с-ще Новомиколаївка
Іменем України
14 листопада 2025 року ЄУ № 322/1683/25 (Провадження № 1-кс/322/375/25)
Слідчий суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , секретарка судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВн ВнП № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.11.2025 за № 12025082300000193, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Одеса, громадянину України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
встановив:
до слідчого судді надійшло згадане клопотання, зі змісту якого випливає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у тому, що він 11.11.2025, приблизно о 19:30 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у спальній кімнаті житлового будинку, розташованого, за адресою: АДРЕСА_2 , під час раптово виниклого конфлікту, діючи з прямим умислом спрямованим на протиправне заподіяння смерті іншій людині, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, взявши наявний в будинку ніж, наніс ним три удари в область тулуба ОСОБА_7 , в результаті чого спричинив тілесні ушкодження, у вигляді множинних колото-різаних проникаючих сліпих поранень грудної клітини та живота з ушкодженням внутрішніх органів, від яких настала смерть останнього.
12 листопада 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення;
- протоколом огляду місця події від 12.11.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 12.11.2025, яка була очевидцем конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , та яка надала свідчення про те що після «чоловічої розмови», яка відбулася між останніми у одній з кімнат будинку, ОСОБА_5 повернувся із закривавленим ножем та долонею, після чого в кімнаті було виявлено труп ОСОБА_7 з колото-різаними пораненнями тулуба. При цьому ОСОБА_5 повідомив їй що вбив ОСОБА_7
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 12.11.2025, яка надала покази про те, що перебувала в будинку за місцем мешкання ОСОБА_7 та разом з ним ОСОБА_8 та ОСОБА_5 вживала спиртні напої, після чого в одній з кімнат будинку було виявлено труп ОСОБА_7 , та в подальшому з'ясувалося що його вбив ОСОБА_5
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 12.11.2025, який є працівником поліції, який надав покази про те, що він у складі наряду СРПП відділення поліції № 3 прибув за адресою: АДРЕСА_3 , на повідомлення про вбивство, в ході чого у вказаному будинку було виявлено труп ОСОБА_7 з колото-різаними пораненнями грудної клітини, а також ОСОБА_5 , який повідомив що саме він умисно в ході сварки наніс ОСОБА_7 удари ножем та заподіяв смерть останнього. Вказані пояснення ОСОБА_5 були зафіксовані у вигляді відеозапису на нагрудну бодікамеру.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 12.11.2025, який є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , який надав свідчення про те, що приблизно о 19:40 годині 11.11.2025 він перебував в с. Сорочине, де дізнався про подію вбивства у одному з будинків. У подальшому він пішов до вказаного будинку де у одній з кімнат побачив труп господаря на ім'я ОСОБА_12 , на тілі якого були колото-різані рани та кров на обличчі. Також в будинку перебував військовослужбовець на ім'я ОСОБА_13 , який повідомив що саме він завдав ножових поранень ОСОБА_14 та вбив останнього в ході сварки, яка відбулася під час спільного вживання спиртних напоїв.
У клопотанні наведені ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначені доводи, які на переконання слідчого, свідчать про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вказаним ризикам.
Враховуючи вказані обставини слідчий просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, без визначення розміру застави.
Слідчий і прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання у повному обсязі, з підстав викладених у ньому просили його задовольнити.
Захисник вважав, що заявлені ризики носять вкрай малоймовірний характер. Водночас з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення допускав, що у даному випадку застосування іншого запобіжного заходу є неможливим. Втім при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на думку захисника слушним буде визначити розмір застави, що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного. Його підзахисний повністю визнає свою вину, зацікавлений у швидкому і об'єктивному розслідуванні, не має наміру переховуватися, адже бажає продовжувати проходити військову службу.
Підозрюваний зазначив, що він дійсно вчинив інкриміноване його кримінальне правопорушення. Не зміг пояснити причину вчиненого. Вказав, що дуже шкодує. Не погодився з доводами клопотання в контексті заявлених ризиків, оскільки він не має наміру переховуватися, бажає продовжувати військову службу.
Також підтвердив, що до цього в м. Дніпрі він скоїв крадіжку. Після крадіжки він добровільно звернувся до ВСП і його перевили в резервну частину, а слідчий який розслідував провадження за фактом крадіжки повідомив йому, що про цей епізод (крадіжку) він начебто вже може забути.
Вислухавши пояснення підозрюваного, думку захисника, доводи слідчого і прокурора, а також вивчивши копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 згаданого кримінального правопорушення. До того ж останній наразі свою вину визнає у повному обсязі.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 віднесено до категорії особливо тяжкого злочину, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
В контексті ризиків слід зазначити таке.
Ризик переховування від органів досудового розслідування і суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є вкрай високим. Насамперед на його існування вказує той факт, що ОСОБА_5 усвідомлює суворість покарання яке йому загрожує, в разі доведення його вини і не бажає опинитися в місцях позбавлення волі.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Отже ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є достатньо високим.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є меншим порівняно з першим, з огляду на те, що ОСОБА_5 надає самовикриваючі показання, малознайомий або взагалі не знайомий зі свідками. Однак наведені обставини все ж таки не виключають існування вказаного ризику повністю.
Також вкрай високим є ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 обвинуваченим у вчинення іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. За твердженням ОСОБА_5 крадіжку він вчинив, через брак кошів, оскільки після порання був виведений поза штат військової частини за місцем попереднього несення служби, подальшим залишенням військової частини (інформація про внесення відомостей в ЄРДР за ч. 5 ст. 407 КК України) і незнайдення роботи у м. Дніпрі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя оцінив надані слідчим матеріали, які свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, факт проходження військової служби, те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, наслідком якої настала смерть людини.
У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.
Зазначені обставини, наряду із існуванням високого ступеня ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і меншого ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно запобігти вказаним ризикам.
Отже слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
На підставі п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави не визначається.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 184, 192 - 194, 196, 197, 395, 532 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
клопотання слідчого, задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, які відраховуються з 11.11.2025 (тобто до 24-00 год 09.01.2026).
Виконання ухвали доручити ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» МЮУ.
Встановити строк дії ухвали до 09.01.2026 (включно).
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним який тримається під вартою в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала підлягає негайному виконанню, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1