Справа №333/7164/25
Провадження №2/333/4354/25
ЗАОЧНЕ рішення
Іменем України
19 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді Варнавської Л.О.
за участю секретаря судового засідання Бабак З.І.
розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Представник позивача Романенко М.Е. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №718157 про надання споживчого кредиту від 29.09.2021 року у загальному розмірі 51 891,63 грн., яка складається з: суми заборгованості за тілом кредиту - 21351,86 грн., заборгованості за відсотками - 30539,77 грн., а також суму сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що між відповідачем та ТОВ «Слон Кредит» 29.09.2021 було укладено Кредитний договір №718157 про надання споживчого кредиту у формі електронного правочину шляхом використання одноразового ідентифікатора (SMS-коду), що підтверджується матеріалами справи. Відповідач отримав грошові кошти в розмірі 26400,00 грн., однак належним чином свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків не виконав, чим порушив вимоги ст.ст.526, 527, 530 ЦК України. 28.08.2023р. згідно умов Договору факторингу №№2808-23, ТОВ «Слон кредит» відступлено право вимоги за Кредитним Договором №718157 від 29.09.2021року, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи фінанс» набуто право вимоги до Відповідача. Відповідно до ст.ст. 512-514 ЦК України новий кредитор набув усіх прав первісного кредитора у зобов'язанні, у тому числі права вимагати належного виконання грошового зобов'язання. Загальний розмір заборгованості відповідача за тілом кредиту, відсотками та комісіями становить 51891,63 грн., що підтверджується документами, доданими до позовної заяви. Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а отже відповідач зобов'язаний погасити наявний борг.
Ухвалою суду від 08.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить суд розглядати справу за його відсутності та згоден на заочний розгляд справи. Через канцелярію суду додатково надав заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягає на позовних вимогах.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлений судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на сайті суду, повторно у судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини неявки.
Строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 29.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №718157 у формі електронного правочину шляхом подання заявки через особистий кабінет на офіційному веб-сайті кредитодавця та підтвердження одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом).
Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу були перераховані грошові кошти у сумі 26400,00 грн., строком на 730 дні з кінцевим терміном повернення 29.09.2023 року. Детальні терміни повернення кредиту, визначені в Графіку платежів, що є додатком №1 до цього Договору.
Згідно з положеннями кредитного договору, укладеного між сторонами, його істотні умови визначено в п.п. 1.5-2.1 договору.
Так, відповідно до умов договору: Тип процентної ставки за користування кредитом визначено як фіксований. Розмір процентної ставки становить: - за перший день користування кредитом (включно) - 20% на день, що еквівалентно 7300% річних (далі - Проценти за перший день користування кредитом); - за наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) - 100% річних (далі - Поточні проценти).
Метою отримання кредиту є задоволення особистих (споживчих) потреб позичальника.
Відповідно до п.1.7 договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору становить 238,76% річних.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на момент укладення договору складає 66 016,28 грн (п.1.8 договору).
Розрахунок вказаних показників здійснено за умови чинності договору протягом повного строку дії та належного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 1.9). При цьому не враховуються додаткові витрати споживача, не передбачені договором чи законом (в тому числі витрати на технічні ресурси, переказ коштів, інформаційні послуги тощо).
Кредит надається без забезпечення у вигляді застави (п. 1.10), а укладення договору не потребує укладення додаткових договорів щодо супровідних послуг третіх осіб (п. 1.11).
У відповідності до п. 2.1 договору, кредитні кошти надаються у безготівковій формі, а саме: - у розмірі 22 000,00 грн., - перераховуються на платіжну картку, реквізити якої зазначені споживачем; - у розмірі 4 400,00 грн., - утримуються Товариством на свою користь в рахунок сплати процентів за перший день користування кредитом.
Згідно з умовами договору відповідач зобов'язався своєчасно повертати кредит та сплачувати проценти і комісії. Однак належного виконання взятих на себе зобов'язань не здійснив, що є порушенням ст.526, 530 Цивільного кодексу України.
28.08.2023 року згідно умов Договору факторингу №№2808-23, ТОВ «Слон кредит» відступлено право вимоги за Кредитним Договором №718157 від 29.09.2021року, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи фінанс» набуто право вимоги до Відповідача ОСОБА_1 .
Позивач повідомив відповідача про відступлення права вимоги, однак відповідач не виконав свого обов'язку щодо погашення заборгованості.
Згідно з наданим розрахунком, загальна сума боргу за Кредитним договором становить 51 891,63 грн., яка складається з: суми заборгованості за тілом кредиту - 21351,86 грн., заборгованості за відсотками - 30539,77 грн.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Докази вжиття позивачем досудових заходів врегулювання спору підтверджені матеріалами справи. Інших позовів з тим самим предметом та підставами до цього ж відповідача позивач не подавав.
Як передбачено ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл.52 Цивільного Кодексу України.
Відповідно до положень ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно із ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором №718157 від 29.09.2021 року в сумі 51 891,63 грн., яка складається з: суми заборгованості за тілом кредиту - 21351,86 грн., заборгованості за відсотками - 30539,77 грн., доведена належними доказами, тому підлягає стягненню в повному обсязі.
Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
01 січня 2025 року між ТОВ «Діджи фінанс» та адвокатом Ліваком І.М. укладено договір про надання правової допомоги №42649746. На підтвердження понесених витрат на правову допомогу надав зазначений договір, в якому міститься детальний опис робіт, акт від 30.05.2025 року на підтвердження факту надання правничої допомоги на суму 6000 грн.
Відповідач не подав жодних заперечень з приводу не співмірності витрат позивача на правничу допомогу.
Суд не вправі самостійно перебирати на себе обов'язок сторони щодо оспорювання понесених іншою стороною витрат на правничу допомогу.
Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу в повному розмірі.
З огляду на викладене, в зв'язку із задоволенням позову, виходячи з приписів ст.141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.5, 10-13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 626,627, 806 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію», суд -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (04212, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746) заборгованість за кредитним договором №718157 від 29.09.2021 року у загальному розмірі - 51 891 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот дев'яносто одна) гривня 63 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (04212, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746), 2422 гривні 40 копійок судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Л.О. Варнавська