Єдиний унікальний номер справи 333/8743/25
Номер провадження 3/333/3082/25
іменем України
про накладення адміністративного стягнення
19 листопада 2025 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя
у складі:головуючого - суддіСтоматова Е.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції НП України у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
15 вересня 2025 року в провадження судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя Стоматова Е.Г. надійшла справа про адміністративне правопорушення № 333/8743/25 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 444548 від 05 вересня 2025 року, 05 вересня 2025 року о 16 год 31 хв в м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 16, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом - автомобілем «AUDI A4», державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому будучи позбавленим права керування транспортними засобами, рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 29 березня 2025 року строком на 1 рік, правопорушення вчинено повторно протягом року, 26 травня 2025 року ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП постановою серії ЕНА № 4824788, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Також, 15 вересня 2025 року в провадження судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя Стоматова Е.Г. надійшла справа про адміністративне правопорушення № 333/8745/25 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 444565 від 05 вересня 2025 року, 05 вересня 2025 року о 16 год 31 хв в м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 16, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом - автомобілем «AUDI A4», державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року, 07 березня 2025 року постановою серії ЕНА № 4213173 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постановою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 19 листопада 2025 року об'єднано справу № 333/8745/25 (провадження № 3/333/3083/25) про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП зі справою № 333/8743/25 (провадження № 3/333/3082/25) про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП в одне провадження, присвоєно об'єднаній справі № 333/8743/25 (провадження № 3/333/3082/25).
В судові засідання, призначені на 20 жовтня 2025 року та 19 листопада 2025 року ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення повісток про виклик на адресу проживання, яка зазначена в протоколі, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, конверти повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Також додатково був повідомлений шляхом направлення SMS-повідомлення на номер телефону вказаного у протоколах про адміністративні правопорушення, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додатку «Viber». Крім того, відомості про час та місце розгляду справи оприлюднені на офіційному сайті Комунарського районного суду м. Запоріжжя, який є загальнодоступним.
З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП не є обов'язковою.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд наділений правом проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про можливість розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі доказів, долучених до матеріалів справи, оскільки судом використанні всі процесуальні можливості щодо повідомлення ОСОБА_1 , проте останній з невідомих суду причин в судове засідання не з'явився, рівно як і особисто не доклав зусиль для дізнання про дату судового розгляду.
Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, дійшов такого висновку.
Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Хоча національний суд користується певним правом розсуду, обираючи аргументи і приймаючи докази, він зобов'язаний обґрунтувати свої дії підставами для винесення рішень (Suominen v. Finland (Суомінен проти Фінляндії), § 36).
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 444548 від 05 вересня 2025 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №444565 від 05 вересня 2025 року, рапортом командира взводу 1 роти 2 батальйону 1 УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Пепко С., постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4213173 від 07 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4824788 від 26 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП;довідкою відповідно до якої ОСОБА_1 має повторність за ст.. 126 КУпАП та посвідчення водія згідно бази даних ІПНП п/в не отримував, відеозаписом.
Досліджені докази узгоджуються між собою та сумніву в суду не викликають.
Оскільки така норма закону як ч. 5 ст. 126 КУпАП, яка інкримінується ОСОБА_1 , є бланкетною, то при провадженні у справі необхідно з'ясовувати, серед іншого, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень із відповідним закріпленням вказаних норм в протоколі про адміністративне правопорушення.
Пункт 2.1.а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України № 1306 від 13.30.2001 (далі ПДР), передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення доказана в повному обсязі та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення і матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
При цьому, слід зазначити, що у Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, ОП ККС ВС зазначила, що особі, яку визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей286,286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину. Категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, об'єднана палата вважає, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей 286, 286-1 КК, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення неюправил дорожньогоруху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб'єктивного права), так і покладенням на особу у зв'язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов'язків, а також роз'яснення особі наслідків невиконання покладених обов'язків та ухилення від відбування додаткового покарання.
Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримання принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. ЄСПЛ також за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).
З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України, усталеної судової практики ЄСПЛ, на вирішення порушеного питання поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.
Згідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.
Відповідно до санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, також передбачене оплатне вилучення транспортного засобу.
Згідно ст. 29 КУпАП конфіскований може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 444548 від 05 вересня 2025 року, протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №444565 від 05 вересня 2025 року, вбачається, що транспортний засіб «AUDI A4», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належать ОСОБА_2 ..
Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п.п. 5 п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення: 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2025 року встановлений в розмірі 3 028 гривні.
Так як на ОСОБА_1 накладається адміністративне стягнення, то відповідно до ст. 401 КУпАП йому необхідно сплатити судовий збір.
Враховуючи викладене та керуючись статтями ч. 1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення:
- за ч. 5 ст. 126 КУпАП штраф у розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу;
- за ч. 5 ст. 126 КУпАП штраф у розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу;
На підставі ст. 36 КУпАП призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень 00 копійок /сорок тисяч вісімсот гривень нуль-нуль копійок/ з позбавленням права керування транспортного засобу строком на 5 /п'ять/ років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Отримувач: ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/21081300
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001
Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок /шістсот п'ять гривень шістдесят копійок/.
Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд міста Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов