призначено покарання у виді громадських робіт строком 80 (вісімдесят) годин. Вирок суду набрав законної сили 04.10.2023 та був направлений на виконання до органу пробації, який отримано для виконання Галицьким районним відділом з питань пробації філії ДУ «Центр пробації» 26.10.2023.
З матеріалів особової справи вбачається, що на виклики органу пробації для постановки на облік та вручення направлення для відпрацювання громадських робіт, ОСОБА_6 не з'явився, вжитими розшуковими заходами місцезнаходження останнього органом пробації не було встановлено.Відтак засуджений покарання не виконав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Відповідно до ч.3 ст.80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п.п. 1 - 3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.
Норми ч.4 ст.80 КК України вказують, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч.1 та ч.3 цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Отже, ст.80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Положення ст.80 КК України свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
За таких обставин застосування ст.80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №5-324кс15 ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Окрім того, як зазначає ВС України в постанові №5-324кс15 від 24.12.2015 засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв'язку з чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.
Редакція ч. 3 ст. 80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч. 3 ст. 80 Загальної частини КК України, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із кримінальних правопорушень, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК України. Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч. 3 ст. 80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить ч. 1 ст. 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.
Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Також, як зазначає Верховний Суд в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 лютого 2025 року у справі №229/207/24 (провадження № 51-2789кмо24), закінчення встановлених у частинах 1, 2 ст. 80 КК України строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому цим вироком покарання з урахуванням положень частин 3 і 4 цієї статті. Покарання, строк давності виконання якого сплив відповідно до положень ст. 80 КК України, не може бути приєднано до покарання, призначеного за новим вироком, при вирішенні питання про призначення покарання за сукупністю вироків відповідно до ст. 71 КК України. Суд у конкретному кримінальному провадженні може ухвалити рішення щодо звільнення особи від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку за наявності для цього підстав, передбачених ст. 80 КК України, не лише в порядку статей 537, 539 КПК України, а й за наслідками розгляду справи, про що має бути зазначено в резолютивній частині рішення.
З матеріалів особової справи №09/ГР/2023 вбачається, що провідний інспектор Галицького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_4 , за погодженням начальника Галицького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 , скеровувала до Львівського районного УП №1 ГУ НП у Львівській області подання для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.389 КК України.
Згідно відповіді начальника Львівського районного УП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 вбачається, що перевірку даних за поданням провідного інспектора Галицького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_4 щодо засудженого ОСОБА_6 припинено, відомості до ЄРДР не внесено за відсутності даних, які б підтверджували факт вчинення кримінального проступку.
Оскільки, в матеріалах справи відсутні дані про ухилення засудженим ОСОБА_6 від відбування покарання, зокрема притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389 КК України, та про вчинення ним нового кримінального правопорушення до закінчення строку давності, відтак немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.
Згідно зі ст. 152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
Підстава для звільнення від відбування покарання відповідно до положень ст. 80 КК України складається з трьох обов'язкових елементів: 1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку; 2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання; 3) не вчинення нею нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливого тяжкого.
Враховуючи вищевикладене та той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку Галицького районного суду м.Львова від 04.09.2023, факт ухилення від відбування покарання не встановлений вироком суду, суд вважає, що подання належить задоволити, оскільки наявні підстави для звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.80 КК України, ст.36, 152 КВК України, ст.ст. 372, 539 КПК України, суд -
подання провідного інспектора Галицького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_4 - задоволити.
Звільнити засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від покарання, призначеного вироком Галицького районного суду м. Львова від 04.09.2023 за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, у виді громадських робіт строком 80 (вісімдесят) годин - у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1